Справа № 215/3287/23

2/215/271/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі: головуючого, судді                 - Демиденка Ю.Ю.

за участю: секретаря                 - Бугрим К.О.

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

09.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.09.2023 задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» на належного відповідача ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ».

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» про заміну первісного відповідача на належного відповідача.

Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» про залучення до участі у справі в якості належного відповідача ТОВ «КЛАРІКС РЕМ 23» та визнання позовних вимог.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що з 29.07.2019 працював механіком дільниці виробничої дільниці з ремонту устаткування №8 РУ-3 ТОВ «Промислові ремонти». На підставі наказу №3/80у від 20.04.2023 ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України.

При звільненні позивачу не була виплачена компенсація за невикористану основну відпустку в сумі 5328,12 грн. та невиплачена заробітна плата в сумі 22805,35 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за компенсацію невикористаної основної відпустки та невиплаченої заробітної плати з урахуванням податків та зборів становить 27094,49 грн.

У зв`язку з затримкою виплати заробітної плати при звільненні, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 14295 грн.

Крім того, внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні, було порушено право позивача на оплату праці, внаслідок чого було порушено його звичаний уклад життя, що викликало необхідність докладання додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини та необхідності звернення за правовою допомогою, а тому позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 29.07.2019 позивач працював в ТОВ «Промислові ремонти» на посаді механіка дільниці виробничої дільниці з ремонту устаткування №8 РУ-3 (а.с.15). Наказом №3/80у від 20.04.2023 позивача було звільнено за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.17). Відповідно до розрахункового листка за квітень 2023 на час звільнення позивач мав невикористаних 12 днів відпустки, тобто мав право на компенсацію за невикористані дні відпустки, а також існувала заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати (а.с.19). Згідно форми ОК-5, ОК-7 ОСОБА_1 з моменту звільнення з роботи 20.04.2023 року станом на 05.06 2023 року ТОВ «ПРОМИСЛОВІ РЕМОНТИ» заборгованість не сплачено (а.с.26-27,29).

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 4, 6, 7 Закону України "Про відпустки" установлюються такі види щорічних відпусток, як основна відпустка та додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.

При цьому за змістом ч. 1 ст. 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Таким чином, встановлено, що позивач працював в ТОВ "Промислові ремонти" та 20.04.2023 був звільнений. На час звільнення позивач мав невикористані дні відпустки, тобто мав право на компенсацію за невикористані дні відпустки, а також існувала заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати.

Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2022 року у справі № 759/1933/20 провадження № 61-11175св21 вирішуючи спір про стягнення заборгованості заробітної плати, суми індексації заробітної плати, компенсації втрати частини доходу у зв`язку із його несвоєчасною виплатою, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, з урахуванням вимог статті 117 КЗпП України, беручи до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), зазначає про стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Згідно форми ОК-5 та ОК-7, заробітна плата позивача складає - за лютий 2023 – 11899,08 грн., за березень 2023 – 8114,11 грн., а всього – 20013,19 грн./42 відпрацьованих дні = 476,50 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку складає – 476,50грн.*30 днів = 14295 грн.

Оскільки у день звільнення відповідач не провів належну виплату позивачу заробітної плати при звільненні, суд дійшов висновку про те, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні, позивачу було завдано і моральної шкоди.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода зокрема полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, йому була завдана моральна шкода, що виявилась у порушенні його звичайного укладу життя, що викликало необхідність в докладанні додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, необхідності звернення до роботодавця з питань виплати заборгованості, необхідності звернення за правовою допомогою та за захистом своїх прав до суду.

Таким чином, суд вважає доведеним доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди.

Відповідно до наслідків що наступили, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ТОВ «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн., вважаючи суму, що вимагає позивач завищеною.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави 1073,60 грн. судового збору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за компенсацію невикористаної основної відпустки в сумі 5328 (п`ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 12 коп. та невиплаченої заробітної плати в сумі 22805 (двадцять дві тисячі вісімсот п`ять) грн. 35 коп., з урахуванням податків та зборів стягнути загальну суму заборгованості з відповідача за компенсацію невикористаної основної відпустки та невиплаченої заробітної плати в сумі 27094 (двадцять сім тисяч дев`яносто чотири) грн. 49 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 14295 (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. та моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн., а всього 46389 (сорок шість тисяч триста вісімдесят дев`ять) грн. 49 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ» судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. на користь держави.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Повне рішення складено 19.04.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ», код ЄДРПОУ 45136133, місцезнаходження за адресою: 50019, м. Кривий Ріг, вул. Маріупольська, 46.

СУДДЯ: