ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2020 року м. ТернопільСправа № 1/Б-294 (921/265/20)

Господарський суд Тернопільської області у складі  судді Охотницької Н.В.             

за участі секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області  м. Тернопіль, Майдан Волі, 3

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, 46010

про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 219 982,30 грн

за участі представників від:

позивача: Катеренюк Х.М., головний спеціаліст-юрисконсульт відділу представництва інтересів в судах та інших органах юридичного управління Головного управління ПФУ в Тернопільській області,  довіреність від 06.07.2020 №24/07;

відповідача:  не прибув.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суть справи: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 219 982, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всупереч вимог пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 не сплачувались, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в сумі 219 982,30  грн.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву № 1900/0702-7/3853 від 30.03.2020 (вх. № 310 від 24.04.2020) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області – залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.

18 травня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла заява без номера від 13.05.2020 (вх. № 2987 від 18.05.2020) разом із додатками, з якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 27 квітня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.05.2020, враховуючи виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 27.04.2020 та усунення позивачем недоліків позовної заяви суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у даній справі на 15.06.2020.

02 червня 2020 року на адресу Господарського суду Тернопільської області надійшов відзив на позов № 01/218 від 02.06.2020 (вх. № 3365 від 02.06.2020), відповідно до якого ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення. Зокрема, відповідач вказує на те, що в момент прийняття Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов`язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій статусу загальнообов`язкового платежу, оскільки ч. 2 ст. 13 цього Закону, яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, в розмірі 50% по пенсіях призначених у 1991 році, 60% - у 1992 році, 70% - у 1993 році, 80% - у 1994 році, 90% - у 1995 році і 100% - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України від 17.02.2000 №1461-ІІІ "Про внесення змін до деяких законів України"

Також, у відзиві на позов ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" звертає увагу на те, що витрати на виплату та доставку пенсій (в тому числі пільгових) несе Пенсійний фонд України, тобто вказані витрати здійснюються за рахунок грошових коштів Пенсійного фонду України, оскільки, ч. 2 ст. 72 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню. А тому, норма абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" стосовно визначення об`єктом оподаткування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" – "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суперечить Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, у відзиві на позов відповідач зазначив, що у позивача відсутні належні докази понесення витрат на доставку та виплату пільгових пенсій працівникам підприємства відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, тому що наданий розрахунок не є належним доказом понесення Управління ПФУ витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати органами ПФУ пільгових пенсій та витрат на їх доставку. Окрім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 15 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особа, яка працювала на роботах із шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", то порядок пенсійного забезпечення та порядок призначення пенсій має визначатися відповідно до ст. 100 цього Закону, оскільки всі особи, стосовно яких нараховано до сплати ВАТ "ТО "Текстерно" суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, вже працювали до 01.01.1992 на роботах із шкідливими і важкими умовами праці передбачених списком №2, а тому підстав для застосування позивачем п. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при нарахуванні до сплати відповідачу певних внесків немає.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить розгляд даної справи здійснювати за відсутності на судових засіданнях представника ВАТ "ТО "Текстерно".

11 червня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшла відповідь на відзив № 1900-0702-7/7926 від 05.06.2020 (вх. № 3597 від 11.06.2020), згідно якої позивач відхиляє міркування відповідача викладені у відзиві на позов та зазначає, що відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на  підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затверджених у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. Звертає увагу на те, що покриття витрат Пенсійного фонду  на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" здійснюється у визначеному порядку. Зазначає, що  обов`язок здійснювати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення такої пенсії належить або підприємству, на якому працювали такі особи, або його правонаступнику. Як вказує позивач, наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на доставку пільгових пенсій підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період, який не оскаржувався та не був скасований. Крім того, звертає увагу, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено законодавством. Пенсія призначається відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" якщо особа набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до 01.01.1992 і після цієї дати не працювала на зазначених роботах, а зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особи працювали на роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах після 01 січня 1992 року.

15 червня 2020 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання без постановлення окремого процесуального документу із зазначенням про постановлення ухвали про відкладення підготовчого засідання у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, на 02 липня 2020 року о 11:00 год., про що присутній представник позивача повідомлений під розписку.

01 липня 2020 року відповідачем подано клопотання № 01/297 від 01.07.2020 (вх. № 4182 від 01.02.2020) про відкладення розгляду справи та призначення судового засідання після 31 липня 2020 року, у зв`язку із установленням на всій території України з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року карантину для запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.

В призначене на 02 липня 2020 року підготовче засідання представники сторін не прибули.

Разом з тим, відповідач, згідно відзиву на позов за №01/218 від 02.06.2020 (вх. №3365 від 02.06.200), просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності на судових засіданнях представника ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02 липня 2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 1/Б-294(921/265/20) до судового розгляду по суті на 03 серпня 2020 року.

В судовому засіданні 03 серпня 2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Оскільки явка відповідача не визнавалася судом обов`язковою, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи його заяву, викладену у відзиві на позов щодо розгляду справи за відсутності на судових засіданнях представника ВАТ "Тернопільське об єднання "Текстерно", суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 03 серпня 2020 року справу розглянуто по суті та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.06.2003 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтаір" порушено справу про банкрутство №1/Б-294 стосовно Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII.

Ухвалою суду від 16.01.2014 у даній справі введено процедуру санації боржника - ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно". Строк процедури санації боржника неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року на шість місяців до 03 лютого 2020 року.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи № 1/Б-294, зокрема томи з 21 по 28, 30.10.2019 були направлені на адресу Західного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Тернопільській області на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 07.10.2019 у справі № 1/Б-294.

24 березня 2020 року, у зв`язку із витребуванням матеріалів справи № 1/Б-294 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду для здійснення касаційного провадження за касаційною скаргою керуючого санацією ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" Слободянюк Л.В. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 1/Б-294, матеріали даної справи в 13 томах були направлені на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

20 липня 2020 року матеріали справи № 1/Б-294 в 13 томах повернулись до Господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року призначено судове засідання для розгляду клопотання голови комітету кредиторів - кредитора ТОВ "Торговий дім "Альтаір" від 30.01.2020 про затвердження змін до Плану санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" та про продовження встановленого строку процедури санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно"   у справі №1/Б-294 та клопотання керуючого санацією ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" Слободянюк Л.В. № 08/210 від 30.01.2020 про затвердження змін до Плану санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" та про продовження процедури санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" для виконання Плану санації ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" у справі №1/Б-294 на 10 серпня 2020 року.

Відповідно п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.01.2017 № 01-06/131/17 "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" Управління Пенсійного фонду України (орган виконавчої влади) може звернутися у позовному провадженні з вимогами про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про його банкрутство, до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулось 24 квітня 2020 року із позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 219 982,30 грн, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до частини 1 статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тоді як, суд зазначає, що з 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктами 1, 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема:

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441)

При цьому, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства,  ч.4 ст.251  Кодексу з процедур банкрутства доповнено змістом, а саме: Установити, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, розгляд справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 219 982, 30 грн, провадження у якій відкрито згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області 20 травня 2020 року розглядається в межах справи про банкрутство № 1/Б-294 стосовно Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно".

Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", одним із об`єктів оподаткування для платників збору, визначених пунктом 1 статті 1 вказаного Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

          Відповідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

В силу положень абзацу 36 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 вважаються у розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" внесками на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, які відповідач відповідно до цього Закону зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком №2 визначено, зокрема, підпунктами "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Проте, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (надалі - Інструкція).

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється підприємствами та організаціями (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до частини другої "Прикінцеві положення" Закону України № 1058-IV в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" загальний розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 становить 219 982, 30 грн.

На підставі викладеного, судом встановлено, що у ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно" наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, у вказаному вище розмірі.

Склад витрат та факт їх понесення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, реєстрами поштових відправлень про направлення вказаних розрахунків.

При цьому, дії та рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області з цього приводу ВАТ "Тернопільським об`єднанням "Текстерно" ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалися, відтак, розмір сум фактичних витрат на доставку пенсій є узгодженим і обов`язковим до сплати.

Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат Головного управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 219 982,30 грн суду не надано.

Поряд з цим доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсії, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику.

Згідно п. "є" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є ВАТ "Тернопільське об`єднання "Текстерно", об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не передбачено законодавством.

З огляду на зазначене вище вбачається, що законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обов`язку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати цих пенсій, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області на виплату та доставку пільгових пенсій.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно", 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18, код ЄДРПОУ 00306650 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, м. Тернопіль, майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769 – 219 982 (двісті дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) грн 30 коп. заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 та 3 299 (три тисячі двісті дев`яносто дев`ять) грн 73 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області, 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 3

- Відкритому акціонерному товариству "Тернопільське об`єднання" "Текстерно", 46010, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 18.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 06.08.2020.  

Суддя                                                                                                    Н.В. Охотницька