справа №1-294/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                      16 квітня  2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді     -                         Борнос А.В.,

за участю секретаря -                 Ющак О.А.,

прокурора -                         Ткачука М.М.,

захисників -                         ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого -                         ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення:

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1.   27.08.2003 року Луцьким міським судом Волинської області за ст. 186 ч.2 до 4-ох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України   надано іспитовий строк – 2 роки;

Луцьким міськрайонний судом Волинської області:

2.   14.01.2005 року за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 4-ох років 1 місяця позбавлення волі;

3.   22.11.2005 року за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 4-ох років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 21.11.2008 року по відбуттю строку покарання.

•   за ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України ,

ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця  ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

0.1.   19.06.2008 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст. 186 ч.2, 15 ч.2, 186 ч.2, 70 КК України до 4-ох років 6-ти місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк – 3 роки;

•   за ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5 в кінці жовтня 2009 року в денну пору доби, попередньо домовившись між собою, перебуваючи на території домогосподарства гр. ОСОБА_3 по вул. Лісова, 36 с. Гаразджа Луцького району Волинської області, представившись працівниками, які здійснюють постачання декоративних дерев – "туї" у Волинський лісовий селекційно-насінневий центр в с. Гаразджа Луцького району Волинської області,  шляхом обману та зловживання довірою, що виразилось у неправдивій інформації про те, що їм не виплачують заробітну плати внаслідок крадіжки даних декоративних дерев гр. ОСОБА_6, який являється сином ОСОБА_3, заволоділи грошима останнього в сумі 300 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Вони ж, повторно, на початку листопада 2009 року, в ранкову пору доби, попередньо домовившись між собою, перебуваючи в будинку гр. ОСОБА_3 по вул. Лісова, 36 с. Гаразджа Луцького району Волинської області, представившись працівниками, які здійснюють постачання декоративних дерев – "туї" у Волинський лісовий селекційно-насінневий центр в с. Гаразджа Луцького району Волинської області,  шляхом обману та зловживання довірою, що виразилось у неправдивій інформації про те, що їм не виплачують заробітну плати внаслідок крадіжки даних декоративних дерев гр. ОСОБА_6, який являється сином ОСОБА_3, заволоділи грошима останнього в сумі 700 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Крім того, вони ж, на початку листопада 2009 року, в ранкову пору доби, попередньо домовившись між собою, перебуваючи в будинку гр. ОСОБА_3 по вул. Лісовій, 36 с. Гаразджа Луцького району Волинської області, відкрито викрали соняшникову олію в кількості чотирьох літрів загальною вартістю 40 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Вони ж, 22.11.2009 року близько 04.00 год., попередньо домовившись між собою, перебуваючи по вул. Лісова, 36 в с. Гаразджа Луцького району Волинської області, шляхом зняття защібки з дерев'яних дверей хліва, проникли у вищевказане приміщення, належне гр. ОСОБА_3, звідки таємно викрали свиню вагою 40 кг загальною вартістю 500 грн. та козу вагою 40 кг загальною вартістю 400 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 900 грн.

Всього спричинили збитків потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 1940 грн.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_5, кожен зокрема, свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів фактично визнали повністю та показали, що в кінці жовтня 2009 року, в денну пору доби, попередньо домовившись між собою, перебуваючи на території домогосподарства гр. ОСОБА_3 по вул. Лісова, 36 с. Гаразджа Луцького району Волинської області, представилися працівниками, які здійснюють постачання декоративних дерев у Волинський лісовий селекційно-насінневий центр в с. Гаразджа Луцького району Волинської області. В зв"язку з тим, що сином потерпілого були викрадені звідти дерева, обманувши та зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3, заволоділи грошима в сумі 300 грн.

На початку листопада 2009 року, в ранкову пору доби, попередньо домовившись між собою, перебуваючи в будинку гр. ОСОБА_3 по вул. Лісова, 36 с. Гаразджа Луцького району Волинської області, представившись працівниками, які здійснюють постачання декоративних дерев у Волинський лісовий селекційно-насінневий центр в с. Гаразджа Луцького району Волинської області,  шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошима останнього в сумі 700 грн.

Гроші поділили між собою та витратили на власні потреби.

На початку листопада 2009 року, в ранкову пору доби, попередньо домовившись між собою, перебуваючи в будинку гр. ОСОБА_3 по вул. Лісовій, 36 с. Гаразджа Луцького району Волинської області, відкрито викрали соняшникову олію в кількості чотирьох літрів загальною вартістю 40 грн., належну гр. ОСОБА_3 При цьому потерпілий був присутнім, дозволу на те, щоб вони брали олію він не давав, просто мовчки дивився за їхніми діями. Викрадене вони забрали додому та використали у власних цілях.

Вони ж, 22.11.2009 року близько 04.00 год., попередньо домовившись між собою, перебуваючи по вул. Лісова, 36 в с. Гаразджа Луцького району Волинської області, знявши защібку з дверей хліва, проникли у вищевказане приміщення, звідки таємно викрали свиню вагою 40 кг загальною вартістю 500 грн. та козу вагою 40 кг загальною вартістю 400 грн. Тварин зарізали, м"ясо здали, а отримані кошти розділили між собою та витратили на власні потреби.

На даний час збитки потерпілому відшкодовані. У вчиненому, кожен зокрема, щиро розкаялися, пояснивши, що показання змінювали з метою пом"якшити відповідальність за вчинені ними злочини, однак усвідомили неправомірність своїх дій, просили суворо їх не карати.

Крім визнання своєї вини самими підсудними, їх винність   у заволодінні грошовими коштами потерпілого, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненими повторно, у відкритому викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб та у таємному викраденні чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання про те, що в кінці жовтня 2009 року в денну пору доби, він перебував на території свого домогосподарства, що по вул. Лісова, 36 с. Гаразджа Луцького району. Близько 22.00 год. до нього підійшов його син – ОСОБА_6 разом з двома невідомими хлопцями /як встановлено - ОСОБА_4 та ОСОБА_5В./, останні представились працівниками, які здійснюють постачання декоративних дерев – "туї" у Волинський лісовий селекційно-насінневий центр в с. Гаразджа Луцького району Волинської області. Повідомили про те, що оскільки його син раніше вчинив крадіжку дерев на території центру, тому слід повернути гроші, сказали, що в іншому випадку заберуть сина відпрацьовувати викрадене. Оскільки хлопці переконливо про це розповідали, підстав не довіряти їм у нього не було, тому він віддав їм гроші в сумі 300 грн.

 На початку листопада 2009 року, близько 07.00 год. ранку, підсудні знову приїхали до нього додому, під тим же приводом він дав їм гроші в сумі 700 грн., щоб вони не забрали його сина. Після цього, забрали соняшникову олію в кількості чотирьох літрів, при цьому він стояв у веранді, дозволу на те, щоб її забирали підсудним він не давав, мовчав, оскільки був наляканий і боявся за здоров"я своє та сина.

22.11.2009 року близько 06.00 год. він пішов поратись по господарству, коли підійшов до хліва, виявив, що защібка, якою закривався хлів, відсутня, а двері тільки прикриті. При цьому категорично ствердив, що двері хліва напередодні були зачинені. Коли зайшов у хлів, то виявив відсутність у ньому свині та кози.

Внаслідок злочинних дій підсудних йому були завдані матеріальні збитки на загальну суму 1940 грн.

На даний час збитки йому відшкодовані, будь-яких претензій до підсудних, кожного зокрема, він не має. Щодо покарання, вважає, що підсудних слід покарати не суворо.

Свідок - неповнолітній ОСОБА_7, допитаний в судовому засіданні в присутності батька – ОСОБА_3, повністю підтвердив показання потерпілого щодо обставин вчинення підсудними злочинів. Вказане повністю стверджується і оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6

З показань свідка ОСОБА_8, допитаного в судовому засіданні вбачається, що на початку листопада 2009 року він, працюючи водієм таксі, за дзвінком ОСОБА_4, возив останнього та його товариша /ОСОБА_5В./ у темну пору доби в с.Гаразджа Луцького району, де вони забирали тварин, а саме – свиню та козу, які він перевіз в с.Гаразджа Луцького району. Що було далі з тваринами та кому вони належали йому не відомо.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що в листопаді 2009 року ОСОБА_4, разом з невідомими їй хлопцями, привезли свиню вагою близько 30 кг та козу білої масті, через декілька днів він разом з своїм знайомим зарізали козу та  свиню, м"ясо забрали. Про те, де вони взяли тварин хлопці нічого не повідомляли.

З протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю підсудних вбачається, що останні добровільно вказали на місце та розповіли про обставини вчинення ними злочинів відносно потерпілого ОСОБА_3 Добровільність дачі показань підсудних та відсутність будь-якого тиску на них ствердив в судовому засіданні допитаний в якості свідка слідчий Пугач А.А.  

Враховуючи, що показання потерпілого ОСОБА_3, свідків, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами,  не викликають  сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про доведеність вини підсудних у вчиненні інкримінованих злочинів.  

Як пояснили підсудні, кожен зокрема, показання свої вони змінювали, намагаючись пом"якшити відповідальність за вчинені ними злочини, таким чином, суд, враховуючи добровільне визнання вини на досудовому слідстві та під час розгляду справи, вважає, що підсудні щиро розкаялись у вчиненому та повністю визнали свою вину.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_10 своїми умисними діями, спрямованими на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, скоїли злочин, передбачений ст. 190 ч.2 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, скоїли злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними із проникненням у приміщення, скоїли злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудними злочинів, всі обставини справи та дані про особу винних.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.

Підсудний ОСОБА_4 вину визнав та розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, де характеризуються задовільно, у місцях відбування попереднього строку покарання характеризувався задовільно, є особою молодого віку, батько та мати є інвалідами, відповідно ІІ та ІІІ групи, збитки потерпілому відшкодовані,   останній на суворому покаранні не наполягає, однак раніше судимий за вчинення умисних  корисливих злочинів, судимість не знята та не погашена у встановлено законом порядку, на шлях виправлення не став, повторно вчинив ряд корисливих злочинів, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність останнього, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у межах санкції ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі.

Підсудний ОСОБА_5 вину визнав та розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, де характеризуються задовільно, збитки потерпілому відшкодовані,   останній на суворому покаранні не настоює, є особою молодого віку, однак раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, вчинив ряд корисливих злочинів в період іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у межах санкції ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України.

На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів.

На підставі ст. 28, 328 КПК України, ст. 1166 ЦК України в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 відмовити, в зв"язку з добровільним відшкодуванням завданих збитків.

Речові докази по справі (а.с.50), згідно ст.81 КПК України, залишити за належністю законному володільцю.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3 КК України, призначивши покарання:

•   за ст. 190 ч.2 КК України – у виді 1-го  (одного) року позбавлення волі;

•   за ст. 186 ч.2 КК України – у виді  4-х (чотирьох) років позбавлення волі;

•   за ст. 185 ч.3 КК України – у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити до відбуття  ОСОБА_4 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.2, 185 ч.3 КК України, призначивши покарання:

•   за ст. 190 ч.2 КК України – у виді 1-го (одного) року позбавлення волі;

•   за ст. 186 ч.2 КК України – у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі;

•   за ст. 185 ч.3 КК України – у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_5 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.06.2008 року – один місяць позбавлення волі, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_5 – 4 (чотири) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.    

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 26.12.2009 року, засудженому ОСОБА_5 з 03.02.2010 року.

Речові докази – шкіру та голову тварини кози з білої шерсті – залишити за належністю законному володільцеві – ОСОБА_3

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими в той же строк, з моменту отримання копії даної вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: