Справа 2-а-67/10

ПОСТАНОВА

іменем України

19 квітня 2010 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Гончарука О.Н.,

      за участю секретаря – Раковець Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС №1 з обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та закриття провадження в адміністративній справі за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення

Особи, які брали участь у справі:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – ОСОБА_2,

встановив:

У поданому до суду через поштове відділення зв’язку 02 квітня 2010 року адміністративному позові позивач зазначає, що постановою відповідача від 25 березня 2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн.

За цією постановою його визнано винним в тому, що він вказаного дня близько 12 год. керуючи автомобілем марки «Івеко Магірус», номерний знак НОМЕР_1, на 72 км. автодороги Р-124 (Любешів-Луцьк) «перед поворотом ліворуч» не дав дороги автомобілю, який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

    Вважає вказану постанову незаконною.

    Так вказаного дня, місці та часі він керував автомобілем марки «Івеко Магірус», номерний знак НОМЕР_1, де на смузі руху перед перехрестям доріг «Любешів – Луцьк» та «Ягодин – Київ» встановлено дорожній знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».

    Зважаючи на те, що автомобіль марки «ЗІЛ», який рухався в зустрічному йому напрямку, знаходився приблизно на відстані 30 м. від вказаного перехрестя, та те, що водій цього транспортного засобу зобов’язаний був виконати вимогу зазначеного заборонного знаку, він здійснив маневр повороту ліворуч, виїхавши на автодорогу «Ягодин-Київ». При цьому будь-яких перешкод як для зустрічного так і для інших автомобілів, вчинено не було.

    Крім цього, відповідачем при розгляді адміністративної справи йому не було роз’яснено наданих чинним законодавством прав.

    Просить суд постанову відповідача скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити.

    В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, які ним зазначені в позовній заяві.

    Відповідач до суду не з’явився хоча був вчасно, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою відповідача від 25 березня 2010 року (а.с.2), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн.

За цією постановою його визнано винним у тому, що він 25 березня 2010 року о 11 год. 55 хв. на автодорозі Луцьк-Лубешів Р-14 керував автомобілем марки «Івеко Магірус», номерний знак НОМЕР_1 та на порушення вимог п.16.13 Правил дорожнього руху України на нерегульованому перехресті здійснив маневр повороту ліворуч не давши дороги транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

Дані обставини підтверджені зазначеними в протоколі про адмінправопорушення свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Підстав вважати, що він не відповідає дійсним обставинам справи і є сфальсифікованим, суд не знаходить.

Дати відповідачу письмові пояснення з приводу допущеного порушення Правил дорожнього руху позивач при його складанні відмовився, про що в ньому за участі свідків зроблено відповідний запис. Не заперечує цієї обставини і сам правопорушник ОСОБА_1

Відмовився він в присутності згаданих свідків і від отримання копії оскаржуваної постанови.

Не заслуговують уваги твердження позивача і в тій частині, що йому при розгляді справи не було роз’яснено прав та обов’язків, передбачених ст.268 КпАП України. Те, що такі права йому при розгляді справи були роз’яснені підтверджено відповідним записом зробленим в згаданому протоколі про адмінправопорушення.

Зважаючи на встановлені обставини суд доходить висновку, що позивача на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України. Адміністративне стягнення за це порушення у виді штрафу накладено в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією ч.2 згаданої статті, тобто з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи позивача, ступені його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись ст.ст.9, 11, 86, 158 - 163 КАС України, ч.2 ст.122, ст.ст.287, 288, 289, 293 КпАП України, суд

постановив:

    У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до  інспектора взводу ДПС №1 з обслуговування доріг державного значення УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 про скасування постанови від 25 березня 2010 року про притягнення його до адмінвідповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України   з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 450 (чотириста п’ятдесят) гривень та закриття провадження в адміністративній справі за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення, відмовити за безпідставністю.

    Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів після подання заяв про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Головуючий-підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного суду                                                                 ОСОБА_5