копія
Справа № 2а-9
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2010 року
Оратівський районний суд Вінницької області
у складі: головуючого – судді Романчук Р.В.
при секретарі Данилюку В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Оратівського районного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі щодо відмови у перерахунку пенсії, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії, мотивуючи позов тим, що віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим їй була призначена державна пенсія відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України. Відповідач відмовив їй у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та суду пояснила, що вона є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. З 02.04.2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області та одержує пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України. В лютому 2010 року вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але в проведенні перерахунку пенсії їй було відмовлено. Вважає дії управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області неправомірними. Просить позов задовольнити, визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати провести перерахунок пенсії як інваліду 3 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи і встановити її в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду 3 групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та виплатити недонараховану пенсію з врахуванням виплачених сум, починаючи з 02.04.2009 р.
Відповідач - представник управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області - головний спеціаліст-юрисконсульт ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, виданої даною установою, позов не визнала та суду пояснила, що позивач, вимагаючи зробити прерахунок пенсії за 2009 рік керується рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, але не враховує, що дане рішення стосується лише ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік». Скасування рішенням Конституційного Суду положень ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», автоматично не відновлює редакцію нормативно-правових актів, що діяла до внесення в них змін. Статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Після скасування Конституційним Судом України змін, внесених до вищезазначеного закону, єдиними нормативними актами, які регулюють питання обчислення пенсій осіб даної категорії є постанови КМУ. Позивач отримує пенсію відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Відповідно до ст. 63 вищезазначеного закону фінансування витрат здійснюється за рахунок державного бюджету. У державному бюджеті на 2009 рік не були передбачені видатки на фінансування зазначених пенсій понад встановлені розміри. Позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити з вищезазначених підстав.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд встановив наступне.
Як вбачається з копії посвідчення серії А №153444 С виданого 18.03.2009 року, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Згідно з копією довідки серії АС №018703 від 20.11.2008 року, 28.10.2008 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності – захворювання, пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.
Відповідно до експертного висновку центральної міжвідомчої експертної комісії від 24.09.2008 року №11544-829 захворювання ОСОБА_1 визване впливом аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з листа управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі від 11.02.2010 року №Н-4, 5 лютого 2010 року позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності із вимогами ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але їй було відмовлено у проведенні такого перерахунку.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС. В зв'язку з цим їй була призначена державна пенсія відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
05.02.2010 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування пенсії у розмірах, встановлених законом, але в проведенні перерахунку пенсії їй було відмовлено.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, Конституція України гарантує особі у разі часткової або тимчасової втрати працездатності соціальний захист, передбачений відповідним законом. Для осіб, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС таким спеціальним законом є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, зміни, внесені підпунктом 11, 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI до ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких обставин, з дня набрання чинності вказаного рішення Конституційного Суду України, фактично втрачає чинність редакція ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відновлює свою дію попередня редакція.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій названим у цій статті категоріям, в тому числі особам віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Як вбачається із ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ч. 1 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру пенсій.
Судом встановлено, що позивачеві призначена державна пенсія відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Аналізуючи норми діючого законодавства суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними і позивач має право на проведення перерахунку пенсії у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Таким чином, суд вважає можливим зобов’язати відповідача провести позивачеві перерахунок основної та додаткової пенсії з 02.04.2009 року, у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести виплату недонарахованої пенсії з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 11, 71, 86, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – неправомірними.
Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Оратівському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату недонарахованої пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду III групи, захворювання якого пов’язане з Чорнобильською катастрофою за період з 02 квітня 2009 року по 08 квітня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: підпис
Відповідно до ст. 160 КАС України постанова суду виготовлена в повному обсязі 13.04.2010 року.
З оригіналом згідно.
Суддя Р.В.Романчук