Справа № 750/4037/20

Провадження № 2/750/1055/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 750/4037/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

19 травня 2020 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України, в якій просить:

- визнати, що протиправна діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, встановлена у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, і тривале, протягом 2018-2020 років, поза межами розумного строку, невиконання судового рішення призвело до моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.

В обґрунтування позову зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.01.2018 по даний час неправомірно виплачує позивачу пенсію у заниженому розмірі, що встановлено судовим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 620/4089/18, яке набрало законної сили 06.12.2019. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання цього судового рішення здійснило відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , але недоплату, що утворилася за період з 01.01.2018 по 05.12.2019 у загальній сумі 22 936 грн 06 коп., не виплатило. Шляхом неправильного обчислення розміру пенсії і виплатою її у заниженому розмірі позивачеві завдано моральної шкоди у вигляді порушення його життєвих планів, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя, страждань і погіршення стану здоров`я, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21.05.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишено без руху та запропоновано позивачу в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки.

27.05.2020, на виконання вимог ухвали судді від 21.05.2020 про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

19.06.2020 Державна казначейська служба України подала відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що Казначейство не є учасником спірних правовідносин, що виникли між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, та не погоджується з тим, що діями Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, факт завдання її позивачеві не доведено.

22.06.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, ухвалене у справі № 620/4089/18, виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення суду здійснено, пенсія виплачується в розмірі 80% грошового забезпечення, а відсутність відповідних бюджетних асигнувань щодо виплати заборгованості, яка виникла до набрання рішенням законної сили, не залежить від волевиявлення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Також, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який не передбачає права позивача на відшкодування моральної шкоди.

23.06.2020 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі за текстом - ГУ ПФУ в Чернігівській області) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 620/4089/18, яке набрало законної сили 06.12.2019, позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

З 01.01.2018 по дату пред`явлення позову ГУ ПФУ в Чернігівській області неправомірно виплачувало ОСОБА_1 пенсію у заниженому розмірі. Так, на виконання вищезгаданого судового рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснило відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , але недоплату, що утворилася за період з 01.01.2018 по 05.12.2019 у загальній сумі 22 936 грн 06 коп., не виплатило.

21.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61879623 з примусового виконання виконавчого листа № 620/4089/18.

З 23.10.2018 позивачеві безстроково призначена ІІІ група інвалідності внаслідок загального захворювання.

Наведені обставини підтверджено копією вищевказаного судового рішення (а.с. 23-25), копією листа ГУ ПФУ в Чернігівській області від 20.03.2020 (а.с. 21), копією довідки МСЕК (а.с. 16), копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 61879623 від 21.04.2020 (а.с. 20).

Шляхом неправильного обчислення розміру пенсії і виплатою її у заниженому розмірі ГУ ПФУ в Чернігівській області завдало позивачеві моральної шкоди у вигляді порушення його життєвих планів, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя й страждань.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Вказана стаття передбачає спеціальні підстави і умови відповідальності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб`єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб`єктів та характері їх дій. Сферою застосування зазначеної норми є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв`язку з прийняттям зазначеними суб`єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частинами другою та третьою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2005 у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine) містить висновок про те, що невиконання судового рішення на користь заявника впродовж тривалого часу є порушенням його права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України»).

Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.

В ході розгляду справи не спростовано твердження позивача про завдання йому ГУ ПФУ в Чернігівській області моральної шкоди шляхом неправильного обчислення розміру пенсії і виплатою її у заниженому розмірі у вигляді порушення життєвих планів, необхідності докладання додаткових зусиль для організації життя й страждань. Отже факт завдання ОСОБА_1 моральної шкоди є доведеним. Моральної шкоди, про яку йдеться, останній зазнав з вини ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Виходячи з встановлених та описаних вище характеру, способу завдання позивачеві ГУ ПФУ в Чернігівській області моральної шкоди, тривалості страждань (протягом 2018-2020 років), вимог розумності та справедливості, суд вважає, що компенсація в сумі 15 000,00 грн. буде належною сатисфакцією понесених душевних страждань.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до частини другої статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави.

В таких випадках державу представляє орган, який здійснює функції держави у цих правовідносинах.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке зокрема здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Доводи ГУ ПФУ в Чернігівській області та Державної казначейської служби України, викладені у відзиві на позов, судом відхиляються, виходячи з наступного:

- Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди, не є підставою для відмови у задоволенні позову в силу статті 56 Конституції України;

- посилання на те, що ОСОБА_1 не довів факту завдання йому моральної шкоди, суперечить наявним у справі та описаним вище доказам.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з неправомірними діями ГУ ПФУ в Чернігівській області ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, у відшкодування якої з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку на користь позивача належить стягнути 15 000,00 грн.

Разом з тим, суд не убачає необхідності у задоволенні позовних вимог про визнання факту завдання моральної шкоди тривалим не виконанням судового рішення, оскільки це випливає з мотивувальної частини даного рішення, а сам факт стягнення моральної шкоди свідчить про її завдання позивачеві.

Керуючись статтями 13, 81, 83, 258, 259, 263-265, 273, 279, 352 - 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування моральної шкоди, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83-А, ідентифікаційний код юридичної особи - 21390940.

Відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи - 37567646.

Суддя