Справа № 132/1859/18

6/132/33/20

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2020 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі судді Ставнійчук С.В.,

за участю секретаря судового засідання Підгерської О.В.,

державного виконавця ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка подання головного державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковбасюк К.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника  ОСОБА_2 ,

встановив:

30 липня 2020 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшло подання головного державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковбасюк К.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника  ОСОБА_2 до виконання зобов`язань, покладених на нього відповідно до виконавчого документа – виконавчого листа №132/1859/18, виданого 05 грудня 2018 року.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні Калинівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 вересня 2013 року у розмірі 60953,73 грн, яка складається з: 2596, 06 грн – заборгованість за кредитом; 51526, 73 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 3452, 19 грн – заборгованість за пенею та комісією. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи становлять – 500,00 грн (фіксована частина); 2878,75 грн (процентна складова), а також 1762 грн судового збору.

З часу відкриття виконавчого провадження 07 лютого 2019 року, боржник рішення суду до теперішнього часу не виконав, ухиляється від його виконання, та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна та доходів.

Керуючись положеннями статей 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», частин третьої, четвертої ст. 441 ЦПК України державний виконавець просив подання задовольнити.

У судовому засіданні головний державний виконавець Калинівського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковбасюк К.І. вимоги подання підтримала в повному обсязі. Додатково пояснила, що боржник ОСОБА_2 обізнаний про відкриття виконавчого провадження та зобов`язувався виконувати рішення суду, проте від виконання зобов`язань ухиляється, працевлаштовуватися не намагається. Щодо обставин документування боржника паспортом громадянина України для виїзду закордон, виконавцеві не відомо, оскільки відповідні запити не здійснювалися.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України сторони та інші заінтересовані особи не повідомлялися про розгляд подання.

Заслухавши думку державного виконавця, дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

По справі встановлено, що заочним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 08 жовтня 2018 року, яке набрало законної сили 07 листопада 2018 року, з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 вересня 2013 року у розмірі 60953,73 грн, яка складається з: 2596, 06 грн – заборгованість за кредитом; 51526, 73 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 3452, 19 грн – заборгованість за пенею та комісією. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафи становлять – 500,00 грн (фіксована частина); 2878,75 грн (процентна складова), а також 1762 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення 05 грудня 2018 року Калинівським районним судом Вінницької області було видано виконавчий лист.

07 лютого 2019 року головним державним виконавцем Калинівського районного відділу ДВС Головного ТУЮ у Вінницькій області Ковбасюк К.І. відкрито виконавче провадження № 58298420 з виконання виконавчого листа № 132/1859/18, виданого 05 грудня 2018 року, якою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно боржника та попереджено останнього про відповідальність за неподання такої декларації або внесення неправдивих відомостей.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 31 липня 2020 року за №218593660, 23 лютого 2018 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_2 . Відомості про зареєстроване за боржником нерухоме майно відсутні.

Як видно з копій матеріалів виконавчого провадження, наданих державним виконавцем на вимогу суду, на запити державного виконавця від 07 лютого 2019 року, від 08 квітня 2020 року про наявність у боржника ОСОБА_2 зареєстрованого за ним рухомого та нерухомого майна, а також щодо його працевлаштування та отримуваних доходів, були надані відповіді про те, що станом на 01 січня 2013 року у Відділі у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах Держегеокадастру у Вінницькій області відсутні відомості щодо наявності у власності чи користуванні боржника земельних ділянок (відповідь від 24 квітня 2019 року), з Пенсійного фонду про те, що ОСОБА_2 не отримує пенсію та не працює за цивільно-правовим та трудовим договором (відповідь за № 1061826511, 1061819866 від 09 квітня 2020 року), з Державної фіскальної служби про відсутність інформації про джерела отримання доходів (відповідь від 08 квітня 2020 року), з Міністерства внутрішніх справ про відсутність даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби (відповідь від 08 квітня 2020 року), з ІС ДП «НАІС» про відсутність відомостей про перетин боржником державного кордону України.

Згідно з викликом від 05 березня 2020 року №2919/17.6-25/11 державного виконавця, ОСОБА_2 обов`язано з`явитися до виконавця 12 березня 2020 року о 09 год 00 хв щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання документів про сплату.

Такий виклик було отримано ОСОБА_2 13 березня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 2240001596070 (а.с.7) та витягом з офіційного сайту АТ «Укрпошта» пошуку поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Частинами першою-четвертою ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII).

Положеннями пункту п`ятого ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках: коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. 

Сам по собі факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, для застосування вказаного заходу державному виконавцю необхідно довести наявність умисних дій боржника, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 76 ЦПК України).

В матеріалах подання відсутні докази направлення та отримання  ОСОБА_2  копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 07 лютого 2019 року в порядку, передбаченому ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» - рекомендованим поштовим відправленням.

Доводи державного виконавця про те, що боржник був обізнаний про відкриття виконавчого провадження не знайшли свого доказового підтвердження.

Водночас, непідтвердженим є доведення до відома боржника інших постанов державного виконавця, в тому числі про арешт майна.

З часу відкриття виконавчого провадження 07 лютого 2019 року, виклик боржника до державного виконавця здійснювався лише один раз – на 12 березня 2020 року, копію якого ОСОБА_2 отримав лише 13 березня 2020 року.

Також відповідно до наявних матеріалів виконавчого провадження, будь-яке майно, за рахунок якого ОСОБА_2 може виконати свої зобов`язання по виконанню рішення суду, виконавцем не виявлено, боржник не працевлаштований, доходів не отримує.

Крім іншого, не встановлено, що ОСОБА_2 з часу відкриття виконавчого провадження здійснював перетин державного кордону України і взагалі отримав документ, на підставі якого можливо перетнути такий кордон.

Отже, недоведеними є обставини наявності у ОСОБА_2 реальних можливостей виконати свій обов`язок у виконавчому провадженні, однак свідомі дії або бездіяльність останнього спрямовані на його невиконання, тобто ухилення від виконання рішення суду.

За встановлених обставин, оскільки обмеження у праві виїзду за межі України боржника є винятковим заходом щодо спонукання виконання боргових зобов`язань, у матеріалах подання, що розглядається, докази на обґрунтування умисного ухилення боржника від виконання рішення суду, - відсутні, а тому подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 258-259, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ухвалив:

Подання головного державного виконавця Калинівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Ковбасюк К.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника  ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 03 серпня 2020 року.

Суддя С.В. Ставнійчук