Справа №2-а- 1439/2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2010 року м. Луганськ
Суддя Жовтневого районного суду м. Луганська Дідоренко А.Е., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Луганську ради про визнання дій неправомірними, про стягнення недоотриманої суми щорічної разової допомоги 5 травня, -
В С Т А Н О В И В :
16.11.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він має статус учасника бойових дій. Посилаючись на вимоги ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, позивач вважає, що має право на одноразову щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, але всупереч зазначеним вимогам закону йому вказана грошова допомога у 2004 – 2008 р. р. була виплачена не у повному обсязі. У здійсненні перерахунку на підставі рішень КСУ №6- рп/2007 від 9.07.2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідач йому відмовив. Просив суд ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню й виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2004 - 2008 р. р. у розмірі, меншому, ніж це визначено ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов»язати посадових осіб УПСЗН Жовтневої районної у м. Луганську ради зробити перерахунок та стягнути на його користь недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2004 р. – 2008 р. у розмірі 8123,75 грн.
Позивач надав суду заяву / а. с. 16/, в якій просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Луганську Ради надав суду письмові заперечення на позовом, з яких вбачається, що вказана установа просить розглянути справу за відсутності її представника. Позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки, по - перше, позивач отримав статус учасника бойових дій лише 15.02.2005 року, по – друге, щорічна грошова допомога позивачеві до 5 травня у 2005 - 2008 роках сплачена належним чином згідно вимог нормативних актів, які діяли на момент нарахування та виплати вказаної допомоги. Крім того, позивач пропустив річний строк, передбачений на звернення до суду з цією категорією позовів. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити через їх необґрунтованість.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом встановлено.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій / а. с. 7 - копія посвідчення/.
З довідки ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневої районної в м. Луганську Ради / а. с. 22/ вбачається, що УПСЗН Жовтневої райради у м. Луганську здійснювало виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як учаснику бойових дій:
- у травні 2005 року – у розмірі 250 грн.;
- у травні 2006 року – у розмірі 250 грн.;
- 18.05.2007 року – у розмірі 280 грн.;
- 22.05.2008 року – у розмірі 310 грн.
При визначенні розміру грошової допомоги до 5 травня, яка була виплачена позивачу, установа відповідача керувалася Законами України Про Державний бюджет на відповідний рік, а також Постановою КМУ від 12.03.2008 року №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Правовий статус учасників бойових дій визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни – учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту. Частина 5 статті 12 цього Закону передбачає пільги для ветеранів війни – учасників бойових дій, а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи, що статус учасника бойових дій позивач отримав лише 15.02.2005 року, підстав для визнання неправомірними дій та зобов»язання відповідача зробити перерахунок допомоги позивачу до 5-го травня за 2004 рік у суду немає.
Положення відповідних статей Законів України про Державний бюджет України на 2005, 2006 р. р., якими було зупинено дію ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. стосовно розміру одноразових щорічних виплат до 5 травня учасникам бойових дій, не були визнані неконституційними, тому у суду немає підстав для визнання неправомірними дій відповідача стосовно проведення зазначених виплат позивачеві у цей період.
Дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. було зупинено в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законами України про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки.
Рішеннями Конституційного Cуду України №6- рп/2007 від 9.07.2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення відповідних статей Законів України про Державний бюджет України на 2007, 2008 р. р., якими встановлено, що виплата щорічної разової допомоги учасникам бойових дій здійснюється у розмірах: у 2007 р. – 280 грн., у 2008 р. –310 грн., були визнані такими, що не відповідають Конституції України, а тому разова щорічна грошова допомога учасникам бойових дій повинна бути виплачена відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р, тобто, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Однак, враховуючи, що виплата допомоги до 5 – го травня у 2007 році та у 2008 році відбулася до ухвалення Конституційним Судом України рішень №6- рп/2007 від 9.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року / 18.05.2007 р. та 22.05.2008 р. відповідно/, підстав вважати дії відповідача по виплаті вказаної допомоги позивачу у 2007, 2008 роках у суду немає.
Виходячи з наведеного, суд, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, дійшов висновку про необґрунтованість позову в частині визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню й виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2004 - 2008 р. р. у розмірі, меншому, ніж це визначено ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов»язання посадових осіб УПСЗН Жовтневої районної у м. Луганську ради зробити перерахунок та стягнути на користь позивача недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2004 р. – 2008 р.
Керуючись ст. ст. 7, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішеннями Конституційного Cуду України №20-рп/2004 від 01.12.2004 року, №6- рп/2007 від 9.07.2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року , ст. ст. 11, 17, 18, 99, 100, 159 - 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Луганську ради по нарахуванню й виплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2004 - 2008 р. р. у розмірі, меншому, ніж це визначено ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов»язання посадових осіб УПСЗН Жовтневої районної у м. Луганську ради зробити перерахунок та стягнути на користь ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу до 5 травня за 2004 р. – 2008 р., - відмовити через їх необґрунтованість.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Луганська.
СУДДЯ: А.Е.ДІДОРЕНКО