Судове рішення #879350

  

 

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

__________________________________________________________________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

 

УХВАЛА

 

Від "26" червня 2007 р.                                                         Справа № 7/107"Б"

За заявою  Державної  податкової інспекції у м.Житомирі (м. Житомир)

 

До боржника  Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Геліос"

про визнання банкрутом

 

                                                                                               Суддя  Машевська О.П.

 

В засіданні суду прийняли участь:

присутні: Антонець Л.О., директор (Сервіс-Нова); Ратинська Т.В., довіреність № б/н  від 22.05.07,  (Сервіс-Нова);  Беляєв В.М., довіреність № 41/21 від 09.01.07р.,  Держ. прикордонна служба України;

від боржника: ОСОБА_1. - ліквідатор;

від кредиторів: Катеренчук О.М., довіреність № 29180/К/24  від 21.05.07,  ДПІ в м.Житомирі; Войдевич О.А., довіреність № 10283/В/10  від 27.02.07,  ДПІ в м.Житомирі; Вінський В.С., довіреність № 30343/10/24  від 25.05.07,  ДПІ в м.Житомирі; Докиль Н.Б., довіреність № 120  від 10.01.07,  Житомирський міський центр зайнятості;

за участю  прокурора Гребенюк Р.В.

 

У провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа про визнання банкрутом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Геліос", м.Житомир.

16.04.2007 року на адресу господарського суду надійшла заява ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" (м.Житомир) № 74 від 16.04.2007 року про визнання поточним кредитором у справі № 7/107 "Б" про визнання банкрутом ПП "ВКФ"Геліос" (а.с. 17 Т.ІІ).

На обгрунтування правомірності звернення з поточними вимогами до банкрута, ПП "ВКФ "Сервіс-Нова" посилається на те, що між сторонами 22.10.2001 року було укладено договір підряду на будівництво  житлового будинку по АДРЕСА_1) у м.Житомирі за № 47. У зв'язку з  невиконанням будівельно-монтажних робіт по будівництву даного об'єкту, сторонами було укладено договір № ДГ-7 від 20.02.2003 року про передачу об'єкта незавершеного будівництва у власність ПП "ВКФ"Сервіс-Нова".

Рішенням господарського суду від 24.03.2006 року у справі № 3/127 "Д", залишеним без змін постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 року та Вищого господарського суду від 23.01.2007 року договір № ДГ-7 від 20.02.2003 року визнано недійсним та зобов'язано ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" повернути на баланс ПП "ВКФ"Геліос" незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 у м.Житомирі.

На момент порушення провадження у справі про банкрутство заборгованості ПП "ВКФ"Геліос" перед ПП "ВКФ"Серіс-Нова" не існувало, в силу добросовісного  володіння об'єктом незавершеного будівництва згідно договору № ДГ-7 від 20.02.2003 року.

Оскільки ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" на виконання  рішення господарського суду від 24.03.2006 року у справі № 3/127"Д" про визнання недійсним цього договору, повернуло об'єкт незавершеного будівництва на баланс ПП "ВКФ"Геліос", то  у боржника виникла поточна заборгованість перед ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" за вкладені у будівництво об'єкту незавершеного будівництва  матеріали, виконані роботи тощо  на загальну суму 2950107,20 суму за період 2003-2004 років, тобто  за час перебування об'єкту незавершеного будівництва на балансі ПП "ВКФ"Сервіс-Нова".

На підтвердження своїх вимог ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" додало копії судових актів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі № 3/127 "Д" господарського суду Житомирської області; довідку № 63 від 29.03.2007 року за підписом головного бухгалтера про те, що на балансі ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" по рах. 23.8 "Незавершене виробництво" обліковується житловий будинок по вул. Народицька,20 вартістю 2950107,20 грн з 20.02.2003 року; копії актів виконананих робіт (форма КБ-2в) та відомостей ресурсів до них за період з березня 2003 року по травень 2005 року; копії довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за період з березня 2003 року по травень 2005 року.

У судовому засіданні 16.04.2007 року оголошувалась перерва до 23.04.2007 року (а.с. 144- 145  Т.ІІ).

У судовому засіданні 23.04.2007 року господарським судом  було встановлено, що ПП "ВКФ"Сервіс-Нова", звернувшись із заявою про визнання поточним кредитором,  не сплатило дежавне мито за подання такої заяви у встановленому порядку та розмірі, а також не надіслало копію заяви з додатками ліквідатору банкрута ОСОБА_1.

Тоді як, поточні кредитори, вимоги яких виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів, який передбачений ст.ст.14, 15  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі- Закон). При цьому, Закон враховує, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання  боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, повноваження керівника (органів управління) банкрута набуває призначений господарським судом арбітражний керуючий - ліквідатор, який, відповідно до статті 25 цього Закону вправі заявляти в установленому  порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за забов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими. Остаточне рішення щодо заявлених поточних вимог кредитора у ліквідаційній процедурі , приймає господарський суд, керуючись ст.ст.14, 24 Закону, ст. ст. 4-1, 32 - 34,36 та 43 Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Вимоги щодо яких не заявлено заперечнь та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу відповідно до статті 31 Закону.

Оскільки Закон  не визначає процесуального механізму  повернення без розгляду заяви поточного кредитора з підстав несплати державного мита та ненадіслання  копії такої заяви з додатками ліквідатору, ухвалою господарського суду від 23.04.2007 року було зобов'язано ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" надати суду відповідні докази у наступне судове засідання 25.05.2007 року (а.с.145 Т.ІІ).

У судовому засіданні 25.05.2007 року представником ПП "ВКФ "Сервіс-Нова" надано господарському суду докази сплати державного мита за  подання заяви про визнання поточним у розмірі 85 грн. (платіжне доручення № 2243 від 23.04.2007 року), однак  докази надіслання копії цієї заяви з додатками ліквідатору ОСОБА_1. не надано. (а.с. 3 Т.ІІІ).

В свою чергу, ліквідатор ОСОБА_1.  підтвердила, що заява ПП "ВКФ"Сервіс-Нова"  як поточного кредитора у справі про банкрутство до неї не надходила, у зв'язку з чим заявити заперечення щодо цих вимог, чи, навпаки, їх визнати на дату судового засідання  у ліквідатора не було підстав.

За наслідками судового засідання  25.05.2007 року  господарський суд зобов'язав ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" надати господарському суду у судове засідання 11.06.2007 року докази надіслання копії заяви про визнання поточних кредиторських вимог та доданих документів ліквідатору, ліквідатора ОСОБА_1. - надати письмові заперечення по заявленим  вимогам ПП "ВКФ "Сервіс-Нова", а також  прийняв рішення щодо ознайомлення з матеріалами справи № 3/127 "Д" господарського суду Житомирської області (а.с. 17 Т.ІІІ).

У судовому засіданні 11.06.2007 року ліквідатор ОСОБА_1. надала господарському суду відзив на заяву про визнання   поточним кредитором ПП "ВКФ"Сервіс-Нова", у якому повідомила про визнання цих вимог, з посиланням на рішення господарського суду у справі № 3/127 "Д" , відповідно до якого ПП "ВКФ "Сервіс-Нова" згідно акту приймання-передачі від 12. 04.2007 року передало, а ПП "ВКФ"Геліос" прийняло об'єкт незавершеного будівництва, без врахування цокольного поверху, на баланс. В частині обгрунтованості суми заявлених вимог, пояснень надати не може, у зв'язку з відсутністю у ліквідатора первинних документів щодо будівництва об'єкту незавершеного будівництва самим підприємством -банкрутом до передачі його на баланс ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" (а.с. 23 ТІІІ).

У судовому засіданні на заявлені поточні вимоги було висловлено заперечення прокурора Гребенюк Р.В. в інтересах ініціюючого кредитора ДПІ у м.Житомирі.(а.с 1 Т.ІІІ). з посиланням на відсутність між підприємством-банкрутом та ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" зобов'язальних відносин, після передачі об'єкту незавершеного будівництва на баланс підприємству  у 2003 році. Рішенням господарського суду у справі № 3/127 "Д"  застосовано реституцію лише на користь підприємства - банкрута про повернення йому на баланс предмету договору (об'єкту незавершеного будівництва), тоді як  по відношенню до ПП "ВКФ "Сервіс-Нова" у нього зобов'язань невиникло як-то повернути кошти, матеріали тощо. Всі покращення  щодо цього майна, які були зроблені ПП "ВКФ "Сервіс-Нова" під час його обліку на балансі у юридичної особи, остання здійснювала на свій страх та ризик. Встановлена господарським судом у справі № 3/127 "Д" господарського суду Житомирської області  недійсність договору доводить неправомірність користування об'єктом незавершеного будівництва ПП "ВКФ "Сервіс- Нова" за час дії цього договору. Своє право вимагати сплати коштів у підприємства-банкрута за здійснені покращення в об'єкті незавершеного будівництва, ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" може у позовному провадженні, а не у справі про банкрутство. Саме у судовому порядку має бути встановлено наявність права ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" вимагати ці кошти у підприємства -банкрута, факт його порушення та  необхідність судового захисту.

У судовому засіданні директор ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" Антонець Л.О. підтримав поточні вимоги у повному обсязі; вважає  можливим їх розгляд у справі про банкрутство, тому підстав для здійснення окремого позовного провадження не вбачає.

Представник ДПІ у м.Житомирі Вінський В.С. також заперечив проти заявлених вимог поточного кредитора з тих підстав, що відсутність документів, які підтверджують ступінь готовності об'єкту незавершеного будівництва на момент його передачі на баланс ПП "ВКФ"Сервіс-Нова"  унеможливлює встановлення дійсної вартості проведених робіт за період з 2003 року до моменту його передачі на баланс ПП "ВКФ"Геліос" у квітні поточного року у межах справи про банкрутство. У зв'язку з чим, вважає заперечення прокурора на вимоги поточного кредитора правомірними.

Як свідчить зміст заяви ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" про визнання поточним кредитором (а.с. 17 Т.ІІ), підприємство зазначає, що ступінь готовності об'єкту незавершеного будівництва у період з 2003-2004 року було доведено до 80,12 % .

На запитання суду, чи може підприємство надати докази щодо ступеню готовності об'єкту незавершеного будівництва на момент взяття на баланс у 2003 році, директор Антонець Л.О повідомив, що такі документи не збереглися.

За наслідками судового засідання господарським судом було зобов'язано ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" подати документи бухгалтерського обліку незавершеного будівництвом житлового будинку за період з 2003 по 12.04.2007 року у наступне судове засідання 26.06.2007 року (а.с. 22 Т.ІІІ).

У судовому засіданні 26.06.2007 року ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" витребуваних судом документів або інших додаткових документів на підтвердження обгрунтованості своїх вимог як поточного кредитора не подало. Представник ПП "ВКФ"Сервіс-Нова"  в черговий раз підтвердив право поточної вимоги підприємства до боржника, посилаючись на виконання ним обов'язку щодо повернення об'єкту  незавершеного будівництвом житлового будинку на баланс підприємства-банкрута  відповідно до рішення господарського суду у справі № 3/127 "Д", у яке підприємством було інвестовано кошти, матеріали, робочу силу тощо у період 2003-2004 років.

Розглянувши заяви ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" про визнання його поточним кредитором банкрута та ліквідатора ОСОБА_1. про визнання цих вимог, заслухавши пояснення представника підприємства, ліквідатора, прокурора, представника ініціюючого кредитора ДПІ у м.Житомирі по суті заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог поточного кредитора слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону кредитором боржника є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Частиною 6 статті 1 Закону передбачено, що грошове зобов'язанння - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Таким чином, Закон не відокремлює грошові вимоги кредиторів за видами зобов'язань, вирішальним, виходячи зі змісту вказаної норми, є період виникнення грошових вимог кредитора - до порушення провадження у справі (конкурсні кредитори), після порушення провадження у справі (поточні кредитори).

Особливістю поточних вимог кредиторів є спеціальна процедура їх заявлення, фіксації та задоволення.   Аналогічно конкурсним, поточні грошові вимоги (незалежно від виду зобов'язання, з якого вони виникли) повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Обгрунтованість заявлення кредитором поточних грошових  вимог за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими, має бути, перш за все, перевірена ліквідатором, який вправі заявити заперечення щодо цих вимог, оскільки у разі їх визнання господарським судом, останні   переходять у категорію конкурсних та підлягають задоволенню  в порядку, визначеному  п.4 ч.1 ст. 31 вказаного Закону, тобто, у четверту чергу.

Таким чином, виходячи із  змісту абз. 6 статті першої Закону щодо поняття поточного кредитора, абз.7 статті 1 Закону щодо поняття грошового зобов'язання   та абз.11 ч.1 ст.25 Закону щодо вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими, господарський суд дійшов  висновку, що вимоги поточного кредитора повинні випливати, перш за все, із зобов'язання боржника, за своєю суттю бути грошовими та ним неоплаченими.

Як свідчать матеріали справи, справу про банкрутство ПП "ВКФ "Геліос" порушено господарським судом 22.06.2004 року (а.с. 1 Т.І).

18.02.2005 року постановою господарського суду ПП "ВКФ"Геліос" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 175 Т.І).

На виконання ухвали господарського суду від 02.06.2005 року ліквідатором ОСОБА_2. надано господарському  суду матеріали стосовно незавершеного будівництва будинку за адресою АДРЕСА_1, зокрема лист ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" № 113 від 04.07.2005 року, у якому зазначено, що будинок, що будується по АДРЕСА_1 (стара адреса - АДРЕСА_1) у м.Житомирі обліковується на балансі підприємства з 20.02.2003 року, прийнятого згідно Договору   № ДГ-7 від 20.02.2003 року і Акту приймання-передачі від 20.02.2003 року в рахунок погашення заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи по цьому будинку (а.с. 226 Т.І).

Ухвалою господарського суду від 18.05.2006 року було зупинено провадження у цій справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 3/127"Д" господарського суду Житомирської області за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в особі Державної прикордонної служби України до Приватного підприємства ВКФ "Сервіс-Нова"  та ПП "ВКФ"Геліос" про визнання недійсними договорів, в тому числі № ДГ-7 від 20.02.2003 року, про який йшлося у вище наведеному листі ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" (а.с. 267 Т.І).

В свою чергу, ухвалою господарського суду від 28.02.2007 року на підставі ч.3 ст.79 ГПК України провадження у справі поновлено, у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, зокрема прийняттям Вищим  господарським судом України постанови від 23.01.2007 року у справі № 3/127 "Д" про залишення без змін постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 року та рішення господарського суду Житомирської області від 24.03.2006 року у цій справі.(а.с. 7 Т.ІІ).

У зв'язку з цим, до матеріалів справи 7/107"Б" господарським судом долучено судові акти першої, апеляційної та касаційної інстанцій у справі 3/127 "Д" господарського суду Житомирської області" (а.с.260 -262 Т.І, а.с. 2-4 Т.ІІ, а.с.  137-139 Т.ІІ), а також копії  договору № ДГ-7 від 20.02.2003 року, акту прийому - передачі незавершеного будівництва житлового будинку поАДРЕСА_1 від 20.02.2003 року.

Як зазначає ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" у заяві про визнання поточним кредитором, вимоги підприємства до боржника  виникли у 2006 році,  у зв'язку із прийняттям господарським судом Житомирської області 24.03.2006 року у справі № 3/127 "Д" рішення про визнання недійсним договору № ДГ-7 від 20.02.2003 року та про зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку по вул.Народицькій, 6 у м.Житомирі ПП "ВКФ"Геліос".   У зв'язку з такою передачею, у ПП"ВКФ"Сервіс-Нова" виникла кредиторська заборгованість до банкрута на суму 2950107,20 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за період 2003-2004 років.

Таким чином, керуючись ст. 35 ГПК України щодо преюдиційності  фактів, встановлених рішенням господарського суду, що набрало законної сили для іншої справи, господарський суд при розгляді поточних вимог кредитора ПП "ВКФ"Серіс-Нова"  приймає до уваги встановлений   господарським судом Житомирської області у справі № 3/127"Д" факт недійсності договору № ДГ-7 від 20.02.2003 року, укладеного між ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" та ПП "ВКФ"Геліос" з підстав невідповідності його закону за правилами ст.48 ЦК УРСР 1963 року. Згідно резолютивної частини рішення, господарським судом застосовано наслідки недійсності договору шляхом застосування односторонньої реституції на користь ПП "ВКФ"Геліос", а саме, зобов'язано ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" повернути підприємству - банкруту об'єкт незавершеного будівництва  житлового будинку по вул. Народицькій, 6 у м. Житомирі, оскільки   по недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути другій  стороні  все  одержане  за  угодою. У  постанові Житомирського апеляційного господарського суду  щодо застосування господарським судом наслідків недійсності договору зазначено, що визнаючи договір недійсним, суд зобов'язаний вирішити питання про повернення другій стороні всього одержаного за угодою, незалежно від того, чи заявлялась така вимога. Оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що лише одна сторона (ПП"ВКФ"Сервіс-Нова") отримала за угодою нерухоме майно, а друга сторона (ПП "ВКФ"Геліос") не отримала  нічого, то суд першої інстанції правомірно зобов'язав ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" повернути  другій стороні все одержане за цим договором (а.с 139 Т.ІІ).

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що між ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" та ПП "ВКФ"Геліос" не встановлено будь-яких зобов'язальних відносин грошового характеру за договором  № ДГ-7 від 20.02.2003 року, визнаного в судовому порядку недійсним без застосування двосторонної реституції.

Як вже було наголошено господарським судом у тексті ухвали, в основу вимог поточного кредитора (так само конкурсного, заставного тощо) має бути покладено грошове зобов'язання боржника, що виникло або в силу цивільно-правового договору, або на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Цивільний кодекс України  в редакції  2003 року у статті 509 визнає зобов'язанням правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ч.2 цієї статті зобов'язання можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, і зокрема: з договорів та інших правочинів; внаслідок  створення творів інтелектуальної власності; завдання майнової та моральної шкоди іншій особі; з інших юридичних фактів; безпосередньо з актів цивільного законодавства; актів органів державної влади чи місцевого самоврядування; з рішення суду; у зв'язку  з настанням або ненастанням певної події.

ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" не доведено факт існування грошового зобов'язання ПП "ВКФ"Геліос" за цивільно-правовим договором чи іншим юридичним фактом у період з 20.02.2003 року (дата взяття  об'єкту незавершеного будівництва на баланс) до 12.04.2007 року (дата повернення об'єкту незавершеного будівництва).

Більше того, у своїй заяві ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" визнає, що на момент порушення  справи про банкрутство ПП "ВКФ"Геліос" останнє перед ним заборгованості не мало.

Вимоги поточного кредитора грунтуються  на обставинах здійснення у період 2003-2004 років  будівельно-монтажних робіт власними матеріалами,  засобами та коштами на об'єкті незавершеного будівництва, щодо якого підприємство вважало себе добросовісним набувачем, що підтверджують надані до заяви  акти виконаних робіт, підписані виключно самим підприємством.

На момент укладення спірного договру чинним був Закон України "Про підприємництво", відповідно до якого  підприємництвом визнавалась  безпосередня самостійна, систематична, на власний  ризик  діяльність, зокрема,  юридичних осіб по  виробництву  продукції,  виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку.

Наведене свідчить, що як укладаючи спірний договір щодо передачі об'єкту незавершеного будівництва на баланс, так і здійснюючи будівельно-монтажні роботи на цьому об'єкті під час дії договору, ПП "ВКФ"Сервіс-Нова" діяло на власний ризик та самостійно, без участі ПП "ВКФ"Геліос".

Таким чином,  правомірність  вимоги щодо відшкодування  підприємством-банкрутом понесених витрат на будівництво об'єкту житлового будинку у період 2003-2004 років повинна доводитись ПП "ВКФ"Сервіс-Нова"  в окремому позовному провадженні та підтверджуватись відповідним судовим рішенням,  оскільки встановлення цього факту вимагає вирішення спору по суті з залученням інших учасників таких правовідносин, зокрема, Державної прикордонної служби України, проведенням додаткових процесуальних дій, призначенням судової експертизи.

У зв'язку з тим, що господарський суд розглядає справу про банкрутство, а не вирішує спір по суті, в справі про банкрутство суд позбавлений права встановлювати наявність тих  обставин, на яких грунтуються вимоги поточного кредитора, а тим більше   склад та розмір його вимог (постанова ВГСУ від 11.04.2007 року у справі № 2-20/3442-2006).

  Керуючись ст ст. 1, 22-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 4-1, 32 - 36, 43 та 86 Господарського кодексу  України, господарський суд

 

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "ВКФ"Сервіс-Нова" у визнанні поточних  грошових вимог до ПП "ВКФ"Геліос" на суму 2950107,20грн.    

Суддя                                                                                        Машевська О.П.

 

 

Друк. :

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - заявнику (ДПІ у м.Житомирі)

3 - УПФУ в Богунському районі

4 -Житомирський МЦЗ

5 -ПП "ВКФ"Сервіс-Нова"

6 -ліквідатору ОСОБА_1.

7- Адміністрації Державної прикордонної служби України (м.Київ)

10- прокуратура Житом ирської області  

  • Номер:
  • Опис: заява про відновлення пропущеного строку на пред'явлення для примусового виконання наказу
  • Тип справи: Інша заява про банкрутство (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 7/107"Б"
  • Суд: Господарський суд Житомирської області
  • Суддя: Машевська О.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.06.2015
  • Дата етапу: 30.06.2015
  • Номер:
  • Опис: продовження терміну дії мирової угоди
  • Тип справи: Інша заява про банкрутство
  • Номер справи: 7/107"Б"
  • Суд: Господарський суд Житомирської області
  • Суддя: Машевська О.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.12.2016
  • Дата етапу: 27.12.2016
  • Номер: 976/2059/17
  • Опис: визнання банкрутом
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)(2 інстанція)
  • Номер справи: 7/107"Б"
  • Суд: Рівненьский апеляційний господарський суд
  • Суддя: Машевська О.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 03.07.2017
  • Дата етапу: 03.07.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація