ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 916/400/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Черненка О.В.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут" - не з`явився,

Приватного підприємства "Будівельник" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння

добудові" - Трофимчук О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020

(головуючий - Філінюк І.Г., судді Богатир К.В., Аленіна О.Ю.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2019

(головуючий - Оборотова О.Ю., судді Степанова Л.В., Літвінов С.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Приватного підприємства "Будівельник", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремстрой-Україна", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові"

про визнання недійсними та скасування всіх рішень загальних зборів учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. 19.02.2016 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» про повернення сторін у первісний стан: учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» - ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 51%, розмір частки 1402500 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник» з часткою у статутному капіталі 49%, розмір частки 1347500 грн., статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» 2750000 грн., директор - Балаян В.М., місце реєстрації товариства: 65029, м. Одеса, вул. Приморська, 49/2, який існував до вчинення 04.12.2012 реєстраційної дії за № 1556990020005754 щодо внесення в єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут», код ЄДРПОУ 31545365 щодо скасування реєстраційної дії за судовим рішенням, а саме: визнати недійсними та скасувати всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» від 23.01.2013, оформлені протоколом від 23.01.2013, про продаж Приватним підприємством «Будівельник» частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут» у розмірі 51% Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна» та частки у розмірі 49% Товариству з обмеженою відповідальністю «Фонд сприяння добудові» шляхом укладання договору купівлі-продажу, про виключення Приватного підприємства «Будівельник» зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремстрой-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд сприяння добудові» до складу учасників, про перерозподіл часток у статутному капіталі та про затвердження статуту у новій редакції.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником ТОВ "Добробут", водночас оспорювані рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут» порушують його корпоративні права, оскільки були прийняті без участі позивача, з порушенням порядку скликання та проведення, без повідомлення її про скликання зборів та за відсутності необхідного кворуму.

3. 01.12.2016 (вх.№2-6384/16) позивачем надано до суду заяву про зміну (доповнення) предмету позов та уточнення позовних вимог у справі, якою вищевказані первісні позовні вимоги були доповнені вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформленого протоколом загальних зборів від 25.12.2012, та вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформленого протоколом загальних зборів від 25.01.2013.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Справа розглядалась судами неодноразово. У постанові від 15.11.2017 Вищий господарський суд України зазначив про те, що місцевий господарський суд, визнавши недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Добробут", оформлені протоколами загальних зборів від 25.12.2012 та від 25.01.2013 (які були предметом заяви позивача від 01.12.2016 (вх.№2-6384/16), за відсутності клопотання заінтересованої сторони про це, вийшов за межі позовних вимог, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, не виявив даних порушень місцевим господарським судом норм процесуального права.

5. В подальшому під час нового розгляду даної справи предметом розгляду були первісні позовні вимоги, заявлені позивачем у позовній заяві без урахування заяви про зміну (доповнення) предмету позов та уточнення позовних вимог.

6. Останнім рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Добробут» про визнання недійсними та скасування всіх рішень загальних зборів учасників товариства задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлене протоколом загальних зборів від 23.01.2013.

7. Суди мотивували свої висновки тим, що на дату прийняття рішень загальними зборами, оформлених протоколом від 23.01.2013, ТОВ «Добробут» було обізнане щодо поновлення корпоративних прав ОСОБА_1 як учасника товариства, та, відповідно, ОСОБА_1 повинна була бути повідомлена про проведення загальних зборів, чого відповідачем зроблено не було. За таких обставин суди дійшли висновку, що неповідомлення ОСОБА_1 , як учасника ТОВ «Добробут», про проведення загальних зборів товариства, які відбулися 23.01.2013, було порушенням приписів законодавства, якими врегульовано порядок скликання загальних зборів, що, в свою чергу, свідчить про неповноважність спірних загальних зборів відповідно до ст.ст. 60, 61 Закону України «Про господарські товариства». При цьому суди виходили з того, що позивачем не було пропущено позовної давності у даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Фонд сприяння добудові" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

9. Касаційна скарга мотивована тим, що: суди не дослідили обставини, пов`язані з початком перебігу позовної давності та неправильно визначили момент початку позовної даності; суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування доказів у справі; в ухваленні постанови суду апеляційної інстанції брали участь судді, яким заявлено відвід.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Відзиви до суду касаційної інстанції не надходили.

11. Адвокатом ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що в Україні продовжує діяти карантинний режим, введений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

12. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до пп.8 п. 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

13. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.

14. Крім того, згідно з ч. 4 ст. 197 ГПК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ) під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15. На виконання Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 152, ч. 5 ст. 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 №169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

16. Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, у тому числі внаслідок наявності технічної можливості дистанційної участі представників в судовому засіданні.

17. Враховуючи зазначене, а також те, що ухвалою Верховного Суду від 15.06.2020 про відкриття касаційного провадження у даній справі участь представників учасників справи у судовому засіданні було визнано необов`язковою, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

18. 11.09.2010 проведено загальні збори учасників ТОВ «Добробут», на яких вирішено, зокрема, надати згоду ПП «Будівельник», розмір частки якого у статутному капіталі ТОВ «Добробут» складав 100%, на продаж частки у статутному капіталі останнього у розмірі 51% на користь громадянки ОСОБА_1 .

19. 14.09.2010 між ПП «Будівельник» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут», відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти у власність частину належної продавцю частки (корпоративних прав) в розмірі 51% статутного капіталу ТОВ «Добробут», що складає 1402500,00 грн.

20. 14.09.2010 було затверджено статут ТОВ «Добробут» у новій редакції, згідно із розділом 5 якого учасниками ТОВ «Добробут» були ПП «Будівельник», розмір частки якого склав 49%, та громадянка ОСОБА_1 , частка якої у статутному капіталі ТОВ «Добробут» становила 51%, про що державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради було зроблено відповідний реєстраційний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 5561 0500 1600 5754.

21. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.09.2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012, позов ПП «Будівельник» до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут» від 14.09.2010. Визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Добробут», оформлені протоколом від 14.09.2010. Визнано недійсними зміни до статуту ТОВ «Добробут» від 14.09.2010, державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради 14.09.2010.

22. Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012 рішення Господарського суду Одеської області у справі № 5017/1698/2012 від 03.09.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 скасовано, провадження в частині позову ПП «Будівельник» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Добробут» від 14.09.2010 припинено, у задоволенні позову про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Добробут», оформленого протоколом від 14.09.2010, та змін до статуту ТОВ «Добробут» від 14.09.2010, було відмовлено.

23. 25.12.2012 загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Добробут» було прийнято рішення яким, зокрема, затверджено статут ТОВ «Добробут» у новій редакції, у зв`язку з його втратою. З розділу 5 статуту ТОВ «Добробут», затвердженого рішенням загальних зборів від 25.12.2012 та зареєстрованого 27.12.2012, вбачається що єдиним учасником ТОВ «Добробут» стало ПП «Будівельник», розмір частки якого у статутному капіталі становив 100%.

24. 23.01.2013 були проведені загальні збори учасників ТОВ «Добробут», на яких був присутній єдиний учасник - ПП «Будівельник», за результатами проведення яких було вирішено продати ТОВ «Ремстрой-Україна» частку у статутному капіталі ТОВ «Добробут» у розмірі 51% вартістю у 1402500 грн. та ТОВ «Фонд сприяння добудові» у розмірі 49% вартістю 1347500 грн. Крім того, на вказаних загальних зборах ТОВ «Добробут» було вирішено включити ТОВ «Ремстрой-Україна» та ТОВ «Фонд сприяння добудові» до складу часників ТОВ «Добробут», ПП «Будівельник» було виключено зі складу учасників відповідача. 24.01.2013 державним реєстратором Виконавчого комітету Одеської міської ради було проведено державну реєстрацію змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут».

25. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 26.08.2015 у справі № 521/1929/13-ц задоволено позов ПП «Будівельник» до ОСОБА_1 , визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Добробут», укладений 14.09.2010 між ПП «Будівельник» та ОСОБА_1 .

26. Зазначене рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016.

27. Ухвалою Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2016 відхилено касаційну скаргу ПП «Будівельник», рішення Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016 залишено без змін.

28. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Добробут» від 23.01.2013 були порушені її права, як власниці 51% корпоративних прав, оскільки станом на час проведення вказаних загальних зборів ОСОБА_1 була учасником Товариства, однак не була повідомлена про проведення вказаних спірних зборів.

Позиція Верховного Суду

29. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника, який з`явився у судове засідання, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, , перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.

30. Згідно з частинами 1, 5 ст. 98 ЦК України (тут і далі - в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

31. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

32. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

33. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства» (тут і далі - в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

35. Згідно з ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 145 ЦК України, ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю.

37. Згідно з ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

38. Суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позивач станом на 23.01.2013 - дату прийняття загальними зборами учасників ТОВ "Добробут" спірних рішень, була учасником ТОВ "Добробут", оскільки судовим рішенням у справі №5017/1698/2012, а саме: постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2012, ОСОБА_1 була поновлена у її корпоративних правах в ТОВ "Добробут", а рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.01.2016 у справі №521/1929/13-ц, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справі від 13.04.2016, було підтверджено правомірність набуття ОСОБА_1 частки у розмірі 51% у статутному капіталі ТОВ "Добробут".

39. Враховуючи зазначене, встановивши, що ОСОБА_1 не була повідомлена про скликання 23.01.2013 загальних зборів учасників ТОВ "Добробут", на яких були прийняті спірні рішення, не приймала участі в зазначених зборах, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що загальні збори учасників ТОВ "Добробут" 23.01.2013 були проведені з порушенням порядку їх скликання, що свідчить про неповноважність зазначених зборів та прийняття рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, що є порушенням корпоративних прав позивача та підставою для недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлених протоколом загальних зборів від 23.01.2013.

40. Щодо пропуску позивачем позовної давності суд касаційної інстанції зазначає наступне.

41. Відповідно до ст. 256, ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

42. За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

43. За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

44. Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами ст. 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

45. Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

46. При цьому за змістом ст. 261 ЦК України необхідно виходити не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

47. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

48. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань, як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив.

49. Так, позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників ТОВ «Добробут», оформлені протоколом від 23.01.2013.

50. У касаційній скарзі скаржник стверджує, що позивач довідався про проведення спірних загальних зборів не пізніше ніж 08.02.2013, а отже позовна давність спливла 07.02.2016, в той час як позивач звернувся до суду з позовом у даній справі 19.02.2016. Наведене, на думку скаржника, підтверджене тим, що ОСОБА_1 було подано позовну заяву до Приморського районного суду міста Одеси до відповідача Одеської міської ради про скасування реєстраційних дій справа № 522/6052/13-ц. Скаржник стверджує, що в межах справи №522/6052/13-ц було встановлено, що 08.02.2013 позивач звернувся до відділу державних реєстраторів з проханням скасувати реєстраційні дії.

51. Разом з тим, судами було встановлено, що в межах справи № 522/6052/13-ц, ОСОБА_1 було подано позов саме про скасування реєстраційних дій які були проведені реєстратором у період з 04.12.2012 - по 24.01.2013, на підставі відомостей які містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак на підставі яких саме документів відбулися реєстраційні дії ОСОБА_1 в позовній заяві не посилалась. Отже судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент подання позовної заяви в рамках цивільної справи, позивач був обізнаний про існування та зміст рішень загальних зборів ТОВ «Добробут», оформлених протоколом від 23.01.2013, які є предметом позову у даній справі.

52. При цьому на виконання вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у даній справі судами було надано оцінку листу відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради № 15-К-103 від 18.03.2013, в якому державний реєстратор повідомляє про неможливість внесення до реєстру відомостей на підставі постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2012 у справі № 5017/1698/2012 у зв`язку з тим, що Малиновський районний суд м. Одеси ухвалою від 18.02.2013 наклав заборону вносити до реєстру будь-які зміни стосовно ТОВ «Добробут». Також у вказаному листі зазначено про те, що після скасування державним реєстратором запису про державну реєстрацію змін до установчих документів у відповідності до рішення Господарського суду Одеської області від 03.09.2012 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 у справі №5017/1698/2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені три записи про зміну керівника та зміни до установчих документів.

53. Надавши оцінку даному листу, суди встановили, що він не містить інформації щодо реєстраційних дій, які були здійснені, та на підставі яких документів відбулася дана реєстрація. Крім того встановлено, що взагалі не відомо, чи направлявся даний лист на адресу позивача.

54. Враховуючи зазначене, суди дійшли правомірного висновку про те, що оскільки лист державних реєстраторів від 18.03.2013 свідчить саме про те, що позивач не був обізнаний та не мав документів, які стали підставою для реєстрації та фактично не міг їх мати станом на 18.03.2013, то строк позовної давності не є пропущеним (позовна заява подана 19.02.2016).

55. Доводи касаційної скарги не спростовують правомірності вказаних висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції відповідно до приписів ст. 300 ГПК України.

56. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суди необґрунтовано відхилили клопотання про витребування доказів у справі.

57. Так, скаржник зазначає про те, що судом першої інстанцій було відмовлено у задоволенні його клопотання в частині витребування справи №522/6052/13-ц від Приморського районного суду міста Одеси, витребування у Виконавчого комітету Одеської міської ради інформації про місце зберігання звернення позивача щодо необхідності здійснення реєстраційних дій, щодо відповідача. При цьому скаржник зазначає, що у судовому засіданні, 05.06.2019 суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені клопотання скаржника про витребування доказів (п.6 клопотання), не постановив ухвалу, а також не зазначив про це в протоколі судового засідання.

58. Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2, 3 ст. 80 Цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

59. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України - ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

60. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції, обговоривши у судовому засіданні 05.06.2019 клопотання ТОВ «Фонд сприяння добудові», заніс ухвалу до протоколу судового засідання від 05.06.2019, що вбачається з останнього.

61. Крім того, скаржником не доведено, що наведені обставини вплинули на правильне встановлення обставин у даній справі, а тому не є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

62. Посилання скаржника на незаконний склад суду при ухваленні постанови суду апеляційної інстанції відхиляються судом касаційної інстанції, враховуючи наступне.

63. Так, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ТОВ «Фонд сприяння добудові» звернулось із заявою про відвід суддів, обґрунтовуючи її тим, що у заявника є сумніви щодо упередженості судді, оскільки подаючи апеляційну скаргу у справі № 916/400/16 ТОВ «Фонд сприяння добудові» одночасно було подано клопотання про витребування доказів, однак в порушення п. 6 ч. 1 ст. 267 ГПК України колегією суддів апеляційного суду, у складі головуючий суддя: Філінюк І.Г., судді: Богатир К.В., Колоколов С.І. не вчинено у підготовчому засіданні дій з розгляду вказаного клопотання. В судовому засіданні 16.01.2020, представник скаржника наполягав на розгляді і задоволенні клопотання про витребування доказів, однак заслухавши доводи представника ТОВ «Фонд сприяння добудові», вищезазначена колегія суддів клопотання про витребування доказів не розглянула, відклала розгляд цього клопотання на невизначений строк та приступила до розгляду справи.

64. Крім того, ТОВ «Фонд сприяння добудові» зазначав, що обставини, які мали місце під час судового засідання 16.01.2020, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності колегії суддів, оскільки у судовому засіданні були присутні невідомі особи, які не є учасниками справи та порушували порядок, однак колегія суддів не вжила належних заходів.

65. Посилаючись на неможливість оцінити вплив спілкування головуючого судді із присутніми в судовому засіданні особами, що не є учасниками судового процесу, та не втручанням в цей процес інших членів колегії, ТОВ «Фонд сприяння добудові» стверджував про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів апеляційної інстанції.

66. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

67. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання, зокрема, про витребування доказів (п. 6 ч. 1 ст. 267 ГПК України).

68. За змістом ч. 2 ст. 267 ГПК України підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

69. Тобто, чинним процесуальним кодексом передбачено право всіх учасників справи надати суду свої міркування або заперечення щодо заявлених іншим учасником клопотань чи заяв, в тому числі клопотання про витребування доказів у справі.

70. При цьому, суд зазначає, що здійснити розгляд такого клопотання та вирішити його в межах підготовки справи до розгляду не завжди можливо, особливо з урахуванням дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо такого клопотання.

71. Крім того, склад колегії суддів Філінюк І.Г. - головуючий суддя, судді: Богатир К.В., Колоколов С.І. був визначений для розгляду справи у суді апеляційної інстанції на підставі витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2019 у зв`язку з задоволенням заяви про відвід (самовідвід) судді Поліщук Л.В.

72. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 справа №916/400/16 була прийнята до провадження у зміненому складі суду Філінюк І.Г. - головуючий суддя, судді: Богатир К.В., Колоколов С.І., та розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду на 16.01.2020. Тобто судове засідання 16.01.2020 було проведено колегією суддів у новому (зміненому) складі вперше.

73. Враховуючи вказане, а також те, що вказане судове засідання не з`явились всі учасники справи, що позбавило їх можливості викласти перед судовою колегією у новому складі свої заперечення або міркування з приводу заявленого клопотання, наведені обставини не можуть свідчити про необ`єктивність чи упередженість суддів, а зазначені ТОВ «Фонд сприяння добудові» доводи зводяться до непогодження з процесуальними рішеннями суду, що не може бути підставою для відводу.

74. Що стосується посилань скаржника на те, що під час судового засідання 16.01.2020 у даній справі були присутні особи, які не є учасниками даної справи та невідомі скаржнику, варто зазначити наступне.

75. Відповідно до ч. 1-4 ст. 8 ГПК України розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов`язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.

76. Отже, присутність в судовому засіданні осіб, які не є учасниками справи, що розглядається, є правом таких осіб, що прямо передбачено законом та може бути обмежено, у разі порушення такими особами порядку ведення судового засідання, при цьому вирішення цього питання здійснюється на розсуд суду, а тому, вказані доводи не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів.

77. Отже, оскільки скаржником не доведено наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів апеляційної інстанції, то доводи скаржника про незаконність складу апеляційного суду є безпідставними та необґрунтованими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Відповідно до 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

79. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

80. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

81. Таким чином, перевіривши оскаржувані судові акти в межах доводів касаційної скарги, встановивши, що доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

Розподіл судових витрат

82. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2019 у справі №916/400/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

В. І. Студенець