Справа № 571/568/20

номер провадження 1-кп/570/206/2020

У Х В А Л А

10 червня 2020 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області у складі колегії суддів

головуючого судді Коробова С.О.,

суддів Сидоренка С.М.,

Таргонія М.В.,

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,

з участю прокурора Прокопчука В.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Осика Ю.П.,

розглянувши в м. Рівному у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019180190000706 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення їй захисника. Вказане клопотання обвинуваченою подано після заміни адвоката повторно, після її відмови від призначеного захисника. Дорученням регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області від 15 січня 2020 року замінено захисника та призначено обвинуваченій ОСОБА_1 адвоката Осику Ю.П., від якого вона відмовилася в своєму клопотанні 10 червня 2020 року.

Відповідно до положень ст.48 КПК України захисник призначається у випадках, коли підсудний бажає запросити захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може цього зробити.

Обвинувачена в судовому засіданні заявила клопотання про забезпечення їй захисника, гарантованого державою, після її відмови від попередньо призначеного захисника.

Прокурор висловив думку про те, що повторне залучення захисника з центру безоплатної вторинної правової допомоги неможливо після відмови обвинуваченого від захисника, який уже залучався з центру безоплатної вторинної правової допомоги, оскільки така заміна не передбачена законодавством та в даному клопотанні вбачається зловживання правом на захист. Зауважив, що дане кримінальне провадження передбачає обов`язкового залучення захисника, отже, у випадку відмови від захисника направленого за дорученням центру безоплатної правової допомоги, право обвинуваченого на захист може бути реалізоване шляхом залучення будь-якого захисника самим обвинуваченим шляхом укладення договору.

Суд зазначає, що Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги (за виключенням питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК України).

Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. В цьому разі особа має право на отримання правової допомоги належної якості та відповідно до стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 25.02.2014 р. № 386/5. Відповідно до п.2 ч.4 вказаного наказу у разі відмови затриманого від призначеного центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги захисника останній особисто перевіряє, чи є така відмова добровільною і чи не є вона результатом тиску з боку службових осіб органів досудового розслідування, прокуратури, суду. Заява про відмову від захисника оформляється клієнтом після конфіденційного побачення, під час якого захисник роз`яснює клієнту його права, визначені Конвенцією та КПК, із врученням відповідної пам`ятки (буклета), наданої(го) центром, та можливі наслідки відмови від захисника і переконується, що права й наслідки відмови від захисника клієнту зрозумілі.

Такий висновок узгоджується з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. "с" ч. 3 ст. 6), а також практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Артико проти Італії» від 13 травня 1980 р. визнав, що у ст. 6 Конвенції йдеться про правову допомогу, а не про призначення захисника. Факт призначення захисника ще не є забезпеченням ефективної правової допомоги, призначений адвокат може через різні обставини (об`єктивні чи суб`єктивні) не виконати належним чином свої професійні обов`язки. Органи влади, як зазначено у вказаному рішенні ЄСПЛ, «якщо вони поінформовані про це, повинні або замінити захисника, або примусити його виконувати свої професійні обов`язки».

В рішенні у Справі «Ніколаєнко проти України» від 15 лютого 2013 р. (Заява № 39994/06) ЄСПЛ зазначив: незалежність представників юридичної професії від держави передбачає, що здійснення захисту є по суті відносинами між підсудним та його захисником незалежно від того, чи призначається захисник для надання юридичної допомоги, чи його послуги оплачуються з приватного джерела ( рішення від 24 вересня 2002 року у справі «Кускані проти Сполученого Королівства» (Cuscani v. the United Kingdom), заява № 32771/96, п. 39). Згідно з підпунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції втручання компетентних національних органів вимагається лише у тому випадку, коли нездатність захисника ефективно представляти інтереси підзахисного є очевидною або у достатній мірі доведена до їхнього відома якимось іншим способом (рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камазінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), Series A, № 168, та рішення від 21 квітня 1998 року у справі «Дауд проти Португалії» (Daud v. Portugal), п. 38, Reports 1998-II). Про порушення права на захист обвинуваченого, тобто пункту 3(с) статті 6 Конвенції пункт 9 Порядку зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine) від 12 червня 2008 року, заява № 32092/02, пункти 85-88, 91.

Отже, за наявності клопотання обвинуваченої про необхідність забезпечення її права на захист та неможливості оплатити послуги захисника, з метою реалізації прав підсудної та беручи до уваги факти відмови від призначеного центром захисника, суд вважає за необхідне застосувати правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ «Артико проти Італії» від 13 травня 1980 р., яка полягає в тому, що органи влади, «якщо вони поінформовані про це (тобто про відмову підсудного від призначеного захисника з певних причин), повинні або замінити захисника, або примусити його виконувати свої професійні обов`язки».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 47-49, 54 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 про забезпечення їй захисника через регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги задовольнити.

Повідомити регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області про факт відмови підсудної ОСОБА_1 від захисника Осики Ю.П. та наявність клопотання про його заміну.

Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області забезпечити дотримання принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначених у рішенні ЄСПЛ «Артико проти Італії» від 13 травня 1980 року, шляхом заміни захисника або примушення захисника виконувати свої професійні обов`язки.

Про прийняте рішення повідомити Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Копію ухвали направити в регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області ( м.Рівне вул. Кавказька, 7 ) для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Коробов С.О.

Судді Сидоренко С.М.

Таргоній М.В.