Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87930634

Єдиний унікальний номер 229/7204/19

Номер провадження 22-ц/804/1998/20




П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 серпня 2020 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі:

судді - доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Мірути О.А., Мальованого Ю.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 4 березня 2020 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Гонтар А.Л. в м. Дружківці Донецької області (повне судове рішення складено 13 березня 2020 року) в справі номер 229/7204/19 за позовом Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених грошових коштів,


В С Т А Н О В И В:


В листопаді 2019 року до Дружківського міського суду Донецької області звернулось Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених грошових коштів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні як внутрішньо переміщена особа. На підставі заяви відповідача та зазначених в ній відомостей прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 та її неповнолітньої дитині ОСОБА_2 адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

При перевірці інформації, наданої відповідачем, щодо відсутності у будь-кого з членів сім?ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції, з`ясовано, що чоловік відповідача ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, на дату подання заяви 13 жовтня 2014 року чоловік ОСОБА_1 володів житлом, у зв`язку з чим на підставі п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зміни до якого були внесені постановою КМУ №505 від 1 жовтня 2014 року, відповідач ОСОБА_1 втратила право на отримання щомісячної адресної допомоги.

Згідно з розрахунком позивача сума надміру виплачених коштів за період з 3 червня 2017 року по 24 жовтня 2019 року становить 68784,53 грн, яку він просив стягнути з ОСОБА_1 .

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 4 березня 2020 року в задоволенні позову Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених грошових коштів - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодився позивач УСЗН Дружківської міської ради, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення Дружківського міського суду Донецької області від 4 березня 2020 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам діючого законодавства України та винесено на підставі норм права, які не стосуються даних правовідносин.

Суд не взяв до уваги посилання позивача на перелік населених пунктів, на території яких органи держаної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2014 року №1085, оскільки пункт 6 Порядку №505 передбачав на момент виникнення спірних правовідносин, що житлове приміщення, повинно бути розташоване саме в регіонах, інших ніж райони проведення антитерористичної операції, а не в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначає, що шлюбні стосунки відповідача з її чоловіком розірвані 10.12.2019 року рішенням Дружківського міського суду Донецької області, що набрало законної сили 10.01.2020 року, тому до цієї дати подружжя вважалось сім?єю.

Вважає, що непроживання та не ведення спільного побуту не впливає на виключення із членів сім?ї одного із подружжя у разі зареєстрованих шлюбних стосунків.

В відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 14.06.2014 року вона не мешкає з колишнім чоловіком ОСОБА_3 , не має взаємних прав та обов`язків та не вважає його членом своєї сім`ї. Позовні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, не визнає, та просить відмовити в повному обсязі (а.с. 137-139).

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до довідок №181 та №0000006830 від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають на обліку внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце мешкання АДРЕСА_2 (а.с. 41, 42).

З відомостей про об`єкти нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що фізична особа за ідентифікаційним кодом НОМЕР_2 ( ОСОБА_3 ) має у власності 1/4 квартири загальною площею 41,9 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 13 зворот).

Згідно з рішенням начальника Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 21 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 припинено призначення допомоги переміщеними особам на проживання з підстав того, що сім`я володіє житловим приміщенням, розташованим в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території (а.с. 12).

Відповідно до довідки-розрахунку надмірно виплачених коштів допомоги, які підлягають відшкодуванню по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з червня 2017 року по жовтень 2019 року (включно) надмірно виплачено кошти та підлягають поверненню в сумі 68784,53 грн (а.с. 11).

Згідно з листом від 24.10.2019 року Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення про відшкодування надміру виплачених коштів допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 9 зворот).

28.10.2019 року ОСОБА_1 надала пояснення на лист Управління від 24.10.2019 року щодо відмови у відшкодуванні надміру виплачених коштів допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 10).

Відповідно до рішення Дружківського міського суду від 10 грудня 2019 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений 02.08.2008 року, розірвано, сторони не мешкають разом з червня 2014 року (а.с. 89-90).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Надання державної допомоги внутрішньо переміщеним особам урегульовано Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505 (далі - Порядок №505).

Згідно пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505, в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин (далі - Порядок №505), грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

У відповідності до абзацу 1 пункту 5 Порядку №505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім`ї про взяття на облік осіб, які переміщуються. Зі змісту абзацу 2 пункту 5 Порядку №505 вбачається, що у даній заяві уповноважений представник сім`ї зазначає, зокрема, наявність у будь-кого з членів сім`ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.

Згідно із абзацом 1 пункту 6 Порядку №505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Питання щодо повернення безпідставно сплачених коштів вирішується відповідно до пункту 11 Порядку №505, згідно з яким, уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім`ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Перевіряючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 13.10.2014 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг до управління соціального захисту населення Дружківської міської ради, зазначивши відомості про членів сім`ї, які претендують на отримання допомоги, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та місце проживання - м. Дружківка (а.с. 23 зв.).

Відповідно до довідок №181 та №0000006830 від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають на обліку внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце мешкання АДРЕСА_2 (а.с. 41, 42).

Рішенням Дружківського міського суду від 10 грудня 2019 року встановлено, що з червня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не ведуть спільне господарство, не мешкають разом, шлюб існує лише формально та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 02.08.2008 року, розірвано (а.с. 89-90).

З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_3 , чоловік відповідачки та батько неповнолітньої дитини, дійсно має у власності частину житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 12.07.2010 року.

З наведених відомостей вбачається, що відповідачка не зазначала членом сім`ї свого чоловіка ОСОБА_3 , як при зверненні до позивача з заявою про призначення допомоги переміщеним особам на проживання, так і під час подальших звернень за допомогою.

Рішенням 2154 від 21.10.2019 року Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, ОСОБА_1 припинено призначення допомоги переміщеними особам на проживання з підстав того, що сім`я володіє житловим приміщенням, розташованим в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території.

Склад сім`ї зазначений в рішенні: ОСОБА_1 , інвалід третьої групи, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитина до 18 років (а.с. 12).

Доводи апеляційної скарги Управління зводяться саме до неврахування судом першої інстанції даних про те, що чоловік відповідачки володіє житловим приміщенням, розташованим в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території.

Апеляційний суд вважає ці доводи необґрунтованими.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що ОСОБА_1 правомірно звернулася в 2014 році з заявою до позивача про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не зазначаючи членом сім`ї ОСОБА_3 .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано не врахував довід позивача щодо перебування відповідачки у шлюбі, оскільки судовим рішення встановлено факт розпаду сім`ї Любченків в червні 2014 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального та процесуального права, оцінивши належним чином подані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку, що при виплаті державної соціальної допомоги не передували недобросовісні дії відповідача.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлене без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати позивача по сплаті судового збору, пов`язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -


П О С Т А Н О В И В:


Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради залишити без задоволення, рішення Дружківського міського суду Донецької області від 4 березня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що ухвалена у малозначній справі, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.


Судді:


Повне судове рішення складено 3 серпня 2020 року.

Суддя:




  • Номер: 22-ц/804/1998/20
  • Опис: Цивільна справа за позовною заявою УСЗН Дружківської міської ради до Любченко К.І. про стягнення надміру виплачених грошових коштів
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 229/7204/19
  • Суд: Донецький апеляційний суд
  • Суддя: Космачевська Т.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 12.05.2020
  • Дата етапу: 12.05.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація