№ 2-579/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

(заочне)

     29 березня 2010  року                                                                   м. Апостолове

Апостолівський  районний суд  Дніпропетровської  області  у складі:

                  - головуючого – судді              -          Марченко Н.В.,

при секретарі                                              -           Вєдякіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Сумісне життя припинено остаточно з 14 вересня 2008 року. Причиною цього послужило те, що відповідач зовсім не надавав допомоги у веденні домашнього господарства, не надавав гроші на потрібні покупки, через це між ними відбувалися сварки, у вересні 2008 року відповідач поїхав жити до своїх батьків, спільного господарства не ведуть. Шлюб існує формально і його відновлення неможливе. Подальше існування шлюбу суперечить її інтересам.

                 У судове засідання позивач не з’явився, надала суду письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, розгляд справи на підставі наявних у справі доказів у випадку неявки відповідача.

                 Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 26.10.2007 року Виконкомом Великокостромської сільською ради Апостолівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 7, що підтверджується свідоцтвом про одруження.

  Від шлюбу сторони мають - дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час сторони сімейні відносини фактично припинили - проживають окремо з вересня 2008 року, спільного господарства не ведуть, спір про місце проживання дитини вирішено в добровільному порядку.

 Причиною роздільного проживання є небажання позивача проживати спільно з відповідачем. Стаття 24 СК України визначає добровільність шлюбу - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

                    Тому, суд приходить до висновку, що відновлення сімейних стосунків неможливе, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

                    Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

На підставі ст. 24, 51. 54, 55, ч. 3 ст. 56, ст. 112 Сімейного кодексу України, та керуючись ст. ст. 209, 212, 213,214,215, 224, 226 ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2   зареєстрований 26.10.2007 року Виконкомом Великокостромської сільською ради Апостолівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 7, від якого є неповнолітня дитина – р о з і р в а т и.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі  17-00 грн., ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити.

 Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення суду може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 діб з моменту отримання копії рішення суду.    

      Суддя -