№ 2-1-499/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

(заочне)

     29 березня 2010  року                                                                   м. Апостолове

Апостолівський  районний суд  Дніпропетровської  області  у складі:

                  - головуючого – судді              -          Марченко Н.В.,

при секретарі                                              -           Вєдякіній О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою. Свої вимоги обґрунтовував тим, що перебуває у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. Сумісне життя припинено остаточно з грудня 2009 року, так-як шлюбні відносини не склалися, через аморальну поведінку відповідачки, а саме зловживання нею алкоголем, постійні п’яні компанії у будинку, відповідачка не має постійного місця роботи. Шлюб існує формально і його відновлення неможливе. Подальше існування шлюбу суперечить його інтересам.

                 У судове засідання позивач не з’явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності його, розгляд справи на підставі наявних у справі доказів у випадку неявки відповідача.

                Відповідачка у судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 08.02.1992 Райвідділом ЗАГСу м. Апостолове Дніпропетровської області, актовий запис № 05, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

                 На теперішній час сторони сімейні відносини фактично припинили - проживають окремо з грудня 2009 року, спільного господарства не ведуть, спір про місце проживання дітей вирішено в добровільному порядку.

                 Причиною роздільного проживання є небажання позивача проживати спільно з відповідачем. Стаття 24 СК України визначає добровільність шлюбу - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

                 Тому, суд приходить до висновку, що відновлення сімейних стосунків неможливе, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

                 Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з подружжя, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

На підставі ст.ст. 24, 51. 54, 55, ч. 3 ст. 56, ст. 112 Сімейного кодексу України, та керуючись ст. ст. 209, 212, 213,214,215, 224, 226 ЦПК  України,  суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2   зареєстрований 08.02.1992 Райвідділом ЗАГСу м. Апостолове Дніпропетровської області, актовий запис № 05, від якого  є двоє неповнолітніх дітей   – р о з і р в а т и.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі  17-00 грн., ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнити.

 Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення суду може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 діб з моменту отримання копії рішення суду.    

      Суддя -