Справа № 2-328/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 лютого 2010 року                                                                    м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

у складі:   головуючого судді:     Марченко Н.В.,

                   при секретарі:         Вєдякіній О.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення аліментів на утримання неповнолітньої  дитини,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з  відповідача аліментів на утримання дитини. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач допомоги на утримання не надає. Просить суд, стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 776 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явилась, надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, прийняття заочного рішення по справі. Відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.02.2002 року сторони одружилися, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Від шлюбу сторони мають дитину – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження. Відповідач обов’язку утримувати її не виконує. Сторони проживають разом,  дитина знаходиться на матеріальному забезпеченні позивача.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тому, сторони повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

На теперішній час їх син повноліття не досяг, однак відповідач обов’язку утримувати його не виконує. Сторони проживають окремо,  син  проживає з позивачкою.

Частинами 1, 2 ст. 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, а той із них хто проживає окремо, може брати участь у  утриманні дитини у грошовій або матеріальній формі.

Однак, сторони домовленості про виконання обов’язку утримувати дитину не досягли, відповідач у добровільному порядку ні матеріальної, ні грошової допомоги не надає.  

Ч. 1 ст. 184 СК України встановлено, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що відповідач на момент розгляду справи не працює, суд приходить до висновку, що розмір аліментів слід визначати у твердій грошовій сумі.

Тому, вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини з відповідача підлягають задоволенню.

На підставі ст. 180, ч. ч. 1, 2  ст.181, ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, та керуючись ст. ст.. 209, 212, 213,214,215, 225, 226 ЦПК України,  суд –

                                                                  В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 776 гривень щомісячно починаючи з 30.11.2009 року до досягнення ним повноліття.

Стягнути з  ОСОБА_2 державне мито у сумі 51 грн. в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. на користь ТУ ДСА в Дніпропетровській області.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за 1 місяць.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Заочне рішення суду може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 діб з моменту тримання копії рішення.

Суддя -                                                                             Н.В.МАРЧЕНКО