Справа № 216/2607/19

провадження №2/216/1191/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Крейси О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця " ОСОБА_3 " ОСОБА_3 , про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, який згодом був уточнений, в обґрунтування якого зазначив, що 14 жовтня 2017 року ним був підписаний договір № Ч3576/102017 від 14.10.2017 року із ФОП " ОСОБА_3 ", який є провайдером "DarkWood" про надання послуг із підключення та доступу до мережі Інтернет із вартістю підключення 1500 грн. із швидкістю 100 Мбіт/сек вартістю 150 грн. у місяць. 16 жовтня 2017 року відбулося підключення і відповідач, згідно договору отримав 1500 грн. Щомісяця позивач сплачував вказану абонентську плату. 20 травня 2018 року о 21:34:24 годині, після чергової заявки про неякісні послуги, позивач залишив у НЕТі негативний відгук про відповідача. 20 травня 2018 року о 21:37:10 ті об 21:52:19 годині позивач робив спроби додзвонитися до відповідача. Через 30 хвилин відповідач заблокував доступ до інтернету без будь-якого попередження. В зв`язку з чим позивач був вимушений викликати працівників патрульної поліції, та зареєструвавши заяву № 12176. 21 травня 2018 року позивач знову звернувся до офісу відповідача із заявою згідно вимог Закону України "Про звернення громадян", але відповідач відмовився приймати заяву і позивач був вимушений знов викликати працівників патрульної поліції, які зареєстрували заяву № 12219, та потім він ще раз вернувся до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області і зареєстрував заяву № 12467. Однак відповідей від поліції він не отримав. Не зважаючи на приписи договору про повідомлення абонентів за 14 днів до відключення, відповідач відключив послугу без будь-якого попередження і претензій. 12 днів у травні 2018 року позивач без будь-яких пояснень не отримував проплачену послугу. Так своїми діями позивачу завдана моральна шкода, яка полягає:

- у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача у зв`язку з порушенням його конституційних прав, а саме: ст.ст. 3, 21, 22, 24, 28, 32, 42 Конституції України і ст. 5 та ст. 7 Закону України "Про звернення громадян";

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із витратами позивача на обладнання 1500 грн., яке після протиправного припинення надання послуги не використовується;

- у приниженні честі та гідності позивача, а також ділової репутації фізичної особи або юридичної особи розповсюдженні персональної інформації позивача у інтернеті.

Тому позивач оцінює свої страждання, приниження і образи в розмірі 296456 грн.

Моральна шкода була розрахована згідно методики ОСОБА_4 яка рішенням про державну реєстрацію від 03 березня 2010 року включена до Реєстру за реєстраційним кодом 14.1.04 «Методика встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань».

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача:

пеню в розмірі 3 % у добу від вартості послуги 150 грн. за період з 20.05.2018 року та по 09.12.2019 рік = 531 день у сумі 2389 грн.,

штраф в розмірі 3159 грн. (150х21 місяць),

матеріальну шкоду в розмірі 3446 грн., яка складається з купівлі пакету Life 123 грн., купівля модема Huawey 1125 грн., абонентська плата Life з травня 2018 року по грудень 2019 рік 2198 грн.

Та зобов`язати відповідача відновити порушене право позивача із надання послуг до договору.

01 жовтня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що не визнає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Так, дійсно 14 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № Ч-3576/102017 про надання послуг доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера та пірингових локальних мереж. Відповідно до відгуку залишеного у мережі Інтернет, на який позивач посилається в позовній заяві, позивача не влаштовувала швидкість доступу до мережі Інтернет. Слід зауважити, що у позивача і раніше нібито виникали проблеми із швидкістю доступу до мережі Інтернет, проте жодних заявок на усунення недоліків чи повідомлення про неналежну якість послуг Провайдеру надано не було. Незважаючи на це, Провайдером здійснювалися всі заходи з дослідження недоліків, на які скаржився позивач, попри те, що позивачем неодноразово не було допущено технічних працівників Провайдера на місце надання послуги.

Позивач стверджує, що через негативний відгук, 20 травня 2018 року його було відключено від послуги з доступу до мережі Інтернет, що не відповідає дійсності, з наступних підстав: 20 квітня 2018 року позивачу було надіслано повідомлення про необхідність перезаключення Договору терміном до 04 травня 2018 року. Повідомлення було надіслано до особистого кабінету позивача (абонента). Жодної відповіді отримано не було. Повідомлення позивачем - проігноровано.06 травня 2018 року позивачу було надіслано повідомлення про розірвання Договору з 20.05.2018 року та запропоновано звернутись із заявою про повернення залишку коштів на балансі. Повідомлення було надіслано до особистого кабінету позивача (абонента). Такі дії відповідача (провайдера) повністю відповідали умовам Договору та Правилам надання послуг затверджених Провайдером. Відповідно до п. 5.13. Провайдер в односторонньому порядку може переглянути (змінити) цей Договір, умови Тарифних планів, ініціювати переукладання Договору у випадку збільшення собівартості послуги, зміни законодавства України у сфері надання телекомунікаційних послуг, зміни законодавства України про оподаткування та/або зміни цінової кон`юнктури ринку подібних послуг з повідомленням Абонента - через публікацію таких змін на сайті Провайдера http://www.darkwood.in.ua/, попередивши про це Абонента наступними засобами: електронним або звичайним листом, шляхом надіслання смс - повідомлення на наданий Абонентом контактний номер, шляхом надіслання повідомлення в особистий кабінет Абонента - не менше чим за 7 (сім) календарних днів до набуття чинності змін (доповнень) щодо зміни тарифного плану та не менше ніж за 14-ть (чотирнадцять) робочих днів про необхідність переукладання Договору.

У разі незгоди із зміною Тарифного плану, Абонент має право обрати інший Тарифний план з запропонованих на сайті Провайдера, про що письмово повідомити Провайдера протягом 7 (семи) календарних днів. Відсутність письмової заяви Абонента про зміну Тарифного плану, є згодою Абонента з новими умовами.

У разі відмови від переукладання Договору (відсутністю відповіді протягом 14-ти (чотирнадцяти) робочих днів, наданням відповіді про відмову від переукладання Договору), Провайдер має право розірвати Договір з обов`язковим повідомленням про це іншої Сторони шляхом надіслання поштового повідомлення, смс - повідомлення на наданий Абонентом контактний номер, шляхом надіслання повідомлення в особистий кабінет Абонента не менше ніж за 14-ть (чотирнадцять) календарних днів, з обов`язковим зазначенням дати з якої послуга не надаватиметься Абоненту. У такому випадку усі кошти, що залишились на особистому балансі Абонента повертаються на підставі особистої заяви.

В зв`язку з цим, Провайдером було виконано усі вимоги щодо попередження про припинення надання послуги Абоненту відповідно до Законодавства, умов Договору та Правил надання послуг затверджених Провайдером, що є невід`ємною частиною Договору.

Крім того, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та стягнути моральну шкоду у вираженні: 1000 грн. за душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку з витратами на обладнання та 100 000 грн. в зв`язку з приниженням честі та гідності позивача, а також ділової репутації у зв`язку з розповсюдженням його персональних даних та душевними стражданнями в зв`язку з протиправною поведінкою Відповідача у зв`язку з порушення його конституційних прав. Однак жодного документу в підтвердження його душевних страждань суду надано не було. Позивач вказує, що він (відповідач) телефоном погрожував йому фізичною розправою та поширював персональну інформацію щодо Позивача в Інтернеті. Однак дані твердження є наклепом та недостовірною інформацією про нього як фізичну особу так і фізичну особу - підприємця. Жодних телефонних розмов у яких він погрожував Позивачу - не існувало. Жодних погроз відносно Позивача з його боку - не вчинялось. А тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному об`ємі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 , заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, наполягав на їх відмові з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши та проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вислухав пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 року, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст.10 ЦПК України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено Договір № Ч 3576/102017 від 14 жовтня 2017 року про надання послуг доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера та пірингових локальних мереж.

Між сторонами виникли договірні правовідносини з надання та отримання послуг телекомунікаційного зв`язку, які регулюються умовами договору, нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно ч. 2ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положення ми ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 901 ЦК України вказує, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 1 ЗУ «Про телекомунікації» визначено, що абонент, це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; абонентна плата, це фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікації для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Пунктами 7 та 12 ч. 1ст. 32 ЗУ «Про телекомунікації» встановлено, що споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на своєчасне і якісне одержання телекомунікаційних послуг та відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання чи неналежного виконання оператором, провайдером телекомунікаційних обов`язків, передбачених договором із споживачем чи законодавством.

Частиною 2 ст. 63 ЗУ «Про телекомунікації» обумовлено порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, зокрема умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч.1ст. 68 ЗУ «Про телекомунікації» розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Пунктом 6 ч.1ст. 40 ЗУ «Про телекомунікації» передбачено, що оператор, провайдер телекомунікацій несе перед споживачами за ненадання або неналежне надання телекомунікаційних послуг таку майнову відповідальність: у разі не усунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження телекомунікаційної мережі, яке унеможливило доступ споживача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості телекомунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а оператор телекомунікацій у разі не усунення пошкодження протягом п`яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.

Загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлюють Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року, розроблені відповідно до Законів України Про телекомунікації, Про телебачення і радіомовлення, Про радіочастотний ресурс України, Про захист прав споживачів, Про захист персональних даних, інших нормативно-правових актів.

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг.

Як вбачається з п. 1.2 Договору № Ч -3576/102017 від 14.10.2017 року Абонент ознайомлений і згоден з умовами надання і користування послуг Провайдера, дані умови надаються в письмовому вигляді Провайдером (Правила користування послугою доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера) під час підписання даного Договору і є невід`ємною частиною даного Договору.

Пункт 1.3 цього договору передбачає, що загальні умови та порядок надання послуг встановлюється Правилами користування послугою доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера та пірингових локальних мереж, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що Правила користування послугою доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера, пірингових локальних мереж є невід`ємною частиною договору, розміщуються на електронній сторінці Провайдера в мережі Інтернет, та надаються до ознайомлення за проханням Абонента.

Відповідно до п. 7.3 Договору підпис абонента в договорі свідчить про те, що він ознайомлений та повністю згоден з Правилами користування послугою доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера, пірингових локальних мереж.

Правилами користування послугою доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера затвердженими ФОП « ОСОБА_3 », що є невід`ємною частиною Договору передбачено наступне:

п. 4.6. Офіційні повідомлення Провайдера Абонентам здійснюються шляхом розсилання повідомлень електронною поштою на адресу, яку вказано у Договорі або за допомогою особистого кабінету, а також шляхом розміщення інформації на офіційному сайті Провайдера, шляхом надсилання смс - повідомлень на контактний номер Абонента вказаний у Договорі, шляхом надсилання рекомендованих листів на поштові адресу Абонента вказану у Договорі. Абонент зобов`язується перевіряти особистий кабінет для ознайомлення з новинами та повідомленнями.

Відповідно до п. 5.13. Провайдер в односторонньому порядку може переглянути (змінити) цей Договір, умови Тарифних планів, ініціювати перезаключення Договору у випадку збільшення собівартості послуги, зміни законодавства України у сфері надання телекомунікаційних послуг, зміни законодавства України про оподаткування та/або зміни цінової кон`юнктури ринку подібних послуг з повідомленням Абонента - через публікацію таких змін на сайті Провайдера http://www.darkwood.in.ua/, попередивши про це Абонента наступними засобами: електронним або звичайним листом, шляхом надіслання смс - повідомлення на наданий Абонентом контактний номер, шляхом надіслання повідомлення в особистий кабінет Абонента - не менше чим за 7 (сім) календарних днів до набуття чинності змін (доповнень) щодо зміни тарифного плану та не менше ніж за 14-ть (чотирнадцять) робочих днів про необхідність переукладання Договору.

20 квітня 2018 року до особистого кабінету Позивача (Абонента) було надіслано повідомлення про необхідність переукладання Договору терміном до 04 травня 2018 року в зв`язку з численними змінами, що були внесені до Законодавства України у сфері надання телекомунікаційних послуг. Запропоновано, під час переукладання Договору, позивач має право обрати новий тарифний план та більш вигідні умови. Та попереджено, що у разі відмови переукласти Договір, згідно п. 6.3 Договору, п. 6.1 Правил надання послуги інтернет - провайдером Darkwood, Договір вважатиметься розірваним, а послуга такою, що припинена. Усі кошти, що залишаться на Вашому особистому балансі у разі відмови у подальшому користуванні послугою, будуть повернені на підставі особистої заяви (а.с. 55).

06 травня 2018 року до особистого кабінету позивача (Абонента) було надіслано повідомлення про розірвання Договору з 20 травня 2018 року та запропоновано звернутись із заявою про повернення залишку коштів на балансі. (а.с. 56).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює в ФОП " ОСОБА_3 " системним адміністратором. Послуги з доступу до мережі Інтернет ОСОБА_1 надавали в повному обсязі. Правила надання послуг знаходяться в особистому кабінеті ОСОБА_1 та на офіційному сайті. Всі листи в особистий кабінет ОСОБА_1 ,про припинення послуг лист надсилався також, до припинення послуг усі послуги надавались в повному обсязі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що працює у ФОП " ОСОБА_3 ". ОСОБА_1 в офіс приходив неодноразово з погрозами. Листи-повідомлення направляє на електронну адресу особистого кабінету керівник або за його вказівкою іншій співробітник. Вона особисто направляла лист ОСОБА_1 в його особистий кабінет, однак точну дату вона не пам`ятає. Чи отримував цей лист абонент ОСОБА_1 їй не відомо.

Пунктом 4.6 Правил користування послугою доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера та пірингових локальних мереж передбачено, що абонент зобов`язується перевіряти особистий кабінет для ознайомлення з новинами та повідомленнями.

Пунктом 4.5. Правил користування послугою доступу до мережі Інтернет передбачено, що у мережі Абоненту надається особистий кабінет, вхід до якого здійснюється за його логіном та паролем. За допомогою особистого кабінету Абонент має змогу перевіряти статистику, стан оплати послуг, управляти сервісами мережі, отримувати новини.

Позивачем до матеріалів позовної заяви був наданий Додаток № 1 до договору № Ч-3576/102017 про надання послуг доступу до мережі Інтернет, мережі Провайдера та пірингових локальних мереж від 14.10.2017 року, де зазначені тарифний план та інформація про Абонента, в тому числі пароль до Персонального ідентифікатора Абонента (а.с. 8).

Тому, позивач мав можливість входу до свого особистого кабінету з метою ознайомлення з повідомленнями, які до нього надходили.

Тому суд приходить до висновку, що дії відповідача повністю відповідали умовам укладеного між сторонами Договору та Правил надання послуг, затверджених Провайдером.

Крім того, слід зазначити, що п. 6.4 Правил надання послуги інтернет, оператор має право розірвати Договір в односторонньому порядку без зазначення причин, попередивши про це Абонента не менше, ніж за 7 днів.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги у повному обсязі є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди варто зазначити, що п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з п. 3 ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В даному випадку позивач не довів незаконність дій відповідача, який спричинив йому моральну шкоду, враховуючи ту обставину, що підстав для задоволення позовних вимог немає, причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідача не встановлено. Крім того, позивачем не надано жодних доказів завдання йому моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом, а тому, не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 та п. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а відповідач не надав суду доказів понесення судових витрат, то судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 258, 265, 273, 352 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1, 32, 38 ст. 1, 63, 68 Закону України «Про телекомунікації», Законом України "Про захист прав споживача", суд-

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця " ОСОБА_3 " ОСОБА_3 , про захист прав споживачів відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2020 року.

відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: фізична особа підприємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса знаходження: АДРЕСА_2

Суддя М.В. Бутенко