.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бошкова М.І.
при секретарі Іваненко В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про
визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 11.12.2008 року між ним та відповідачами по справі, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1. Сторони уклали договір в письмовій формі, але укладений правочин нотаріальному посвідченню не підлягався, так як відповідачі не підготовили всі необхідні документи, підтверджуючи належність відчужуваного нерухомого майна. На підставі вищенаведеного та у зв'язку з можливістю визнати дійсним такий договір лише у судовому порядку, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житловий будинок, укладений між ним та відповідачами та визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1.
Представник позивача за довіреністю у судовому засіданні підтвердила вказані позовні вимоги.
Відповідачі надали суду заяви, в якій вказали, що кожен з відповідачів з позовом згоден, підтримує позовні вимоги у повному обсязі та клопоче перед судом розглянути цивільну справу без його участі. Суд приймає до уваги подане кожним відповідачем клопотання та розглядає справу у їх відсутності.
Судом були встановлені наступні юридичні факти з певними їм правовідносинами:
Як вказано в договорі купівлі-продажу від 11.12.2008 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – іменуємі в договорі як продавець, продали, а покупець – ОСОБА_1, купив житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1. Сторона по укладеному правочину – покупець, виконав зобов’язання по договору щодо передачі обговореної ціни нерухомого майна, що підтверджується відповідною розпискою від 11.12.2008 року. Відповідач в строк до 30.11.2009 року зобов’язався підготувати всі необхідні правовстановлюючі документи для належного оформлення правочину. Як вказано в п. 4 вказаного договору право власності переходить після належного оформлення укладеного сторонами правочину.
В технічному паспорті, складеному КП «Кілійське РБТІ та РОН» 31.12.2007 року вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. А – житловий будинок ( складається з 1-1 коридор, 1-2 житлова кімната, 1-3 кухня, 1-4 житлова кімната), літ. Б – літня кухня, літ. В – сарай, літ. Г – вбиральня, № 1-2,І – надвірні споруди.
Відповідно до рішення Кілійського районного суду Одеської області від 26.01.2010 року по цивільній справі № 2-1553/10 р. за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнане право власності, по 1/3 частині за кожним, на предмет договору – житловий будинок. Рішення по цивільній справі набрало законної сили 05.02.2010 року.
Відповідно до ст. ст. 328, 386, 392 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів; держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності; власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з статтею 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як передбачає ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтями 656 та 657 ЦК України передбачається, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права; до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту та характеру цих прав; договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Укладений сторонами договір нотаріальному посвідченню не підлягався, але, як вбачається ст. 657 ЦК нотаріальна форма дослідженого договору є підставою для породження валідних правових наслідків двостороннім правочином. Такий правочин є недійсним, виходячи з положень діючого зобов’язального законодавства, але згідно з ч. 2 ст. 220 чинного ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Як було встановлено у судовому засіданні, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору – а саме щодо предмету, ціни, часу та моменту здійснення сторонами взаємних обов’язків, що характерно для такого типу договорів та підтверджуються дослідженими доказами по справі, беручи до уваги регламентацію ст. 64 ЦПК України. Відбулося повне виконання договору з обох сторін, але відповідач, у зв’язку неналежним оформленням правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна, ухилився від його нотаріального посвідчення, що дає підстави суду застосувати норму ч.2 ст. 220 ЦК України та, відповідно, визнати такий договір дійсним.
У судовому засіданні також було встановлено, що відповідачі, на підставі рішення Кілійського районного суду від 26.01.2010 року відповідачі є власниками житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1, по 1/3 частині кожний, а внаслідок укладеного двостороннього правочину та правонаступництва, як то регламентоване чинним цивільним законодавством, право власності на цілий житловий будинок перейшло до позивача, так як п. 4 договору вказує, що право власності на покупця переходить після належного оформлення прав на нерухоме майно, що, зі свого боку, є наступною підставою у задоволенні позовних вимог.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Дослідивши надані письмові докази по справі, заслухавши пояснення сторін по справі, суд дійшов висновку, що позивач правомірно набув право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна – житловий будинок, невизнане право підлягає захисту відповідно до положень ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, що у комплексному дослідженні підстав виникнення, правонаступництва та захисту речового права позивача, дає всі підстави суду задовольнити пред’явлений позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 57 - 66, 107, 209, 210, 212-215 ЦПК, ст.ст. 15, 16, 202 – 214, 220, 316, 328, 386, 392, 655 – 697 ЦК України суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1, укладений 11.12.2008 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1. право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1324,0 кв.м..
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М.І. Бошков