Ухвала

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 425/3832/19

провадження № 61-10124ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про скасування наказу про припинення трудового договору в частині звільнення без виплати вихідної допомоги, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про скасування наказу про припинення трудового договору в частині звільнення без виплати вихідної допомоги, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що в період з 02 серпня 2018 року по 07 листопада 2019 року вона працювала у відповідача на посаді головного бухгалтера. Через несвоєчасну виплату заробітної плати та боргу зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування 07 листопада 2019 року вона подала заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України за власним бажанням та була звільнена з цієї підстави. Проте, їй не була нарахована та не виплачена вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Крім того, в день звільнення з нею не був проведений повний розрахунок. Порушенням її трудових прав їй було завдано моральну шкоду.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнення, просила суд визнати незаконним наказ КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради № 347к від 07 листопада 2019 року про припинення з нею трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України в частині звільнення без виплати вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України; стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку (без вирахування податків, зборів, обов`язкових платежіву розмірі 50 314,53 грн; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за жовтень 2019 року у розмірі 5 460,49 грн; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 08 листопада 2019 року по дати ухвалення рішення; стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 4 000, 00 грн.

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради № 347к від 07 листопада 2019 року про припинення трудового договору відносно ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України в частині звільнення без виплати вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП України.

Стягнуто з КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку у розмірі 50 314,53 грн (без вирахування податків, зборів, обов`язкових платежів); середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за жовтень 2019 року у розмірі 5 460,49 грн (без вирахування податків, зборів, обов`язкових платежів); середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 08 листопада 2019 року по 17 лютого 2020 року включно у розмірі 53 044,76 грн. (без вирахування податків, зборів, обов`язкових платежів); у рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Луганського апеляційного суду від 02 червня 2020 року рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2020 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у даній справі становить 109 819,78 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102*100=210 200).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 лютого 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 02 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про скасування наказу про припинення трудового договору в частині звільнення без виплати вихідної допомоги, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

В. М. Сімоненко