ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року

м. Черкаси  

Справа № 712/15934/19

Провадження № 22-ц/821/1242/20

категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О.В., Нерушак Л. В.

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Скіця Станіслава Миколайовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2020 року у складі судді Пироженко В.Д. про повернення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його розподіл  у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя, –

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Надано 15 денний термін відповідачу для подання відзиву на позовну заяву.

07.04.2020 відповідач звернувся з зустрічним позовом, в якому просила визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та розподілити майно, яке не було враховано позивачем у первісному позові.

Одночасно з зустрічним позовом подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подачі зустрічного позову. Заява мотивована тим, що сторони мали намір укласти мирову угоду щодо поділу майна подружжя, проте спільної згоди сторони не дійшли, оскільки позивач не визнає спільним сумісним майном квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки Ford Transit Custom, 2014 року випуску, що і є предметом зустрічного позову.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2020 року відмовлено в об`єднанні в одне провадження позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя з зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його розподіл та повернуто його позивачу.

Повернуто сплачений судовий збір, сплачений ОСОБА_2 в сумі 4750 грн.

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_2 подала зустрічний позов зі значним пропуском терміну для подачі відзиву на позовну заяву, посилаючись на проведення мирного врегулювання спору. Проте, справа неодноразово призначалась до слухання, зустрічний позов позивачем поданий в строки не був. Тому, суд дійшов висновку про те, що причини пропущеного строку для подачі зустрічного позову не є поважними.

Крім того, суд врахував, що з приводу предмета зустрічного позову існує спір, який перебуває на розгляді в Деснянському районному суді м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність доцільності об`єднання даних справ в одне провадження, а тому в об`єднанні зустрічного позову з первинним судом відмовлено та повернуто його позивачу.

Ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2020 року оскаржена відповідачем в апеляційному порядку як незаконна, внаслідок неповного з`ясування судом усіх обставин у справі та порушення норм процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що після відкриття провадження у справі сторони мали намір укласти мирову угоду з приводу поділу спільного майна подружжя та повідомити суд про мирову угоду в судовому засіданні. Перше судове засідання у справі відкладалось спочатку для надання можливості сторонам укласти мирову угоду, а згодом у зв`язку з карантинними заходами.

Однак згоди між сторонами не було досягнуто.

ОСОБА_3 не зазначив весь обсяг спільного майна подружжя у первісному позові, оскільки не визнає квартиру за адресою АДРЕСА_1 та автомобіль марки Ford Transit Custom, 2014 року випуску, об`єктами спільного майна подружжя.

Тому, для встановлення всього обсягу спільно набутого майна подружжя, що є визначальним для справ про поділ майна подружжя, представник відповідача за первісним позовом звернувся 07.04.2020 з зустрічним позовом, суть якої зводиться до поділу квартири у м. Київ та автомобіля марки Ford Transit Custom як об`єктів спільного майна подружжя.

Водночас, разом із зустрічним позовом було подано вмотивоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення з зустрічним позовом.

Однак, суд першої інстанції не надав оцінки доводам заявника та не навів правовий аналіз обставин, якими заявник обґрунтовував підстави пропуску строку для подачі зустрічного позову, та не вирішив питання про наявність/відсутність підстав для поновлення такого строку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 не погоджується з аргументами апеляційної скарги. Зазначає, що зустрічний позов було подано з пропуском строку для його подання, а причини, на які посилається заявник в обґрунтування поважності його пропуску, суд обґрунтовано визнав безпідставними. Переговори стосовно укладення мирової угоди проводились сторонами у лютому 2020 року, і вказане не є підставою для поновлення строку для подачі зустрічного позову, оскільки мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії судового процесу.

Крім того, стосовно квартири у м. Києві, яку ОСОБА_2 просить визнати у зустрічному позові спільним сумісним майном, існує між іншими особами спір, який розглядається Деснянським районним судом м. Києва.

Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 6 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.12.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя. Справу призначено до розгляду на 04.02.2020 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву — п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси про відкриття провадження вручено відповідачу 23.01.2020, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 в рекомендованому повідомленні про вручення поштового конверту.

Сторони справи визнають, що з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок вони мали намір укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву під час судового засідання 04.02.2020.

В копіях виділених матеріалів справи та в додатку до відзиву на апеляційну скаргу містяться проекти мирової угоди, які не підписані сторонами.

У зв`язку із веденням переговорів між сторонами щодо умов мирової угоди, розгляд справи було відкладено на 19.02.2020.

19.02.2020 судове засідання було відкладено на 11.03.2020.

11.03.2020 на офіційному сайті судової влади було опубліковано заяву Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів. Зокрема, Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» запроваджено карантин з 12 березня 2020 року.

07.04.2020 представником відповідача за первісним позовом, через канцелярію суду, було подано зустрічний позов у справі та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки сторонам не вдалося дійти згоди з питання визначення обсягу спільного майна подружжя, зокрема, позивач за первісним позовом  ОСОБА_3  не погодився визнати об`єктом спільної сумісної власності квартиру за адресою  АДРЕСА_1  та автомобіль марки Ford Transit Custom, 2014 року випуску, придбані під час шлюбу.

Відповідно до п. 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (який діяв на момент подачі зустрічного позову) розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Тобто, вказаним законом процесуальні строки (в тому числі, щодо пред`явлення зустрічного позову) було автоматично продовжено на строк дії карантину.

Отже, строк з 12.03.2020 до 07.04.2020 був автоматично пролонгований законом.

Встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі була вручена відповідачу 23.01.2020 і від цієї дати розпочинає перебіг 15-денного строку для подачі відзиву, а отже і зустрічного позову.

ЦПК наділяє позивача і відповідача рівними можливостями по захисту своїх прав протягом всього періоду розгляду справи.

Зокрема, ст. 49 ЦПК України, яка регламентує процесуальні права сторін, визначено, що відповідач, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (п. 3) ч. 2 ст. 49 ЦПК України).

Таким чином одним з способів захисту відповідача проти позивача є подача зустрічного позову.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1 ст. 193 ЦПК України).

Строк для подачі зустрічного позову сплив 07.02.2020.

У свою чергу ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановлює ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановлює ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

З виділених матеріалів вбачається, що разом з зустрічним позовом представником відповідача подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку Вх. № 12837 від 07.04.2020, яке обґрунтовано тим, що сторони вели переговори щодо укладення мирової угоди, що підтверджується також і позивачем у відзиві на апеляційну скаргу. В ході переговорів сторони не дійшли спільної згоди щодо позасудового врегулювання спору. Натомість, у сторін виник спір щодо визнання спільним майном квартири за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіля марки Ford Transit Custom, 2014 року випуску, що і є предметом зустрічного позову.

Проте, в порушення приведених вимог цивільного процесуального законодавства суд першої інстанції, у спосіб визначений ст. 127 ЦПК України, питання про поновлення пропущеного процесуального строку не вирішив, зазначивши лише в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, що причини пропущення строку для подачі зустрічного позову не є поважними, та відмовив у об`єднанні в одне провадження з первісним позовом зустрічного, повернувши його позивачу.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу першої інстанції на те, що розглядаючи справи про поділ спільного майна подружжя, Верховний Суд неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ передусім необхідно встановлювати реальний обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Наприклад, у постановах Верховного Суду від 08 липня 2020 року (справа № 345/4199/13-ц) та від 03 липня 2020 року (справа № 654/2597/18).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 379 ЦПК України визначено підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Встановлені апеляційним судом порушення норм процесуального права є достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання зустрічного позову та для визначення доцільності прийняття зустрічного позову.

Судові витрати, пов`язані з поданням задоволеної судом апеляційної скарги, підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України за результатом вирішення судом спору по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в  :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Скіця Станіслава Миколайовича – задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2020 року - скасувати.

Справу № 712/15934/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складення повного тексту постанови.

Текст постанови складено 31 липня 2020 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді:    О. В. Карпенко

Л. В. Нерушак