Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 212/1635/17-ц

провадження № 61-395св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Криворізька теплоцентраль»,

третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю.,

Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (далі - ДП «Криворізька теплоцентраль»), третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відділення), про скасування акта та встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

Позовна заява обґрунтована тим, що він перебував у трудових відносинах з ДП «Криворізька теплоцентраль» з 2002 року на посаді слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж 4 розряду Південного експлуатаційного району, наказ № 406-к від 03 грудня 2002 року. На підставі наказу № 306к

від 19 листопада 2014 року його звільнено за пунктом 2 частини першої

статті 40 КЗпП України, тобто розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Перебуваючи з підприємством в трудових відносинах, 26 червня 2014 року, під час виконання посадових обов`язків на території підприємства у шостій котельні, при піднятті ломом мережевого електродвигуна позивачем була отримана травма спини, яка потягла за собою втрату працездатності, встановлення ІІ групи інвалідності, операції, звільнення за станом здоров`я. На підставі його заяви на підприємстві було проведено розслідування з метою встановлення нещасного випадку, одержання його письмових пояснень, визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці та для того, щоб з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку, вивчити первинну медичну документацію, тощо. За результатами проведеного розслідування комісією, що була створена відповідачем, було складено акт за формою Н-5, відповідно до цього акта травми, які зазнав ОСОБА_1 , визначено як такі, що не пов`язані з виробництвом та підпадають під дію статті 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада

2011 року № 123 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». З висновком (актом) він не згоден у повному обсязі, оскільки травму отримав при виконанні трудових обов`язків та вважав, що складений акт підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати нещасний випадок, який стався 26 червня 2014 року таким, що пов`язаний із виробництвом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 червня 2014 року о 13 год. 30 хв. на підприємстві АТ «Криворізька теплоцентраль» з ОСОБА_1 , складений 13 лютого 2017 року за формою Н-5.

Визнано нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 26 червня 2014 року таким, що пов`язаний із виробництвом.

Зобов`язано підприємство АТ «Криворізька теплоцентраль» організувати проведення розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 , 26 червня 2014 року; скласти акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1, що стався 26 червня 2014 року на підприємстві АТ «Криворізька теплоцентраль»; взяти на облік нещасний випадок, що стався 26 червня 2014 року на підприємстві АТ «Криворізька теплоцентраль» з ОСОБА_1 як такий, що пов`язаний з виробництвом.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом встановлено, що не оспорювалось сторонами, що останній робочий день ОСОБА_1 перед травмою був 26 червня 2014 року. Враховуючи, що між датою травмування та зверненням з письмовою заявою ОСОБА_1 на підприємство

ДП «Криворізька теплоцентраль» з вимогою провести розслідування нещасного випадку пройшов значний проміжок часу, тому є всі підстави вважати, що заявник помилився і травма дійсно сталася саме 26 червня

2014 року. Подальше звернення позивача до медичної установи (01 липня 2014 року), різке погіршення його стану, течія хвороби підтверджена медичними документами, що містяться у матеріалах справи з врахуванням висновку клініко-експертної комісії КЗ «Криворізька міська лікарня №1» свідчить про те, що травма з високою вірогідністю була отримана саме

26 червня 2014 року на виробництві при виконанні робочого завдання за нарядом. Відтак, висновок комісії по розслідуванню нещасного випадку на виробництві, зроблений у акті, складеному на ДП «Криворізька теплоцентраль» 13 лютого 2017 року за зверненням заявника ОСОБА_1 , суд вважає передчасним та таким, що протирічить зібраним та дослідженим у справі доказам.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційні скарги управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення та АТ «Криворізька теплоцентраль» задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

від 08 квітня 2019 року скасовано, у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що всупереч Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 та вимогам чинного законодавства, на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 не звертався до керівника робіт з повідомленням про нещасний випадок на виробництві. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до роботодавця із заявою про проведення розслідування та складання акта про нещасний випадок, лише

16 січня 2017 року, зокрема в самій заяві позивачем зазначено, що нещасний випадок стався 27 червня 2014 року.

Проте, як свідчать відомості табеля обліку робочого часу за червень

з 01 червня 2014 року по 30 червня 2014 року, у період з 27 червня 2014 року по 30 червня 2014 року включно ОСОБА_1 був вихідним. З вище вказаного вбачається, що зібрані в матеріалах справи докази достовірно не свідчать ані про точну дату нещасного випадку, ані про те, що погіршення здоров`я позивача та втрата працездатності сталася саме на виробництві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.

У квітні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2020 року справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Криворізька теплоцентраль», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про скасування акта та встановлення факту нещасного випадку пов`язаного з виробництвом призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що до дня звільнення з підприємства

26 червня 2014 року під час виконання посадових обов`язків на території підприємства у шостій котельні при піднятті ломом мережевого електродвигуна ним була отримана травма спини, яка призвела до втрати працездатності, встановлення 2 групи інвалідності, операції та звільнення з роботи за станом здоров`я. На підставі його заяви у січні 2017 року відповідач організував проведення розслідування для встановлення настання факту нещасного випадку, одержання письмових пояснень та для того, щоб з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ «Криворізька теплоцентраль» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому воно просило вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У травні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому воно просило вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом № 406-2 від 03 грудня 2002 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду слюсаря з ремонту устаткування теплових мереж 4 розряду Південного експлуатаційного району підприємства «Криворізька теплоцентраль», що підтверджено копією трудової книжки (а. с. 4).

16 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ДП «Криворізька теплоцентраль» із заявою про розслідування нещасного випадку, що стався 27 червня

2014 року (а. с. 74).

На підставі заяви ОСОБА_2 у січні 2017 року на ДП «Криворізька теплоцентраль» було організовано розслідування для встановлення факту нещасного випадку, одержання письмових пояснень потерпілого, визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці для з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку, вивчення медичної документації.

Відповідно до акта про ведення розслідування нещасного випадку, що стався 26 червня 2014 року о 13:30 годині на ДП «Криворізька теплоцентраль» встановлено у пункті 3 обставини, за яких стався випадок: 16 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся на ДП «Криворізька теплоцентраль» з заявою про створення комісії та проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 27 червня 2014 року (а. с. 7-8).

Комісією з розслідування встановлено, що з 16 серпня 2014 року по 26 червня 2014 року ОСОБА_1 слюсар з ремонту устаткування теплових мереж

4 розряду, виконував роботу за наряд-допуском № 8 - Текущий ремонт сетевого насоса № 1.

26 червня 2014 року о 07 годині 45 хвилин слюсар ОСОБА_1 прибув на роботу в район котельні № 6 південного експлуатаційного району вдягнув необхідні засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття та інше).

ОСОБА_1 , разом зі слюсарем-ремонтником ОСОБА_3 , перед початком виконання вищевказаних робіт був проведений цільовий інструктаж майстром районної котельні № 6 ОСОБА_4 , після чого він приступив до продовжування виконання робіт по наряду-допуску № 8. Поточний ремонт сетевого насосу № 1 - тобто центрування мережевого насоса з електродвигуном. Після обідньої перерви члени бригади продовжили роботу. Для центрування електродвигуна (маса - 1,7 т) використовувались металеві центровочні пластини, які необхідно було підкласти під лапи електродвигуна за допомогою металевого лому (довжиною 2 м). ОСОБА_1 в складі бригади виконував вище вказані роботи засунувши лом під електродвигун, уперши його на опору та за допомогою маси власного тіла давив на лом зверху вниз неодноразово.

З пояснень ОСОБА_1 після чергової спроби упору на лом, він відчув різку біль в попереку, внаслідок виконання вищевказаних робіт, однак нікому про це не повідомив.

З початку та протягом виконання вищевказаних робіт відмови від виконання завдання по наряд-допуску від ОСОБА_1 не надходило.

26 червня 2014 року о 16 год. 30 хв. робота по наряду-допуску № 8 «Текущий ремонт сетевого насоса № 1» була закінчена, наряд-допуск № 8 закритий, травм та скарг на погіршення стану здоров`я від працівників не надходило.

01 липня 2014 року ОСОБА_1 знаходився на лікарняному (листок непрацездатності серія АГИ № 482367 КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради») з діагнозом: вертеброгенна люмбоішіалгія зліва, фаза загострення в якому вказана причина непрацездатності: загальне захворювання.

Комісія, оглянувши місце нещасного випадку, ознайомившись з пояснювальними записками ОСОБА_1 та свідків, документацією, медичними висновками, встановила: місце випадку відповідає нормативним документам з охорони праці; відмови від виконання завдання по

наряд-допуску від ОСОБА_1 не поступало; 26 червня 2014 року звернень слюсаря 4 розряду ОСОБА_1 до безпосереднього керівника зі скаргами на незадовільний стан, здоров`я не було; відповідно до листа № 204

від 08 лютого 2017 року, який надійшов від КЗ «Криворізька міська лікарня № 1» Дніпропетровської обласної ради», в якому зазначено, що можна припустити, що вказаний стан та захворювання ОСОБА_1 можуть бути наслідками тих обставин, за яких ОСОБА_1 виконував роботу 27 червня 2014 року; ОСОБА_1 був забезпечений у повному обсязі засобами індивідуального захисту та спец взуттям; ОСОБА_1 відмовився від проходження судово-медичної експертизи, для встановлення

причинно-наслідкового зв`язку між виконанням вищевказаних робіт з встановленим діагнозом. Свідки випадку відсутні.

Основною причиною випадку є психофізіологічна: інші причини (погіршення стану здоров`я у зв`язку з загальним захворюванням). Технічні та організаційні причини випадку відсутні. Порушення законодавства з охорони праці відсутнє.

Комісія з розслідування нещасного випадку оглянувши місце випадку, вивчивши матеріли розслідування, отримавши пояснення ОСОБА_1 та осіб, причетних з до випадку, розглянувши висновок комунального закладу Криворізька міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради» прийшла до висновку: «Випадок у виробничому приміщенні районної котельні № 6 Південного експлуатаційного району з ОСОБА_1 , слюсарем з ремонту устаткування теплових мереж 4 розряду ДП «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 , визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом, та не підпадає під дію пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Осіб, дії або бездіяльність яких призвели до випадку з ОСОБА_1 комісія не встановила.

Згідно інформації комунального закладу «Криворізька міська лікарня № 1» ОСОБА_1 01 липня 2014 року звернувся до лікаря-невропотолога з гостро виниклою біллю в попереково-крижовому відділі хребта з іррадіацією в ліву нижню кінцівку, після фізичного навантаження. Був оглянутий лікарем та встановлений попередній діагноз: вертеброгенна люмбоішіалгія зліва, фаза загострення. Призначене амбулаторне лікування та рентгенологічне обстеження хребта.

02 липня 2014 року на рентгенограмах попереково-крижорвого відділу хребта: остеохондроз, спондилоартроз, функціональна нестабільність L5, S1 Пролікований амбулаторно. Больовий синдром купований. Виписаний до праці, з рекомендаціями МРТ обстеження попереково-крижового відділу хребта.

21 липня 2014 року стан хворого погіршився: почався парез лівої ступні, різке погіршення ходи. Оглянутий неврапотологом, 22 липня 2014 року, проведено МРТ обстеження: непрацездатний, дискогенна полірадікулопатія, дегенеративно-дистрофічні зміни у вигляді остеохондрозу спондилоартрозу попереково-криждового відділу хребта. Циркуляторна протрузія диску L4-L5, L5-S1 Лівостороння форамінальна грижа диску L5-S1, ретроспондилолістез L4-L5. Хворий знаходився на лікарняному листку з 21 липня 2014 року.

28 липня 2014 року консультований завідуючим нейрохірургічним відділенням КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» діагноз підтверджений. Рекомендовано направлення на оперативне лікування до ОКЛ ім. Мечнікова.

12 серпня 2014 року йому проведене транлігаментарне видалення між хребтового диска L5-S1. Хворий продовжив амбулаторне лікування дискогенної попереково-крижової полірадикулопатії.

Стан погіршився з 20 жовтня 2014 року по 30 жовтня 2014 року, повторно госпіталізований до нейрохірургічного відділення ОКЛ ім. Мечнікова.

22 жовтня 2014 року повторно прооперований: видалення рецидиву грижі диску L5-S1 транслігаментарним боковим доступом.

У подальшому хворий «непрацездатний. Лікувався амбулаторно.

19 листопада 2014 року оглянутий фахівцями Дзержинської МСЕК: визнаний-інвалідом ІІ групи загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату, непрацездатний у звичайний виробничих умовах».

Взятий на диспансерний облік лікарем-невропатологом КДЦ ДН № 3 КЗ «Криворізька міська лікарня №1». Постійно лікувався амбулаторно, стаціонарно, санаторно-курортно.

У листопаді 2015 року стан хворого в результаті проведеної реабілітації покращився.

На огляду МСЕК визнаний інвалідом III групи, протипоказана важка фізична праця з тривалою ходою.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини шостої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Пунктом 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань ті аварій на виробництві, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 яка набрала чинності 01 січня 2012 року, передбачено, що у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Відповідно до пункту 8 вище вказаного Порядку про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Пунктом 9 Порядку визначено, що лікувально-профілактичний заклад повинен передати протягом доби з використанням засобів зв`язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою згідно з додатком 1: 1) підприємству, де працює потерпілий; 2) робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою-підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно; 3) територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку; 4) закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий, або такому закладові за місцем настання нещасного випадку з фізичною

особою - підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що всупереч Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 та вимогам чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин, ОСОБА_1 не звертався до керівника робіт з повідомленням про нещасний випадок на виробництві. При цьому також виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до роботодавця із заявою про проведення розслідування та складання акта про нещасний випадок, лише 16 січня 2017 року, зокрема в самій заяві позивачем зазначено, що нещасний випадок стався 27 червня 2014 року.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович