ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/5148/14

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Тімчишин С.Д., довіреність № 72/08-02-04, дата видачі : 26.03.18; від відповідача: не з`явивися;

від органу ДВС: не з`явивися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від „27" квітня 2020р. про відмову у задоволені скарги на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г.О.

у справі № 916/5148/14

за позовом Южненської міської ради Одеської області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 376556,08грн.,-

головуючий суддя - Погребна К.Ф.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 30.07.2020 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2020 року Южненська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області зі скаргою на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій просила поновити строк для звернення зі скаргою; витребувати від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області матеріали виконавчого провадження №49678906; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження №49678906 від 19.11.2019 щодо примусового виконання наказу №916/5148/14 від 27.11.2015, виданого Господарським судом Одеської області.

Скарга обґрунтована тим, що в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представником скаржника було встановлено, що є тільки одна сканована чорно-біла копія свідоцтва про смерть боржника, яка не має жодних ознак підтвердження дійсності (згідно оригіналу), відсутня будь-яка інформація ким або коли свідоцтво було надано до Южненського відділу ДВС, скаржник не отримував від органу ДВС постанови про закінчення виконавчого провадження. Також представник скаржника вказує що оригінал наказу господарського суду залишається в матеріалах виконавчого провадження та до суду не надісланий. Позивачем було сплачено авансовий внесок відповідно до заяви Южненської міської ради від 15.02.2017 щодо звернення до примусового виконання наказу, проте скаржник не має ніякої інформації щодо використаних коштів на проведення виконавчих дій або повернення коштів згідно матеріалів справи виконавчого провадження та в оскаржуваній постанові про це не зазначено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що у державного виконавця були законні підстави відповідно до вимог п.3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", винести постанову про закінчення виконавчого провадження та постанова від 19.11.2019 року ВП №49678906 винесена старшим державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, Южненська міська рада звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить витребувати від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якій Южненська міська рада Одеської області матеріали виконавчого провадження №49678906; скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 по справі №916/5148/14 та винести нову, якою визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження №49678906 від 19.11.2019 щодо примусового виконання наказу №916/5148/14 від 27.11.2015, виданого Господарським судом Одеської області

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що господарським судом не було встановлено законність постанови державного виконавця від 19.11.2019 та відсутність порушень права Южненської міської ради. Господарський суд взагалі не надав оцінку зазначеній постанові та відповідність її вимогам передбачених законодавством.

На думку скаржника, оскаржувана постанова ДВС була винесена старшим державним виконавцем з грубим порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Також, позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області було зобов`язано державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надати письмові пояснення щодо скарги та матеріали виконавчого провадження №49678906. Разом з тим, орган ДВС у судове засідання не з`явився, матеріали виконавчого провадження №496789069 не надав, про причин нез`явлення суд не повідомив. Таким чином, позивач вважає доведеним суду обставин щодо відсутності в матеріалах виконавчого провадження будь-якої інформації про час та спосіб отримання державним виконавцем інформації про смерть боржника та відповідно про відсутність у державного виконавця підстав для винесення постанови про закриття постанови про виконавче провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 клопотання Южненської міської ради Одеської області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Южненській міській раді Одеської області строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Южненській міській раді Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від „27" квітня 2020р. у справі № 916/5148/14, призначено розгляд апеляційної скарги Южненської міської ради Одеської області на 29 липня 2020 року о 15:00 год.

25.06.2020 до суду від правонаступника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, вимоги викладені в ній не відповідають чинному законодавству, у зв`язку з чим просила апеляційну скаргу залишити задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 без змін.

Розпорядженням голови суду Богацької Н.С. від 28.07.2020 №1 «Про посилення карантинних обмежень у зв`язку з посиленням дезінфекції» на підставі повідомлення Господарського суду Одеської області від 28.07.2020 про виявлення випадку захворювання на COVID-19 та необхідностю проведення на вимоги «ДУ Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» заключної дезінфекції всіх приміщень адміністративної будівлі, в якій розташовані Господарський суд Одеської області та Південно-західний апеляційний господарський суд, з метою запобігання розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, тимчасово, 29.07.2020, встановлено у Південно-західному апеляційному господарському суді наступні карантинні обмеження:

- припинено забезпечення проведення судових засідань, у тому числі в режимі відеоконференції;

- припинено проведення особистого прийому громадян відділом документообігу (канцелярія).

28.07.2020 телефонограмою повідомлено представників сторін про перенесення судового, призначеного на 29 липня 2020 року о 15:00 год., та зазначено, що воно відбудеться 30 липня 2020 о 14:00.

В судове засідання, 30.07.2020 з`явився представник скаржника, який просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представники Петрової С.О. та Южненського міського відділу державної виконавчої в судове засідання не з`явились.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, судова колегія доходить висновку про можливість розгляду справи без участі вказаних представників сторін.

В судовому засіданні колегією суддів розглянуто клопотання скаржника, яке сформульовано в прохальній частині апеляційної скарги щодо витребування від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області матеріалів виконавчого провадження №49678906.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.1 ст.74, ч.1 ст.80 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що заявляючи вказане клопотання в суді апеляційної інстанції ним взагалі його не обґрунтовано, не зазначено причин неможливості отримати докази самостійно та заходи, які заявник вжив для отримання доказів, тому суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки заявником не дотримані вимоги п.п..4,5 ч.2 ст.81 ГПК України.

В судовому засіданні 29.07.2020 представник позивача надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги, просив останню задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Одеської області від 10.03.2015 року позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області збитки у розмірі 315939,73 грн.; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судові витрати в розмірі 6318,80 грн.; в решті вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2015 по справі №916/5148/14 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"1.Позов Прокурора м. Южного Одеської області задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРУ ФОП НОМЕР_2 ) на користь Южненської міської ради Одеської області (65481 Одеська область м. Южне, пр-т Григорівського десанту, 26-А, код ЄДРПОУ 37894235) збитки за період з 12.04.2012 по 31.08.2014 в розмірі 355162 (триста п`ятдесят п`ять тисяч сто шістдесят дві) гривни 24 коп.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРУ ФОП НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати в розмірі 7103 (сім тисяч сто три) гривен 24 копійок.

4.В решті позовних вимог (стягненні 21393,84 грн.) - відмовити".

27.11.2017 року на виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.03.2015 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 видані відповідні накази.

21.12.2015 року Южненським міським відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №49678906 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, грошової суми у розмірі 355 162,24 грн. на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 27.11.2015 р. у справі № 916/5148/14.

19.11.2019 року старший державний виконавець Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №49678906, на підставі отриманого на адресу відділу свідоцтва про смерть боржника - ОСОБА_2 від 11.05.2019 року, серія НОМЕР_4 .

Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Згідно ч. 2 вказаної вище статті неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно частини 1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, по. 15729/07, від 05.07.2012).

Отже, законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених cm, 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Южненська міська рада Одеської області вважає, що вищевказана постанова була прийнята на підставі сканованої чорно-білої копії свідоцтва про смерть боржника, яке не засвідчено у встановленому законодавством порядку.

Крім того, скаржник вказує, що постанова була винесена з грубим порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. та ним не отримано від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) постанови про закінчення виконавчого провадження №49678906 від 19.11.2019 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. ч. 2, 3 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду, що оскаржувана постанова винесена старшим державним виконавцем в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України.

Доказів зворотнього скаржником не надано.

Отже, за відсутності відповідних доказів винесення оскаржуваної постанови на підставі незасвідчених документів, посилання скаржника на те, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало отримане на адресу відділу незасвідчене належним чином свідоцтво про смерть боржника, є недоведеним.

Дослідивши положення Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, судова колегія дійшла висновку, що надсилання постанов виконавця, як і надсилання виконавчого документа разом із постановою про закінчення виконавчого провадження є відповідними діями виконавця, не виконання яких свідчить про бездіяльність виконавця можуть оскаржуватися до суду та не свідчать про незаконність рішення (постанови) виконавця.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги Южненської міської ради Одеської області, адже як судом першої інстанції, так і судовою колегією, не встановлено що дії державного виконавця при прийняті оскаржуваної постанови не відповідають вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів не вбачає.

Згідно ст.129 ГПК України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 255, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від « 27» квітня 2020 року у справі № 916/5148/14 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „31" липня 2020 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький