У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
08.04.10 Справа №7/11/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Зубкова Т.П. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Савченко Ю.В.
за участю представників:
- позивача - Світличного О.Ю. (за довіреністю) та Хільченка С.С. (за довіреністю)
- відповідача - Коломойця О.О. (за довіреністю)
- третьої особи - Тарасенко Ю.Д. (за довіреністю)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РайффайзенБанк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2010 року
у справі № 7/11/10
за позовом Приватного підприємства "Агро-виробнича фірма "Антей", м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області
до відповідача Публічного акціонерного товариства "РайффайзенБанк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції, м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Сенченко В.М., м. Запоріжжя
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області від 10.02.2010р. у справі № 7/11/10 (суддя Кутіщева Н.С.) позов задоволено, визнаний таким, що не підлягає виконанню повністю, виконавчий напис за реєстраційним номером - 2262, вчинений 07 вересня 2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. про звернення стягнення на майно за договором застави майна № 010/17-34/168/2 від 28.08.2008 року, який був укладений між ВАТ "РайффайзенБанк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції та ПП "Агровиробнича фірма "Антей", стягнуто з ВАТ "РайффайзенБанк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції на користь Приватного підприємства "Агровиробнича фірма "Антей" 85 грн. державного мита, 236 грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Прийняте рішення господарський суд обґрунтував приписами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та порушенням вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Закону України "Про нотаріат" при складанні виконавчого напису нотаріусом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарський суд першої інстанції порушив та неправильно застосував норми матеріального права, застосувавши норми ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які він визначив спеціалізованими для правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, незважаючи на аналогічні приписи, що містяться у Цивільному кодексі України та Законі України "Про заставу".
Крім того, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" вказує на те, що місцевим господарським судом неповно досліджені матеріали справи, а саме: пунктом 2.12 договору застави №010/17-34/168/2 встановлено, що у разі невиконання заставодавцем зобов’язань за кредитним договором заставодержатель на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно, реалізує його. Таким чином, на думку відповідача сторони вказаним договором погодили єдиний спосіб звернення стягнення на предмет застави – виконавчий напис нотаріуса.
У поданому до Запорізького апеляційного господарського суду відзиві приватний нотаріус Сенченко В.М. підтримав у повному обсязі апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Вказує на те, що ПП "АФ"Антей" належним чином не виконував свої зобов’язання за договором, тому 16 січня 2009р. банком на адресу ПП "АФ "Антей" була направлена вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, де пропонувалось терміново сплатити заборгованість. Вказану вимогу боржник не виконав та не оскаржив, а отже, на думку приватного нотаріуса Сенченко В.М. ПП "АФ "Антей" погодилось із вимогою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", що свідчить про безспірність виникнення вимоги.
У судовому засіданні представники позивача заперечили проти апеляційної скарги, оскільки вважають оскаржуване рішення господарського суду законним, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, та просять відмовити у задоволені апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін та учасників процесу, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2008 року між Приватним підприємством "Агровиробнича фірма "Антей" (позичальником) та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції (кредитором) укладений кредитний договір № 010/17-34/168, відповідно до умов якого кредитор на положеннях та умовах цього договору відкрив позичальнику невідновлювану кредитну лінію у сумі 126.499дол. США строком до 26 серпня 2011 року з процентною ставкою за користування коштами –14,9% річних (далі за текстом - кредитний договір).
Пунктом 3.4 кредитного договору сторони встановили, що забезпеченням цього договору є майно, належне позичальнику:
- трактор колісний "ХТЗ-17021" 2008р.в., зав. № 2531, двигун №НОМЕР_7, реєстр. № НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_5; трактор колісний "Бєларус" – 1025, 2008р.в., зав. № НОМЕР_4, реєстр. №НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2, борона причепна 2008р.в. – 1 шт., сівалка "КЛЕН-6 П" 2008р.в. – 1 шт.
- порука ОСОБА_8
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору, на виконання вищезазначеного пункту договору, між позивачем та відповідачем 28.08.2008р. був укладений нотаріально посвідчений договір застави транспортних засобів № 010/17-34/168/2 (далі за текстом - договір застави).
У пункті 1.1 договору застави зазначено, цей договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають із кредитного договору № 010/17-34/168 від 27.08.2008р., за умовами якого застоводавець зобов’язався перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 126.499 доларів США, сплатити проценти за його користування та інші платежі.
Відповідно до пункту 1.2 договору застави в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору заставодавець передає у заставу належну йому:
- сільськогосподарську техніку: трактор колісний "ХТЗ-17021", 2008р.в., зав. № 2531, двигун №НОМЕР_7, реєстр. № НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_5, ринковою вартістю 384 900,00грн.; трактор колісний "Бєларус" – 1025, 2008р.в., зав. №НОМЕР_4, реєстр. № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_2, ринковою вартістю 155 000 грн.;
- сільськогосподарське обладнання: борону причепну, 2008р.в.-1 шт. ринковою вартістю 97500 грн., сівалку "КЛЕН-6 П" 2008р.в.-1 шт., ринковою вартістю 179.800грн.
Предмет застави оцінено сторонами у розмірі - 817.200грн.
За заявою відповідача приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. 07.09.2009р. на договорі застави було вчинено виконавчий напис реєстраційний за № 2262, відповідно до якого звернуто стягнення на предмет застави та запропоновано за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги відповідача в розмірі: 1) заборгованість за кредитом – 1 010 600,51грн.; 2) заборгованість за несплаченими відсотками – 35 169,89грн.; 3) нарахована пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 4 170,46грн.; 4) нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів (траншів за графіками) – 23385,32грн., що загалом становить 1 073 326,18грн. Також запропоновано до стягнення 14 000,00грн. за вчинення цього виконавчого напису. Всього запропоновано стягнути суму 1 087 326,18грн.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р., передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з п. 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Так, згідно з Переліком для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, із вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування.
Між тим колегією суддів встановлено, що зазначені у виконавчому написі боргові зобов'язання не співпадають із зобов'язаннями, зазначеними у договорі застави як за розміром визначених сум та валютою, так і характером та підставою, тобто, виконавчий напис вчинено на виконання зобов'язань, які договором застави такими не визначено.
Так, згідно з договором застави зобов'язанням є сума кредиту у розмірі 126.499 доларів США, відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, збитки.
Проте оспорюваним виконавчим написом запропоновано за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги відповідача в розмірі: 1 073 326,18грн., в тому числі: 1) заборгованість за кредитом – 1 010 600,51грн.; 2) заборгованість за несплаченими відсотками – 35 169,89грн.; 3) нарахована пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 4 170,46грн.; 4) нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів (траншів за графіками) – 23385,32грн. а також витрати по вчиненню виконавчого напису в сумі – 14 000 грн.
Таким чином, в порушення вказаних норм права нотаріус без правових підстав вчинив зазначений виконавчий напис на вказаному договорі.
Крім того, як встановлено колегією суддів, предметом договору застави від 28.08.2008р. є рухоме майно.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Відповідно до частини 1 статті 21 вказаного Закону до забезпечувальних обтяжень належать застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.
Частиною 1 статті 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом.
Частиною 1 статті 26 вказаного Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.
Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з січня 2004р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме: ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.
Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення як стягнення на підставі виконавчого напису.
Твердження відповідача про те, що сторони передбачили єдиний спосіб звернення стягнення на предмет застави – виконавчий напис нотаріуса, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки це суперечить конституційним нормам, якими, зокрема, встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно із ст. 5 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерні товариства поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Відповідно до частини 5 розділу XVII статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
На виконання вказаних приписів Закону Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" 05.11.2010р. було змінено назву на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" та внесено відповідні зміни до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, статуту банку та положень обласних дирекцій банку.
Згідно із статтею 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів постановила здійснити процесуальне правонаступництво: замість відповідача у справі - Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" вважати відповідачем - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".
Таким чином з огляду на те, що при вчинені виконавчого напису мали місце істотні порушення чинного законодавства (недоведеність безспірності заборгованості, одностороння заміна предмету зобов’язання та інше) та виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи та заперечення є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення господарського суду таким, що прийнято при всебічному вивченню обставин справи та вирішено у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Здійснити процесуальне правонаступництво, замість відповідача -Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" вважати відповідачем - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 10.02.2010р. у справі №7/11/10 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Зубкова Т.П. Мойсеєнко Т. В.