справа №2-147-1/08 №2-1912-1/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року Святошинський районний суд міста Києва в складі
головуючого-судді Мазур І.В.
при секретарі Полосенко Г.Л.
з участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та за зустрічним
позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, 3-тя особа Відділ
реєстрації атків цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва
про виключення з актового запису про запис батька, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, при цьому в судовому засіданні уточнила свої позовні вимоги і суду пояснила, що з відповідачем ОСОБА_4 вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 8 квітня 1998року. До знайомства з ОСОБА_4 вона народила сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Коли вони познайоилися з відповідачем, а потім одружилися, відповідач погодився , щоб його записали батьком сина і на момент заповнення в РАГСі заяви про його батьківство він знав, що не є біологічним батьком дитини. Шлюбні відносини фактично були припинені в квітні 2006р., відповідач перестав виконувати свої обов"язки як батька. Вони проживають окремо і відповідач ніякої допомоги на сина не надає. Ухиляється від сплати аліментів. У зв"язку з тим, що він має тривалі відносини з ДП "Оріфлем Косметікс Україна", має постійний великий дохід. Дитина отримала психологічну травму внаслідок того, що відповідач заявив, що він не є його рідним батьком. Дитина постійно хворіє, потребує лікування. У зв"язку з тим, що вона мала спільний бізнес з ОСОБА_4 , а після припинення сімейних стосунків відповідач намагався позбавити її єдиного заробітку, просить стягнути з відповідача 50% частки від заробітку (доходу) відповідача аліменти на користь дитини, а також стягнути аліменти на дитину за минулий час за період з 1 квітня 2006р. по 20.06.2007р. у розмірі 703140грн.37коп., та судові витрати по справі в розмірі 1603грн.64коп.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, подав зустрічну позовну заяву, яку в судовому засіданні представник відповідача уточнив і в якій просив виключити з актового запису №852 від ІНФОРМАЦІЯ_1, зробленого відділом РАГС Святошинського РУЮ у м. Києві дані, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6, при цьому посилався на те, що він не є біологічним батьком дитини, документи він дійсно заповнював в РАГСі щодо свого батьківства відносно дитини, але він не знає на даний час чи є він біологічним батьком дитини. Відповідно до вимог ст. ст. 122, 124, 126, 127, 136 СК України він вправі оспорити своє батьківство і вимагати виключити його з актового запису як батька дитини.
Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 8 квітня 1998року. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_5.
24 квітня 1998року сторони заповнили заяву про встановлення батьківства. Зокрема, ОСОБА_4 визнав себе батьком дитини ОСОБА_7, який народився у гр.ОСОБА_7 ОСОБА_8. На підставі заяви сторін в запис акту про встановлення батьківства за №67 від 24 квітня 1998р. Відділ реєстрації актів громадянського стану Ленінградського району м. Києва вніс зміни стосовно відомостей про батька дитини та записав батьком дитини ОСОБА_4 на підставі ст. ст. 188-190 Сімейного кодексу України в редакції 1969р., який діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами.
На протязі всіх судових засідань відповідач ОСОБА_4 давав суперечливі пояснення щодо запису його як батька дитини. Зокрема, ОСОБА_4 першоначально посилався на те, що йому погрожували і вимагали, щоб він записав себе батьком дитини, що він не пам"ятає як підписував заяву в РАГСі і взагалі сумнівався в тому, що саме його підпис стоїть на заяві і що він власноручно зваповнював заяву про встановлення батьківства. У зв"язку з чим за клопотанням ОСОБА_4 призначалася судово-почеркознавча експертиза.
В судовому засіданні експерти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили висновок судової експертизи №1233 від 8.07.2008р., згідно якого підписи від імені ОСОБА_4 в заяві про встановлення батьківства та від імені ОСОБА_11, та рукописні записи в даній заяві виконані самими сторонами по справі. Після отримання висновку та підтвердження його експертами, представник відповідача в судовому засіданні визнала той факт, що саме відповідач ОСОБА_4 заповнював заяву про встановлення батьківства та підписував її особисто.
Посилання відповідача ОСОБА_4 та його представника на те, що є сумніви в його біологічному батьківстві суд не приймає до уваги, оскільки з самого початку судового засідання і на протязі всього судового процесу позивачка ОСОБА_11 давала одні і тіж самі пояснення щодо встановлення батьківства, а саме вона пояснювала, що дитину вона народила в 1995році, тобто ще до знайомства з ОСОБА_4 , який на момент реєстрації шлюбу знав, що у неї є дитина від іншого чоловіка, ім"я якого вона не хоче назвиати, але після реєстрації шлюбу він погодився заради дитини записати себе батьком дитини, що вони і зробили в РАГСі за взаємною згодою. В судовому засіданні сам відповідач ОСОБА_4 також не заперечував того факту, що на момент знайомства з ОСОБА_1 в неї вже був син ОСОБА_5 і він не є біологічним батьком дитини. Даний факт він підтвердив і у письмовому зверненні до позивачки, яке датоване 10.06.2007р.
Оскільки правовідносини між сторонами щодо запису батьком дитини ваідповідача виникли в 1998р., суд застосовує норми Сімейного кодексу України, в редакції 1969р., який діяв на той час.
Згідно ч.1 ст. 189 СК України ( в редакції від 1969р.із відповідними змінами, внесени згідно з Указом ПВР №783-10 від 1.09.80) реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або судового рішення, а в разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківсих прав чи неможливості встановити місце її проживання - за заявою батька.
Згідно ст. 190 СК України (в ред. 1969р.) на підставі акта про встановлення батьківства орагани запису актів громадянського стану вносять відомості про батька в актовий запис і видають нове свідоцтво про народження дитини.
Згідно ч.5 ст. 136 СК україни в редакції 2002р. не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитин, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком. .. Враховуючи докази, оцінку яким суд дав вище, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічної позовної заяви відповідача ОСОБА_4 про виключення його з актового запису як батька дитини. Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В судовому засіданні встановлено, що дитина проживає з позивачкою по справі, відповідач проживає окремо і сімейно-шлюбні відносини сторони не підтримують з квітня 2006року.
Суд, при визначенні розміру аліментів враховує згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України матеріальне становище дитини, яка проживає разом з матір"ю. Згідно наданих медичних документів позивачкою по справі вбачається, що дитина постійно хворіє, знаходиться в неврозо-подібному стані у формі страху, порушення сну, як зазначено в виписці з медичної карти по сімейним обставинам. Що підтверджує поясненя позивачки про те, що внаслідок тривалих негативного відношення відповідача до сина, останній переніс психологічну травму і потребує додаткового лікування. Також суд враховує стан матеріального становища сторін. Відповідач немає інших дітей і аліментів не сплачує. Має постійний заробіток, згідно наданої довідки Дочірнього підприємства "Оріфлейм Косметікс Україна".
Згідно ч.1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У зв"язку з чим , суд, керуючись вимогами ст. 183 Сімейного Кодексу України, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки на утримання сина аліменти в розмірі 50% від усіх видів заробітку щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 20.06.2007р.
Також судом встановлено, що сторони припинили підтримувати сімейно-шлюбні відносини з квітня 2006р., з тих пір проживають за різними адресами. Позивачка просила стягнути з відповідача аліменти за минулий час, т.б. з 1.04.2006р. по 20.06.2007р. до моменту подання нею заяви про стягнення аліментів, в розмірі 703140грн.37коп., при цьому посилалася на те, що відповідач після припинення сімейно-шлюбних відносин ніякої допомоги на сина не надавав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачка не пред'являла до нього претензій щодо сплати аліментів, оскільки в судовому засіданні сам відповідач не заперечував того факту, що після припинення сімейно-шлюбних стосиків з позивачкою по справі, він став проживати окремо від позивачки та дитини, будь-яких доказів на підтвердженняч того, що він надавав позивачці по справі на утримання дитини суду не надав. Більш того, в своєму зверненні до позивачки від 10.06.2007р. на її звернення до нього відповідач категорично відмовився виплачувати аліменти на дитину, тобто тим самим підтвердив пояснення позивачки про те, що ще до подачі заяви про стягнення аліментів до суду вона в письмовому вигляді зверталася до відповідача про необхідність виплатити їй аліменти, на що він дав категоричну відмову. На протязі всього судового засідання відповідач також не визнавав позовні вимоги позивачки, тим самим підтвердив, що ніякої допомоги на дитину він не надає. Згідно довідки ДП "Оріфлейм Косметікс Україна" за №270807ФА01 від 27.08.2007р. ОСОБА_4 були здійснені виплати на загальну суму 1406284грн.74коп.
Суд, враховуючи докази, олцінку яким суд дав вище, керуючись вимогами ч.1 ст. 191 СК України, вважає, що в частині стягнення аліментів за минулий час вимоги позивачки підлягають також задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивачки мають бути стягнуті аліменти за період з 1 квітня 2006р. по 20.06.2007р. у розмірі 703140грн.37коп.
Керуючись вимогами ст. ст. 79, 83, 86, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки мають бути стягнуті судові витрати по справі 1501грн.64коп.3а оплату експертизи та 102грн. судовий збір, а всього 1603грн.64коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 1398грн.судовий збір та на користь УДК у Святошинському районі м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р 31214259700009 банк ГУДК у м. Києві МФО 820019 ) судові витрати по справі 30грн. за інформаційно-технічне забезпечення по позовній заяві ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ч.1 ст. 189, 190 СК України ( в редакції від 1969р.), ч.5 ст. 136 СК України в редакції 2002р. ст. 182, ч.1 ст. 183, ч.1 ст. 191 СК України, ст. ст. 79, 83, 86, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити. Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження аліменти в розмірі 50% частини від усів видів заробітку ОСОБА_4 щомісячно до повнолітття дитини, починаючи з 20.06.2007року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину за минулий час за період з 1 квітня 2006р. по 20.06.2007р. у розмірі 703140грн.37коп., та судові витрати по справі в розмірі 1603грн.64коп., а всього 704744грн.01коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 1398грн.судовий збір та на користь УДК у Святошинському районі м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р 31214259700009 банк ГУДК у м. Києві МФО 820019 ) судові витрати по справі 30грн. за інформаційно-технічне забезпечення по позовній заяві ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про виключення з актового запису про запис батька відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду заяви про його оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.