Судове рішення #8788
12/107б

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

Іменем України


13.06.2006  року                                                            Справа № 12/107б



Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Єжової С.С.

                                                     Семендяєвої І.В.


за присутністю секретаря

судового засідання –                  Сідорової О.А.

та за участю

представників сторін:

          від кредитора –                          Чупахіна О.І., дов. від 05.01.06 № 15

   


від банкрута –                              не прибув


розглянув у відкритому  

судовому  засіданні

апеляційну скаргу          Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод”


на ухвалу

господарського суду          Луганської області

від          25.04.06

у справі          № 12/107б (суддя Т.С.Кірпа)


за заявою кредитора                       Акціонерно - комерційного банку соціального

                                                      розвитку „Укрсоцбанк” в особі Луганської

                                                      обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”


до банкрута                                   Відкритого акціонерного товариства  

                                                      „Лисичанський склозавод”


про                                                   визнання грошових вимог


          

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 18.05.06 та від 09.06.06,


В С Т А Н О В И В :


В провадженні господарського суду Луганської області знаходиться справа                    № 12/107б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод” (далі –ВАТ „Лисичанський склозавод”), яка порушена ухвалою суду від 17.09.99 за заявою  кредитора –Закритого акціонерного товариства „Фонд”.

У газеті „Урядовий кур’єр” від 23.03.00 №53 надруковане оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ „Лисичанський склозавод”.

Ухвалою суду від 15.02.01 введено  мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника.

Постановою суду від 26.04.04 ВАТ „Лисичанський склозавод” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Воронько О.О.

Ухвалою суду від 25.04.06, з урахуванням ухвали від 13.06.06 про виправлення описки, визнані вимоги кредитора –Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Луганської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” (далі –ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк”), до банкрута у сумі 223990 грн. 54 коп., у т.ч. заборгованість по кредиту 187646 грн. 34 коп., заборгованість по процентам 36353 грн. 20 коп. та судові витрати в загальній сумі 142 грн.; зобов’язано ліквідатора банкрута включити вищевказані вимоги кредитора до реєстру грошових вимог кредиторів.

Обґрунтована ухвала суду першої інстанції вимогами ст. ст. 3, 10 Закону України  „Про банкрутство” від 14.05.92 (далі – Закон України „Про банкрутство”).

Доводи ліквідатора щодо погашення вимог ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” відповідно до положень ч. 9 ст. 21 Закону України „Про банкрутство” не прийняті судом до уваги, оскільки, за висновком суду, вказаним законом не передбачено звернення кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, з вимогами до боржника у місячний термін з дня публікації оголошення.

Також згідно ухвали ліквідатором не підтверджені документально доводи стосовно відсутності заставленого майна на підприємстві банкрута.

          Ліквідатор ВАТ „Лисичанський склозавод” Воронько О.О. не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати дану ухвалу в повному обсязі.

В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 10, 21 Закону України „Про банкрутство”, ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Заявник апеляційної скарги стверджує про погашення вимог ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” у зв’язку з пропуском строку звернення з вимогами до боржника, вважає необґрунтованим визнання судом суми процентів за користування кредитом.

ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” доводи заявника скарги оспорює, просить залишити  ухвалу, що оскаржується, без змін.

Листом від 13.06.06 за № 546 ліквідатором  заявлено клопотання про  відкладення розгляду справи з посиланням на службове відрядження  за межі          м. Луганська.

Вказане клопотання відхиляється Луганським апеляційним господарським судом за відсутністю будь-якого  документального обґрунтування та з урахуванням вимог ст. 28  Господарського процесуального кодексу України стосовно представників сторін.

Розглянув справу, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника кредитора, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Закону України „Про банкрутство”, на який посилається скаржник, кредитором у розумінні цього Закону є громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, крім кредиторів, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір грошових вимог за заявою                 ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” складає заборгованість боржника з укладеного сторонами кредитного договору від 14.08.98 № 1/31, виконання зобов’язань з якого забезпечені договором застави майна від 14.08.98 № 1, що нотаріально посвідчений 14.08.98 за № 1-2487.

Отже, ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” не є кредитором у справі в розумінні ст. 3 Закону України „Про банкрутство” і тому на нього не розповсюджуються вимоги              ст. 10 цього Закону щодо необхідності звернення до суду з майновими вимогами  до боржника та наслідки невиконання цих вимог згідно ч. 9 ст. 21 Закону України „Про банкрутство”. Крім того, вказані наслідки передбачені даним законом на стадії  ліквідаційної процедури боржника. ВАТ „Лисичанський склозавод” визнано банкрутом постановою суду від 26.04.04, тобто під час дії Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”, положення ст. ст. 1, 14, 31 якого також спростовують доводи  заявника скарги стосовно погашення майнових вимог ЛОФ АПБ „Укрсоцбанк”.

Твердження ліквідатора стосовно необґрунтованості нарахування процентів за користування кредитом спростовуються положеннями ст. 12 Закону України  „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”, на яку посилається скаржник. Згідно даної статті  протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань  щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Нарахування процентів за користування кредитом не є санкцією в розумінні ст. 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”.

Крім того, проценти, що входять до розміру грошових вимог ЛОФ АПБ „Укрсоцбанк”, нараховані до введення мораторію.

Розмір процентів, також як і розмір майнових вимог, за заявою ЛОФ АПБ „Укрсоцбанк” боржником не оспорений та підтверджений виконавчими написами нотаріуса від 09.06.99 та 26.07.99.

Згідно листа ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” від 13.06.06 №02-13/85-38 розмір заборгованості боржника відповідно до виконавчих написів від 09.06.99 та 26.07.99 складає 225630 грн.58 коп. Проте, вказана сума цим кредитором на розгляд суду першої інстанції не була заявлена, тому з урахуванням вимог ст.101 Господарського процесуального кодексу України стосовно меж перегляду справи в апеляційній інстанції не може бути прийнято до уваги.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування або зміни ухвали не вбачається.

Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів


ПОСТАНОВИВ:


             1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський склозавод” на ухвалу господарського суду Луганської області від 25.04.06 по справі № 12/107б  залишити без задоволення.


            2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 25.04.06 по справі                  № 12/107б  залишити без змін.





Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова


Суддя                                                                      С.С.Єжова


Суддя                                                                      І.В.Семендяєва






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація