ПОСТАНОВА
Іменем України
Справа № 2-А-246/08
25 вересня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - Гудзь М. М.
при секретарі - Совівська О.О.
з участю позивача - ОСОБА_1
представників відповідача
Управління Пенсійного фонду - Бутенко О.В.
України в Подільському районі м. Києва - Лупехи О.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду
України в Подільському районі м. Києва
про визнання незаконними дій відповідача
щодо незаконної і безпідставної відмови в
перерахунку раніше призначеної пенсії
за вислугу років (відповідно до вимог
Закону України «Про Прокуратуру») та
зобов'язання його здійснити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання незаконними дій відповідача щодо незаконної і безпідставної відмови в перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років (відповідно до вимог Закону України «Про Прокуратуру») та зобов'язання його здійснити перерахунок пенсії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач з 17 вересня 2002 року є пенсіонером органів прокуратури України за вислугу років.
У зв'язку з черговим підвищенням заробітної плати позивач звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва з проханням провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії і встановити новий розмір пенсії.
Однак, 5 липня 2008 року на адресу позивача надійшла письмова відповідь за підписом начальника Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва Калініної Н.М. , за якою позивачу фактично було відмовлено в перерахунку пенсії.
При цьому зроблене посилання на ст. Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якими встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) згідно норм Закону України «Про прокуратуру» не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.
З діями суб'єкта владних повноважень позивач не погоджується, в зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених конституційних прав.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Лупеха О.А. позовні вимоги не визнала, надав суду письмові заперечення.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 17 вересня 2002 року є пенсіонером органів прокуратури України за вислугу років.
Відповідно до ст. 18 КАС України ч.3 Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
Відповідно до п.11 Постанови Правління Пенсійного фонду України №11-2 від 27 червня 2002 року «Про утворення Головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі зазначено, що Головні управління Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади».
Враховуючи вищенаведене вищезазначена справа повинна вирішуватись місцевим судом, як адміністративним судом за вибором позивача.
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 50-1 «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Обчислення (перерахунок) пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, листи роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України від 01.11.2005 року №8840/0/14-05-6 щодо застосування вказаного Рішення КСУ з 11 жовтня 2005 року пенсію, призначену за нормами Закону України «Про прокуратуру», необхідно обчислювати виходячи з фактично одержуваної заробітної плати і виплачувати без обмеження максимальним розміром.
Так, Конституційний суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, та сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
До них належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У цілому ряді рішень КСУ підкреслюється, що пільги компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсяг цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 КУ не допускаються.
Так, судом не приймай маються посилання відповідача на вимоги ст. 97 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» як на підставу для відмови в задоволенні позову, відповідно до якої з 1 січня 2008 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законом ) у 2008 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць, виходячи з наступного.
КСУ, розглянувши справу за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності КУ (конституційності) окремих положень статей Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» у своєму рішенні від 18 червня 2007 року №4-рп/2007 зазначив, що Україна проголошена соціальною правовою державою. Утворення і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право громадян на соціальний захист, що включає, зокрема, і право на одержання пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги, закріплено на конституційному рівні.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, положення статті 38 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, а тому не відповідають Конституції України, згідно з рішенням КС України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 щодо відповідності (конституційності) положень ряду статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Так, відповідно до вищевказаного рішення, аналіз законодавчої діяльності ВРУ свідчить про те, що при прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного.
Однак, зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених КУ.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принципів соціальної, правової держави.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений в КУ, БКУ, то цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Проаналізувавши зазначені положення КУ, практику зупинення законами про Державний бюджет України дії інших законів України, КСУ прийшов до висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає нормам КУ.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відмовою в перерахунку пенсії було порушено конституційні права позивача, а тому позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 46, 55 Конституції України, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 50-1 "Про прокуратуру", Рішенням Конституційного суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 18 червня 2007 року №4-рп/2007, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, ст. ст. 2, 4, 17, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання незаконними дій щодо незаконної і безпідставної відмови в перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років (відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру») та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії - задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, в перерахунку раніше призначеної пенсії незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії і встановити новий розмір пенсії, виходячи з більш високого заробітку, зазначеної в довідці Генеральної прокуратури України від 04 липня 2007 року №357.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом місяця.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а вразі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.