Справа № 1-180/08

ВИРОК

 Іменем України

04 червня 2008 року Подольский районний суд м.  Києва у складі:
головуючого судді     Ноздрякова С. В.;

при секретарі     Паніот В.В.;

за участю прокурора     Желтової Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця м. Глухів Сумської області,  українця,  громадянина України,  не одруженого,  дітей на утриманні не має,  не працюючого,  освіта середня-технічна,  зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1,  раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1  ст.  296 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2,  31.01.2008 року приблизно о 21.30 годині перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  на п'ятому поверсі АДРЕСА_1 став безпричинно стукати ногами та кулаками рук по вхідних дверях її квартири № 82,  при цьому в сторону мешканців квартири висловлював брутальні слова та образи. На зроблене зауваження зі сторони мешканців квартири: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 припинить хуліганські дії не реагував. Продовжував на протязі приблизно 40 хвилин висловлюватись на їх адресу нецензурними словами,  намагаючись вчинити бійку,  принижуючи честь і гідність останніх. Пошкодив покриття вхідних дверей квартири.

Оскільки підсудний ОСОБА_2,  свою вину у вчиненні злочину,  передбаченому ч. 1  ст.  296 України визнав повністю,  а тому у відповідності до ч.3  ст.  299 КПК України суд,  за згодою всіх учасників судового розгляду,  визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи,  які ні ким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано,  що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин,  їх позиція є добровільною та істинною,  а також їм роз'яснено,  що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини

Будучи допитаним у судовому засіданні,  підсудний ОСОБА_1,  вину свою у скоєнні злочину визнав повністю,  та показав,  що він дійсно,  після отримання зарплатні за місцем роботи,  вживав алкогольні напої,  а у вечорі,  тобто 31.01.2008 року приблизно о 11.30 годині,  прийшов до будинку в якому проживає разом з товаришем для продовження пияцтва,  він намагався безпричинно проникнути до квартири сусідки,  при цьому стукав ногами та кулаками рук по вхідних дверях кв. № 82,  та ображав мешканців. До того ж пошкодив покриття вхідних дверей квартири,  розірвавши дерматинове покриття. Матеріальну шкоду завдану ОСОБА_3 ,  наступного дня відшкодував.

Окрім повного визнання ОСОБА_2 обставин скоєного злочину,  його вина підтверджується і іншими доказами по справі,  а саме: поясненнями свідка ОСОБА_5 (а.с.  11). Поясненнями заявника ОСОБА_3  (а.с.  9)

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності,  суд вважає встановленим,  що своїми навмисними діями,  які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю,  ОСОБА_2 вчинив хуліганство,  тобто злочин передбачений ч. 1  ст.  296 КК України.

Обираючи покарання підсудному,  суд враховує вимоги  ст.  65 КК України щодо загальних засад призначення покарання,  межі санкції ч. 1  ст.  296 КК України,  що злочин передбачений ч. 1  ст.  296 КК України відноситься до складу невеликої тяжкості,  особу винного.

Обставинами,  які пом'якшують покарання,  передбачені згідно  ст.  66 КК України,  суд визнає його щире каяття,  сприяння розкриттю злочину та відшкодування матеріальної шкоди,  про що свідчить заява ОСОБА_3  (а.с.  18).

Обставиною,  яка обтяжує покарання ОСОБА_2 ,  передбаченою згідно  ст.  67 КК України,  суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вказані обставини,  суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 за ч. 1  ст.  296 КК України до покарання у вигляді обмеження волі.

Однак враховуючи характер вчиненого злочину,  конкретні обставини справи,  щире каяття ОСОБА_2,  суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі  ст.  75 КК України та покласти на нього обов'язки передбачені  ст.  76 КК України.

Суд вважає,  що таке покарання буде справедливим,  необхідним і достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Керуючись  ст.  ст.  323,  324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1  ст.  296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі  ст.  75 КК України,  звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк два роки.

Відповідно до ч. 1 п.п. 2,  3,  4  ст.  76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  навчання і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залишити без змін - підписка про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду м.  Києва через Подільський районний суд м.  Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.