Справа № 2-о-61/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Київський міський військовий комісаріат, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту його участі в бойових діях за період з 21.08.1968 по 23.08.1968 при виконанні інтернаціонального обов’язку по захисту соціалізму в Чехословаччині у військовій операції «Дунай».

Заява мотивована тим, що з 06.01.1967 до 23.05.1969 заявник проходив військову службу у в/ч 42039 на посаді пілота, військове звання лейтенант, м. Чортків, Прикарпатського військового округу. У період з 27.07.1968 по 05.09.1968 він перебував у відрядженні в м. Мукачеве на виконанні спеціального завдання. Під час його відрядження почалася військова операція «Дунай», у якій він брав участь з 21.08.1968 по 23.08.1968. У зв’язку з тим, що даний факт відсутній в архівних довідках, йому не може бути встановлений статус учасника бойових дій. З цього питання він неодноразово звертався до Київського міського військового комісаріату, однак йому було відмовлено. Тому заявник звернувся до суду та просить встановити даний юридичний факт.

У судовому засіданні заявник підтримав свою заяву та просив її задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ній.

Заінтересована особа у судове засідання не з’явилася, хоча про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином (а.с. 23). Причини своєї неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Статтею 6 даного Закону визначено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються працівники, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР працювали в державах, де в цей період велися бойові дії, якщо вони безпосередньо брали участь у бойових діях або в забезпеченні бойової діяльності військ (флоту). Переліки таких держав та періодів бойових дій на їх території затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. № 63 та від 5 серпня 1994 р. № 530.

З матеріалів справи вбачається, що заявникові необхідно встановити факт його участі в бойових діях за період з 21.08.1968 по 23.08.1968 при виконанні інтернаціонального обов’язку по захисту соціалізму в Чехословаччині у військовій операції «Дунай» з метою отримання статусу учасника бойових дій.

Заявник неодноразово звертався до Київського міського військового комісаріату з проханням встановити йому статус учасника бойових дій, однак йому було відмовлено з тих підстав, що в архівних документах не зазначено, що він брав участь у бойових діях.

Так, відповідно до довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 20.04.2007 № 4.П-48125 документи 229 відділу авіаескадрильї тактичної розвідки 57 ВА за 1966-1969 роки на зберігання до ЦАМО РФ не надходили (а.с. 18).

З архівної довідки Відділу зберігання архівних документів штабу територіального управління Західного оперативного командування від 04.07.2007 № 18/1/5-1656 вбачається, що заявник проходив військову службу в лавах Збройних Сил СРСР, зокрема, з 06.01.1967 по 23.05.1969 у в/ч 42039 на посаді пілота. У період з 27.07.1968 по 05.09.1968 він перебував у відрядженні в м. Мукачеве на виконанні спеціального завдання (а.с. 6).

Судом встановлено, що з 21.08.1968 по 23.08.1968 заявник брав участь у бойових діях, а саме, здійснював польоти, що підтверджується витягами з «Лётной книжки военного лётчика класса лейтенанта ОСОБА_1», яка щомісячно затверджувалася начальником штаба військової частини 42039 (а.с. 9, 10).

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.

Згідно з даним Переліком з 20.08.1968 по 01.01.1969 відбувалися бойові дії на території Чехословаччини.

Відповідно до п. 9 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 № 158, за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником та яких визнано учасниками бойових дій.

Факт здійснення заявником польотів у Чехословаччину в період з 21.08.1968 по 23.08.1968 під час перебування у відрядженні на виконанні спеціального завдання підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проходили військову службу у цей період разом із заявником і також здійснювали такі польоти. Отримання ними статусу учасника бойових дій підтверджується відповідними посвідченнями (а.с. 18).

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 у період з 21.08.1968 по 23.08.1968 дійсно брав участь у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов’язку по захисту соціалізму в Чехословаччині, тому його заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1995 № 16 «Про застосування пункту 2 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. 9 Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 № 158, статтями 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 235,  256, 259 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт участі ОСОБА_1 в бойових діях у період з 21 серпня 1968 року по 23 серпня 1968 року при виконанні інтернаціонального обов’язку по захисту соціалізму в Чехословаччині у військовій операції «Дунай».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий