Справа № 2 - 869/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

          23 лютого 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

при секретарі                                            Руденко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1476 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що у 1958 р. зазначена земельна ділянка була виділа у користування бабусі позивача – ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., та після її смерті зазначеною земельною ділянкою користувалася мати позивача - ОСОБА_6, яка, не маючи правовстановлюючих документів, відкрито і безперервно користувалася нею та зверталася із заявою про приватизацію вказаної земельної ділянки. ІНФОРМАЦІЯ_2 р. ОСОБА_6 померла, після чого позивач користується зазначеною земельною ділянкою.

              В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги та просив суд задовольнити позов, посилаючись на ст.ст. 152 та 158 Земельного Кодексу України.

               Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що з 2009 р. між сторонами у справі виник спір щодо права власності на дану земельну ділянку, оскільки відповідач не визнав прав позивача на вказану земельну ділянку.

               Представник відповідача Київської міської ради в судовому засіданні не визнала   позовні вимоги та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на безпідставність вимог позивача.

              Вислухавши пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

              Згідно протоколу поширеного зарання правління радгоспу „Родіна” с. Хотів Києво-Святошинського району № 10 від 06-10 квітня 1958 р. за ОСОБА_7 закріплено землекористування ділянкою 0,59 га по дільниці Чапаєва (а.с. 5)

              ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.12.1986 р. Ленінським відділом РАГС м. Києва. (а.с. 6)

              В матеріалах справи (а.с. 24) міститься технічний паспорт домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, виконаного станом на 19.01.2007 р., з якого вбачається, що на вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок „А” площею 57,7 кв.м та прибудова „а” площею 20 кв.м, які збудовані самовільно. Власником вказаних самовільних забудов зазначено ОСОБА_6 У своїй позовній заяві позивач вказує, що після смерті ОСОБА_7 спірною земельною ділянкою відкрито та безперервно користувалася його мати ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р. (а.с. 7)

               Згідно зі статтею 9 Земельного Кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок із земель комунальної власності у користування відноситься до компетенції Київської міської ради.

                У відповідності з пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування  Україні” вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 ст. 22 Закону України „Про столицю України – місто-герой Київ” Київська міська рада має право визначати особливості землекористування у м. Києві.

              Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

             Відповідно до ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета їх використання.

             Надання земельних ділянок у користування у м. Києві здійснюється у відповідності з Земельним Кодексом України, рішенням Київради від 15.07.2004 р. № 457/1867 „Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у м. Києві”.

              В судовому засіданні встановлено, що питання надання земельної ділянки у власність ОСОБА_6 та/або ОСОБА_1 на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради не виносилося. Відповідно рішення про надання у приватну власність позивачу Київська міська рада не приймала.

             Не можуть бути прийняті судом до уваги посилання позивача на ту обставину, що Кулі ніч О.С. відкрито і безперервно користувалася земельною ділянкою.

              Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли  володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

               Зважаючи на те, що ЦК України набув чинності з 01.01.2004 р. (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли  з 01.01.2001 р., а відтак визнання судом права власності за набувальною давністю не може мати місце раніше 1 січня 2011 року.

             Згідно ст. 125 ЗК України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

             За таких підстав, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку не підлягають задоволенню.

              Керуючись ст.ст. 9, 116, 118, 121, 125 та 126 ЗК України, ст.ст. 203, 344. 1216,  1268 та 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 30, 60, 211 та 212 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

           В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку, відмовити.

           Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя