Справа № 2-581/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

           17 лютого 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                     Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                     Руденко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту, стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

позивач АТ „Райффайзен Банк Аваль” звернувся у суд з позовом, в якому просить розірвати договір кредиту, укладений між сторонами у справі 22.08.2007 р., та стягнути з відповідача ОСОБА_2 1340101,99 грн. заборгованості, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач не виконала взяті на себе зобов’язання за договором кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість.

           В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов, зазначивши, що в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором  між сторонами у справі укладено договір іпотеки, предметом якого є зазначена квартира.

           Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином.

           Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

           22.08.2007 р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/9408/82/59620, за умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі  180642 доларів США строком на 120 місяців по 22.08.2017 р. зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами та зобов’язувалася сплатити кредит та відсотки за користування кредитом.

           Відповідно до п. 6.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов кредитного договору та/або договорів іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

           В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором  між сторонами у справі був укладений договір іпотеки від 22.08.2007 р., предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 02.09.2005 р., зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.  

           Іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотеко держателя щодо виконання позичальником усіх боргових зобов’язань за кредитним договором, а саме кредиту у розмірі 180642 доларів США, сплати процентів за користування кредитом, а також комісійну винагороду, неустойку у випадках, передбачених кредитним договором та договором іпотеки (п.п. 1.1-1.4 договору іпотеки).

           Іпотекодержатель має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором звернути стягнення на предмет  іпотеки (п.п. 3.1.4 – 3.1.5 договору іпотеки)

          Згідно п.п. 5.2, 5.3 договору іпотеки іпотеко держатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, у разі невиконання іпотекодавцем зобов’язань за договором іпотеки або за кредитним договором, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми, переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі забезпечені іпотекою зобов’язання та вимоги.

          Відповідно до п. 5.4 договору іпотеки за вибором іпотеко держателя може бути застосовано спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотеко держателя за рішенням суду.  

           В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує зобов’язань за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та щомісячно не сплачує проценти за користування кредитними коштами.

            Відповідно до п. 10.1 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов’язань за кредитним договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

           Станом на 14.07.2009 р. загальна сума заборгованості становить 175 764,91 доларів США, що за курсом НБУ становить 1340101,99 грн., а саме: 156561,75 доларів США, що курсом НБУ становить 1193689,41 грн.. заборгованості за кредитом, 10290, 10 доларів США, що за курсом НБУ становить 78455,84 грн., заборгованості за відсотками, 3417,15 доларів США, що за курсом НБУ становить 26053,72 грн. пені за порушення строків погашення кредиту та 5495,91 доларів США, що за курсом НБУ становить 41903,02 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

           Відповідно до ст. 1049 ч. 1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

           Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

           Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

             На підставі вказаних норм закону, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов’язання за договором кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги АТ „Райффазен Банк Аваль” підлягають задоволенню, а тому необхідно розірвати кредитний договір № 014/9408/82/59620 від 22.08.2007 р., у зв’язку з чим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 1340101,99 грн. заборгованості за вказаними кредитним договором, звернувши стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

            На підставі ст. 88 ЦПК України також стягнути з ОСОБА_2  на користь позивача 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

            Керуючись ст. ст. 525, 530, 590, 611, 625, 1050 та 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213 та 226 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

             Позов задовольнити.

             Розірвати кредитний договір  № 014/9408/82/59620 від 22.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” 1340101,99 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/9408/82/59620 від 22.08.2007 р., 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

             У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 02.09.2005 р.

             Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

             Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача

             Суддя