< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2010 року Справа № 2а-7903/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ком’якович Г.М.
при секретарі - Господарікову М.О.
за участю представників:
прокурора –Сігіди Л.М.
позивача –ОСОБА_1
відповідача –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Знам’янського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Знам’янка
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесках та фінансових санкцій в сумі 20 642 грн. 38 коп., суд -
ВСТАНОВИВ:
Знам’янський міжрайонний прокурор, який діє в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Знам’янка звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесках та фінансових санкцій в сумі 20 642 грн. 38 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до ПП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції управлінням Пенсійного фонду України в м. Знам’янка за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що є підставою для звернення до суду прокурором, на якого відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України покладено обов’язок щодо представництва інтересів держави в суді.
У зв’язку з відсутністю фінансування Кіровоградського окружного адміністративного суду на відправлення поштової кореспонденції, судовий виклик осіб, які беруть участь у справі, здійснюється у відповідності до ст. 38 КАС України телефонним засобом зв’язку.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, які обґрунтовані в позовній заяві.
Позивач, в судове засідання прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення на адресу зазначену в позовній заяві поштової кореспонденції, вимоги ухвали суду від 19.11.2009 року не виконав заперечень на позовну заяву не подав. Слід зазначити, що судові повістки, які були направлені відповідачу на 15.01.2010 року, 01.02.2010 року,17.02.2010 року та 25.03.2010 року, були ним отримані, про що свідчить підпис у зворотному поштовому повідомленні, що міститься в матеріалах справи.
Крім того, судові повістки, які були направлені відповідачу на 11.03.2010 року та 13.04.2010 року, повернулись до суду з відміткою органу поштового зв’язку “за зазначеною адресою не проживає ”(а. с. 53, 67).
Суд звертає увагу, на наступне: як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження відповідача в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися відповідачу за зазначеною в позовній заяві та витягу з реєстраційної справи адресою, в якому зазначена адреса відповідача: вул. Єсеніна, 47, м. Знам’янка, Кіровоградська область.
Також суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду судової справи, отже суд здійснив всіх заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадян або держави в судах у випадках визначених законом.
Статтею 60 КАС України визначено, що у випадках встановлених законом, прокурор може звернутися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Згідно зі ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у юахинах між ними або з державою. При цьому представництво інтересів держави здійснюється шляхом звернення прокурора до суду з заявою (позовом) в інтересах органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначає принципи, засади і механізми функціонування і принципи системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, п. п. 3 –4, 6 ст. 18 Закону передбачено, що страхові внески –є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленим цим Законом.
Крім того, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено терміни сплати страхових внесків.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року та постанови правління Пенсійного фонду України № 5-5 від 25 лютого 2008 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року за № 208/14899 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах, які є юридичними особами та утворюють систему органів Пенсійного фонду України. Одним із основних завдань цих управлінь є забезпечення у відповідному регіоні збирання та акумулювання внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для забезпечення пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрований в органах ПФУ 11.06.2003 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року (далі-Закон) до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до закону.
Відповідно до п.4 ст.18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, визначені ст. 14 вищевказаного Закону.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхувальниками є фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі і ті, які обрали особливий спосіб оподаткування.
Згідно п.п. 4,6 та 12 ст.20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі, шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки органів Пенсійного фонду; страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідними базовий період (календарний місяць) не пізніше ніж через 20 календарних днів із закінченням цього; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Статтею 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно п. п. 6 п. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а п. 6 ст.20 вказано Закону України передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 106 Закону передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не перераховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону,вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і сплачується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій; територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику, який має недоїмку, вимогу про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Прядок нарахування і строки сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування здійснюється відповідно до п.п.5.1.1, 5.3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ за № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/86763 (далі –Інструкція).
Як вбачається із матеріалів справи відповідно до графіку проведення перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, формування та надання відомостей про застрахованих осіб на 2 квартал 2009 року УПФУ в м. Знам’янка було включено до перевірки фізичну-особу підприємця ОСОБА_2 Графік перевірки було затверджено наказом начальника УПФУ в м. Знам’янка за № 50 від 25.03.2009 року. А також було видано начальником УПФУ в м. Знам’янка наказ № 74 про проведення перевірки ФОП- ОСОБА_2. При цьому відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення було направлено повідомлення про проведення перевірки.
За результатами акту планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2006 року по 31.03.2009 року та достовірності наданих відомостей до органів ПФУ за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року від 29.05.2009 року № 43 було встановлено порушення ч.1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі Закон України № 1058) та п. 1, п.3 ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», в частині заниження фактичних витрат на оплату праці в сумі 12 700 грн., що призвело до заниження нарахування страхових внесків в сумі 4421 грн. 09 коп.
Вказаний акт отримано ПП ОСОБА_2 особисто, що підтверджується його підписом в повідомленні про отримання рекомендованої кореспонденції ( а. с. 17).
На підставі проведеної перевірки посадовими особами ПФУ у м. Знам’янці було винесено 08 жовтня 2009 року два рішення, зокрема № 718 про застосування фінансових санкцій за приховування(заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески та № 719 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків.
Рішенням № 718 від 08.10.2009 року на підставі п. 3 ч.9 ст.106 Закону України № 1058 та матеріалів перевірки до платника було застосовано фінансову санкцію в сумі 12700 грн., тобто в розмірі всієї суми прихованої заробітної плати.
Рішенням № 719 від 08.10.09 року на підставі п.4 ч.9 ст. 106 Закону України № 1058 та матеріалів перевірки до платника було застосовано фінансову санкцію в сумі 3521 грн. 29 коп. , яка складається з наступних сум:
- грудень 2006 року – 563,62 грн.;
- за 2007 рік –1901,15 грн.
- за 2008 рік –1056,53 грн.
Таким чином загальна сума боргу відповідача становить 20642,38 грн., яка складається із боргу по страхових внесках в розмірі 4421 грн. 09 коп. та штрафних санкцій в розмірі 16221,29 грн.
Крім того, відповідачу було надіслано вимогу № Ф 74 від 05.10.2009 року на суму 4421 грн.09 коп., яка відповідачем була отримана особисто, разом із рішеннями № 718 та № 719 (а.с.17).
Доказів щодо оскарження відповідачем до суду зазначених вище рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України № 1058 передбачено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються:
- для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності;
- для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону:
- на суми, зазначені в абзаці другому частини першої цієї статті;
- на суми грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям та працівникам воєнізованих формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- на суми грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам, якщо вони не працюють, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- для страхувальників, зазначених у пункті 4 статті 14, - на суми страхових виплат в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- для членів колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств - на суми доходу, що розподіляється між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь.
Згідно з вимогами ч.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»об'єктом оподаткування є:
1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 цього Закону, які мають найманих працівників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної плати;
Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
3) для платників зборів, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, - сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до законодавства України.
Відповідно до п.13 ст.106 Закону №1058 - нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Згідно з п.п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663 - за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі:
10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст. 94 КАС України).
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями ст.ст. 86,94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов –задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (ід. код –300 3102419) на користь держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Знам’янка (р/р 256 083 011 229 в КОУ ВАТ Держощадбанк України, МФО –323475, код - 20650065) заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій в сумі 20 642 (двадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 38 коп.
3. Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 квітня 2010 року.
Суддя Г.М. Ком’якович