Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.02.10Справа №2а-2943/09/2770
м. Севастополь
13 год. 00 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Трігуб Г.В.,
Представники сторін:
представник позивача Севастопольського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт", Мащенко Євген Владиславович, начальник СМЦ з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт", наказ № 15а від 26.01.2001 р., паспорт АР 100185, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі;
представник позивача за устним клопотанням - Потапова Рита Миколаївна, паспорт НОМЕР_1, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївської обл. 09.09.2003 р.;
представник відповідача Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Луговська Анна Василівна, довіреність № 3300-004 від 19.12.08, службове посвідчення УСВ № 019093, видано 09.07.2007 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Севастопольський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. про стягнення суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 612,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1225,20 грн.
У ході судового розгляду справи 08.02.2010 р. позивач надав суду доповнення до позову, у яких просив також визнати незаконними дії відповідача з приводу винесення зазначеного рішення.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням з боку відповідача Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідач надав до суду заперечення проти позову, у яких вказав, що приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. про стягнення з позивача суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1837,80 грн. (612,60 грн. –основний платіж, та 1225,20 грн. –штрафні санкції), він діяв у межах власних повноважень та відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні з підстав, що наведені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, як у безпідставних та не заснованих на законі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до Рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р. у справі № 22 ц-738\2008, частково задоволена апеляційна скарга Севастопольського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" та змінено Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя, у зв’язку з чим з Севастопольського міського центру з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2003 р. по 25.05.2004 р. у сумі 4084,03 грн. (а.с. 5-6).
04.03.2009 р. ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя за виконавчим листом № 2-253 від 20.01.2009 р. відкрито виконавче провадження з виконання Рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р. у справі № 22 ц-738\2008 (а.с. 7).
12.03.2009 р. Севастопольський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" виконав зазначене Рішення суду, перерахувавши за платіжним дорученням № 49 від 12.03.2009 р. до ВДВС Нахімовського РУЮ м. Севастополя 4084,03 грн. (а.с. 9).
Листом № 42 від 27.03.2009 р. Севастопольський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" повідомив Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополя про те, що громадянці ОСОБА_1 за рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р. сплачено заробітну плату у сумі 4084,03 грн., з якої не утримано податок з доходів фізичних осіб (а.с. 8).
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
22.06.2009 р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності начислення, повноти та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб з доходу у сумі 4084,03 грн., виплаченого 12.03.2009 р. на користь ОСОБА_1 за рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р., про що складено Акт перевірки № 108/17-227/23200486 від 24.06.2009 р. (а.с. 10-11).
Як вбачається з зазначеного акту, вказаною перевіркою встановлено порушення п. 7.1. ст. 7, п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке виразилося у неутриманні та неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 612,60 грн. з доходу у сумі 4084,03 грн., виплаченого 12.03.2009 р. на користь ОСОБА_1 за рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р.
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. про стягнення з позивача суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1837,80 грн., з яких 612,60 грн. –основний платіж, та 1225,20 грн. – штрафні санкції.
Рішення про стягнення з позивача суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1837,80 грн. неодноразово оскаржувалося позивачем до відповідача, Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі та Державної податкової адміністрації України, проте у задоволенні скарг було відмовлено та податкове повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. залишено без змін (а.с. 13-27).
Не погодившись з зазначеними рішеннями, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. до суду.
У судовому засіданні представники позивача пояснили, що не вважають Севастопольський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" податковим агентом ОСОБА_1, та, відповідно, позивач не повинний нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету за неї податок з доходів фізичних осіб. Рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р. у справі № 22 ц-738\2008 позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши на користь ОСОБА_1 саме ту суму, яка зазначена у рішенні суду.
Представник відповідача у судовому засіданні з зазначеними ствердженнями представників позивача не погодився, та наполягав на тому, що стягнута за Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 29.05.2008 р. у справі № 22 ц-738\2008 на користь ОСОБА_1 сума є заборгованістю по заробітній платі, тобто оподаткованим доходом, у зв’язку з чим, позивач є податковим агентом ОСОБА_1 та, відповідно, повинен був нарахувати та сплатити податок з доходів фізичних осіб з цієї суми.
Порядок нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб врегульовано Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пунктом 1.2. статті 1 вказаного Закону, дохід визначено як суму будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п. 1.15. ст. 1 зазначеного Закону, податковий агент –це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 вказаного Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Підпунктом 8.2.2. пункту 8.2. статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
Тобто ствердження позивача про те, що він не є податковим агентом ОСОБА_1 не відповідає положенням діючого законодавства, оскільки Севастопольський міський центр з фізичної культури і спорту інвалідів "Інваспорт" є зареєстрованим в Україні підприємством, яке нарахувало та виплатило ОСОБА_1 оподатковуваний дохід –заборгованість з заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Згідно п.п. 16.3.2. п. 16.3. ст. 16 зазначеного Закону, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням, одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства України.
Пунктом 9.2. статті 9 вказаного Закону визначено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Проте, у порушення зазначеного обов’язку, позивач при виплаті ОСОБА_1 оподатковуваного доходу –заборгованості з заробітної плати за час вимушеного прогулу, не нарахував, не утримав та не сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до положень п. 20.2. ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, фінансову відповідальність несуть такі особи.
Згідно п.п. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 зазначеного Закону, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) покладено на Державні податкові інспекції, зокрема на відповідача.
Підпунктом 17.1.9. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Порядок розрахунку та донарахування суми податку з доходів фізичних осіб, а також суму штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. позивач не оскаржує.
Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частино1 статті 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, судом встановлено, що при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000121720/0 від 09.07.2009 р. про стягнення з позивача суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1837,80 грн. (612,60 грн. –основний платіж, та 1225,20 грн. –штрафні санкції), відповідач діяв у межах власних повноважень та відповідно до Законів України «Про державну податкову службу в Україні»та «Про податок з доходів фізичних осіб», у зв’язку з чим, підстав для задоволення позовних вимог немає.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, повний текст постанови складено 22.02.2009 р.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя підпис С.А. Водяхін
З оригіналом згідно:
Суддя С.А. Водяхін