справа № 2-а-994/10р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2010 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі: головуючої судді – Линник О.С., при секретарі – Долі Н.В., з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ по обслуговуванню м. Харків та АТІ про скасування постанови і протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Відділу ДАІ по обслуговуванню м. Харків та АТІ про скасування постанови АХ № 148258 та протоколу від 03 березня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності, в якій зазначає, що відповідачем на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП на підставі протоколу про адміністративне правопорушення АХ № 128959 від 03 березня 2010 року, з чим позивач не згоден, оскільки вважає, що у його діях складу адміністративного правопорушення не було, а постанова і протокол є незаконними. Позивач не заперечує, що 3 березня 2010 року близько о 15-45 годині, він керуючи автомобілем “Мерседес” д.н. НОМЕР_1, рухався на перехресті вулиць Полтавський шлях та Наріманова у м. Харків. Разом з ним в салоні автомобіля перебували його дружина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 На вказаному перехресті рух автомобілів регулюється світлофором, і під’їжджаючи до вказаного перехрестя він зупинився на червоний заборонений сигнал світлофора і продовжив свій рух на зелений. Проїхавши перехрестя, він зробив маневр ліворуч та зайняв крайню ліву смугу руху по вул. Полтавський шлях, і при тому не перешкоджав руху автомобілю, що рухався у зустрічному напрямку із вул. Наріманова, оскільки той автомобіль повертав праворуч і рухався по крайній правій смузі руху. Після здійснення повороту через 50-60 м його автомобіль зупинив працівник ДАІ, перевірив документи і повідомив, що позивач порушив вимоги ПДР, посилаючись на те, що він не надав дорогу зустрічному транспорту. В подальшому інспектор ДАІ склав протокол і постанову про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, і просив скасувати протокол і постанову від 03.03.10 р., а провадження у справі закрити у зв’язку із відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, так як порушення вимог ПДР України він не допустив, під час складання протоколу працівник ДАІ не зафіксував доказами, що він скоїв правопорушення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином був увідомлений про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм обставини.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні показали, що вони перебували у автомобілі із водієм ОСОБА_1 у м.Харкові 03.03.10 р. та, повертаючись із ринку додому о 15-45 год. рухалися по вул. Наріманова. На червоний сигнал світлофора ОСОБА_1 зупинив автомобіль, а на зелений – продовжив рух та повертав ліворуч на вул. Полтавський шлях. Під час здійснення повороту свідки бачили, що назустріч ніякі автомобілі не рухались, тому водій безперешкодно повернув ліворуч і продовжив свій рух, однак через близько 60 м їх зупинив працівник ДАІ, та запросив водія до автомобіля екіпажу, після чого ОСОБА_1 приніс протокол і постанову, які йому прочитала вголос ОСОБА_2, і водій написав у протоколі, що він не згоден із звинуваченням його у порушенні вимог ПДР.
Судом досліджено протокол, складений інспектором ВДАІ Цимбал Д.В., про вчинення адміністративного правопорушення за ст.122 ч.2 КпАП України відносно ОСОБА_1 про те, що 03.03.10 р. о 15-45 год. водій у м.Харків на вул. Наріманова керував автомобілем Мерседес та повертаючи ліворуч на Полтавський шлях не надав дорогу зустрічному транспорту, чим порушив п.16.6 ПДР. У протоколі ОСОБА_1 надав пояснення, що з даним порушенням не згоден, так як проїжджаючи ліворуч зустрічному транспорту не заважав, фото-відеозйомки, свідків немає. (а.с. 4).
Всі обставини, викладені у протоколі також зазначені і в постанові про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 від 03.03.10 р., в якій інспектор Цимбал Д.В. постановив накласти на водія штраф у розмірі 425 грн. за скоєння адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.5).
В судове засідання позивач надав фотознімки перехрестя вулиць Наріманова та Полтавського шляху у м.Харков, на яких відображено дорожню обстановку (а.с.9-14).
У відповідності до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, як то – пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази надаються суду особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, судом досліджені докази - пояснення позивача ОСОБА_1, свідків, протокол від 03.03.10 р., фотознімки.
Однак у судовому засіданні відповідач, в порушення вимог ст. 71 КАС України не надав доказів, передбачених ст. 251 КпАП України, щодо скоєння ОСОБА_1 адмінправопорушення.
Так, відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, належних доказів, передбачених ст. 251 КпАП України відповідачем у судове засідання представлено не було, а із досліджених доказів не вбачається, що інспектором під час фіксування дій водія були зібрані докази щодо порушення останнім вимог ПДР, відповідальність за яке наступає відповідно до ч.2 ст. 122 КпАП України. Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково. Суд встановив, що відповідач не довів правомірність своєї постанови про притягнення водія до адмінвідповідальності. Однак позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування протоколу від 03.03.10 р. задоволенню не підлягає, оскільки протокол є доказом, який оцінюється судом у сукупності із іншими доказами.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КпАП України розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 11, 70, 71, 160-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу ДАІ по обслуговуванню м. Харків та АТІ про скасування постанови і протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Скасувати постанову від 03 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі у зв’язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, із подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі.
Суддя