АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
Іменем України
17 грудня 2008 року колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Полтавцевої Г.А.
судців: Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.
за участю прокурора: Карпука Ю.А.
скаржника: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва від 14 липня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу міститься достатньо даних для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, а посилання апелянта на неправильну кваліфікацію його дій, відсутність умислу та недостатність доказів не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці питання мають вирішуватися вже при розгляді судом справи по суті.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник звернувся з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його скаргу, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Він посилається на те, що докази, які містяться в матеріалах перевірки є недостатніми для висновку про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України. Зокрема, апелянт звертає увагу на
Справа №10-1832/2008 Категорія КК: ст. 236-8 КПК України Головуючий у першій інстанції - Скорій А.В. Доповідач: Чорний О.М.
те, що він не є службовою особою, а тому і не може бути суб'єктом даного злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва від 14 липня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України та відмовити в порушенні кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вислухав скаржника та його захисника, прокурора, і дійшов висновку, що при порушенні кримінальної справи було дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак складу злочину, а підставою до порушення даної справи послугували матеріали перевірки, проведеної за фактом виявлення в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто
Постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що оскаржувана
Постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, вказавши на достатність в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, даних для висновку про те, що дії ОСОБА_1 містять ознаки злочину.
Посилання апелянта на те, що при порушенні справи було неправильно кваліфіковано його дій, не взято до уваги відсутність умислу та недостатність доказів не можуть бути взяті до уваги, оскільки на даній стадії розгляду суд не вправі перевіряти достатність зібраних у справі доказів винуватості особи, а має лише перевірити дотримання органом дізнання при проведенні перевірки вимог закону та наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обгрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 13 листопада 2008 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого прокуратури Святошинського району м. Києва від 14 липня 2008 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без змін, а апеляцію скаржника ОСОБА_1 - без задоволення.