ЄУН 193/85/20

Провадження №2/193/180/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

20 липня 2020 року сел.Софіївка Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащук Д .А.

секретаря судового засідання Ратушної В. В.,

за участі сторін по справі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа -приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Любов Іванівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку терміном два місяці для подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначаючи, що вона пропустила строк у зв`язку з тим, що перебувала за кордоном та невідривно працювала на заводі за довгостроковим контрактом.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що причини пропуску строку для подання заяви позивачем про прийняття спадщини дійсно були поважні.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . Після смерті батька залишилась спадщина, яка складалася з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,4104 га., кадастровий номер 1225282500-01-018-0008, розташована на території Девладівської об`єднаної територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом є відповідач та позивач, які є рідними сестрами. Відповідач в установлений Законом шестимісячний строк для прийняття спадщини звернулась з заявою до Приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Любов Іванівни, після чого 9 січня 2020 року отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, площею 8,4104 га., кадастровий номер 1225282500-01-018-0008, розташована на території Девладівської об`єднаної територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області та житловий будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується документально. Спадкоємець ОСОБА_4 спадщину в установлений Закон шестимісячний строк не прийняла, заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не подавала, перешкод для вчинення відповідних дій в неї не було. Увесь час перебування позивачки в республіці Польща, сестри перебували на зв`язку, переписувались по вайберу в телефоні. Крім цього, Відповідачка відправляла копію свідоцтва про смерть для пред`явлення за місцем роботи і отримання відпустки, але позивач не з`явилась та у встановлений Законом строк спадщину не прийняла. Крім того, представник відповідача зазначає, що факт проживання ОСОБА_4 за кордоном на великій відстані від місця знаходження спадкового майна, де невідривно працювала на заводі за довгостроковим контрактом не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк. Відповідно до відзиву просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа-приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Любов Іванівна, яка повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з`явилась, надала клопотання про розгляд справи без її участі.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняти спадщини.

Враховуючи приписи законодавства, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦПК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно із ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін.

Відносини з приводу визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Згідно частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,4104 га., кадастровий номер 1225282500-01-018-008, розташованої на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 70-71, 83-92).

Позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 оскільки є його доньками (а.с.8, 40-42). ОСОБА_4 в період з 16.01.2019 по 12.01.2020 перебувала за кордоном, що підтверджується візовою та відмітками про в`їзд в Польшу -16.01.2019 року та виїзд з Польші - 12.01.2020 в паспорті, сторінки 6,7 (а.с.9-10). Згідно умов договору ОСОБА_4 працювала за контрактом з польською фірмою від 24.01.2019 (а.с. 11-13). Пунктом 5 §2 договору від 24.01.2019, за яким працювала ОСОБА_4 , передбачено, що за невиконання доручення в строк з причин по стороні ПІДРЯДЧИКА або не належне виконання ПІДРЯДЧИКОМ доручення заробітна плата не надається, також він є зобов`язаний до покриття шкоди, що виникла з невиконання або неналежного виконання роботи. П.1 §2 - послуга буде надавана через ПІДРЯДЧИКА не раніше ніж від дати 24.01.2019 виникаючої із зареєстрованої у Відділі Праці Заяви про намір доручення роботи іноземцеві (друк РSZ-ОРWPC) і не довше ніж до дня вказаного як останній день перебування ПІДРЯДЧИКА на території Польської Республіки, визначеного в документі, що дає право, ПІДРЯДЧИКА до цього перебування (дозволу на тимчасове проживання або візи перебування). П.4 §5-Підрядчик зобов`язується до виплати па користь замовника неустойки в розмірі 500,00 зл. (словесно: п`ятсот злотих 00/100) , якщо ПІДРЯДЧИК виконував угоду терміном меншим ніж 7 днів з причин, що є провиною ПІДРЯДЧИКА. Водночас, шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 встановлений законом, сплив 20 жовтня 2019 року.

20 січня 2020 року позивач з метою прийняття спадщини звернувся до приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І.. 21 січня 2020 року нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою для прийняття такого рішення нотаріусом було те, що ОСОБА_4 пропустила строк для прийняття спадщини (а.с.95).

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. 09 січня 2020 року, спадкоємцем майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його донька ОСОБА_2 (а.с. 78).

Згідно частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено: «Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також врахувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.»

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»: «Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.».

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17.

Правилами частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщину можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви.

Як встановлено судом з пояснень позивача та наданих документів, ОСОБА_4 в період, який надавався на прийняття спадщини, знаходилась за кордоном, у Республіці Польщі, перебувала не у власних справах, а мала зобов`язання перед роботодавцем на час візи, за не виконання якої передбачені значні штрафні санкції. Крім того, як вбачається з наданих в судовому засіданні пояснень, позивач не тільки не змогла приїхати подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, але й не змогла прибути на похорони її батька, тому вона була позбавлена можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини. Вказана обставина є об`єктивною та непереборною обставиною для позивача та визнається поважною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ВСУ у цивільній справі № 6-1320цс17 від 23.08.2017 р.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 пропущено з поважних причин, а тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа -приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Любов Іванівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини- задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Повний текст рішення виготовлено 27 липня 2020 року.

Суддя Д.А. Кащук