справа № 752/17111/13-ц

провадження №: 4-с/752/54/20

У Х В А Л А

Іменем України

16.07.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

секретаря - Воробйова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олени Юріївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ОТП Банк», Приватне підприємство «Ф-Студія»,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року заявник звернулася до суду зі скаргою, в якій просила: визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олени Юріївни про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року, винесену у виконавчому провадженні № 58783246, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом м. Києва від 07.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у справі № 22-7519 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк», стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 464323,64 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, станом на 17 червня 2013 року, становила 3710611,49 грн та 82940,00 грн пені. На виконання вищевказаного рішення видано виконавчий лист. Постановою Головного державного виконавця Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Назаренко О.Ю. від 03.04.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 464323,64 доларів США та 82940,00 грн. Не погодившись із винесенням державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, 07.05.2019 року заявник звернулась до суду з відповідною скаргою. 04.05.2019 року скаржник отримала лист з постановою Головного державного виконавця Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Назаренко О.Ю. про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року, і якій зазначено про опис та накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, скаржник не погоджуючись з винесенням державним виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року звернулася до суду з відповідною скаргою, в якій посилається на те, що вказана постанова була винесена з порушенням державним виконавцем вимог закону щодо порядку проведення опису та накладення арешту на майно боржника.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.05.2019 року скаргу залишено без руху та надано стороні заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.09.2019 року відкрито провадження у цивільній справі за вищезазначеною скаргою.

Скаржник та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Головний державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олена Юріївна в судове засідання не з`явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року не направив до суду копію матеріалів ВП № 58783246.

Представники заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «ОТП Банк», Приватного підприємства «Ф-Студія» в судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Ф-Студія» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Вирішено стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Ф-Студія» на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML-001/034/2008 від 21.03.2008 р. у розмірі 464 323,64 дол. США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 17.06.2013р. (1 дол. США дорівнює 7,99300 грн.) 3 710 611,49 гривень 49 копійок. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватного підприємства «Ф-Студія» на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у справі № 22-7519 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк», стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 464323,64 доларів США, яка за офіційним курсом НБУ на день розрахунку, станом на 17 червня 2013 року, становила 3710611,49 грн та 82940,00 грн пені.

Вищевказане рішення набрало законної сили 27.07.2016 року.

На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 27.07.2019 року.

Головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2019 року, реєстраційний номер провадження 58783246.

Скаржник оскаржила до Голосіївського районного суду м. Києва постанову Головного державного виконавця Назаренко О.Ю. про відкриття виконавчого провадження № 58783246 від 03.04.2019 року, посилаючись на те, що її було винесено з порушенням встановленої законом підвідомчості. Скарга на даний час знаходиться на розгляді Голосіївського районного суду м. Києва.

Порядок організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно підлягають примусовому виконанню визначений Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Питання щодо порядку звернення стягнення на майно боржника унормовано у розділі VII Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

В рамках вказаного виконавчого провадження Головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко О.Ю. винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року, в якій зазначено про опис та арешт майна боржника, а саме домоволодіння загальною площею 305,0 кв.м., житловою площею 154,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,2017 га, цільове призначення для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3221483301:01:009:0395 вище зазначене майно належить на праві власності ОСОБА_1 . Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Як зазначає скаржник 04.05.2019 року у поштовому відділенні 08632, у Васильківському районі, с. Іванковичі, вул. Шевченка, буд. № 3, остання отримала лист з постановою Головного державного виконавця Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Назаренко О.Ю. про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року, і якій зазначено про опис та накладення арешту на домоволодіння та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно № 99186921 в реєстрі існує арешт на земельну ділянку, площею 0,223 га, адреса: АДРЕСА_1 . Власником зазначена ОСОБА_4 .

Тобто, державний виконавець Назаренко О.Ю. в порушення вимог ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», не вжила заходів щодо з`ясування питання про належність даної земельної боржнику та не перевірила відомості про державну реєстрацію прав на вказану вище земельну ділянку, у зв`язку з чим, проведення опису та накладення арешту на земельну ділянку є передчасним.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець Назаренко О.Ю. мала право під час здійснення виконавчого провадження, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно ч. 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Проте державним виконавцем не було вжито усіх належних заходів для з`ясування правового статусу майна боржника, зокрема, не було перевірено належність нерухомого майна боржнику на праві приватної особистої чи спільної (сумісної або часткової) власності, у зв`язку з чим було описано та накладено арешт на усе домоволодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, заявник зазначає, що не є одноосібним власником зазначеного нерухомого майна, оскільки воно було придбано під час її перебування у шлюбі з чоловіком ОСОБА_2 , а тому виходячи із презумпції права спільної сумісної власності подружжя (ст. 368 ЦК України), описане та арештоване державним виконавцем нерухоме майно, належить заявнику та її чоловіку ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності. При цьому, частки боржника (заявника) у праві спільної сумісної власності на зазначені вище домоволодіння та земельну ділянку не є визначеними і не виділені в натурі.

Окрім того, в постанові про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року не зазначено кількості кімнат, інших приміщень в будинку, їх площі та призначення, не вказана кількість поверхів житлового будинку, матеріал стін, з якого побудовано будинок, не наведено відомостей про підсобні приміщення та споруди, господарські будівлі та їх опис, не зазначена інформація про комунікації, відсутні посилання на внутрішнє та зовнішнє оздоблення будинку та господарських будівель, не наведено відомостей про опис майна, яке знаходиться в житловому будинку, інших приміщеннях, господарських будівлях, тощо.

Як передбачено ч. 1 ст. 443 ЦПК України, питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Отже, у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку після її визначення судом за поданням державного виконавця (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 351/401/16-ц, від 25.04.2018 року у справі № 534/795/14-ц).

Також судом встановлено, що на даний момент оскаржуються постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності, так як ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року про залишення скарги без розгляду скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 за № 1301/29431, затверджений Порядок реалізації арештованого майна, який є чинним на дату розгляду скарги.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ вказаного порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, Головний державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олена Юріївна на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року не направив до суду копію матеріалів ВП № 58783246, а відтак звіт про оцінку майна в справі відсутній.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачі мають право, зокрема, доступу до майна, яке оцінюється, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, обов`язком для застосування є Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. №1440 (п. 1 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Тобто, неможливо встановити, яку саме оцінювачем використано інформацію про об`єкти порівняння, що унеможливлює встановлення достовірності інформації про ринкову ціну.

Також Головний державний виконавець Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олена Юріївна заперечення або пояснення по справі не надала.

За пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Таким чином, оскільки, Головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Оленою Юріївною не вжила заходів щодо проведення виконавчих дій, пов`язаних з описом та арештом майна боржника, допустила порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішень, внаслідок чого винесла незаконну постанову про опис та арешт майна боржника. Зазначене не оспорювалось Головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Оленою Юріївною, а також ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2020 року не виконала та не направила до суду копію матеріалів ВП № 58783246.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Зважаючи на вищезазначені допущені Головним державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Оленою Юріївною порушення Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про задоволення скарги .

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олени Юріївни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «ОТП Банк», Приватне підприємство «Ф-Студія» - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Назаренко Олени Юріївни про опис та арешт майна боржника від 24.04.2019 року, винесену у виконавчому провадженні № 58783246, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом м. Києва від 07.03.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур