Справа № 2-266 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2008 року Сарненський районний суд Рівненської області
під головуванням судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - МАРТИНЮК І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом СП „ Сарненський комбінат „ Будіндустрія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів найму житлового приміщення недійсними, виселення з гуртожитку, усунення перешкод у користуванні майном , -
ВСТАНОВИВ:
СП „ Сарненський комбінат „ Будіндустрія" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними угоди найму житлового приміщення, а саме: кімнат № 6, №7, №8, датованому травнем 2000 року, та найму житлового приміщення - кімнати №5 від 1 вересня 2003 року, укладені між ОСОБА_1 та СП „ Сарненський комбінат „Будіндустрія", виселити ОСОБА_1 разом з членами сім"ї - ОСОБА_2, ОСОБА_3 із займаних кімнат №5, №6, №7, №8 гуртожитку по вул. . Бєлгородська 2а м. Сарни Рівненської області, зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні належним позивачеві гуртожитком - шляхом звільнення коридору загального користування та приміщення першого поверху.
В+ судовому засіданні представник позивача збільшив позовні вимоги просить визнати не
дійсною угоду найму житлового приміщення, укладену між позивачем та ОСОБА_1 у 1997
році, крім цього - просить виселити відповідачів із займаного житлового приміщення без надання
іншого житла.
Заявлені вимоги представник позивача підтримав повністю.
Представник відповідачів у суді позовні вимоги не визнав повністю. У заперечення вимог пояснив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 вселились у кімнату №10 на підставі ордеру , пізніше ордер було видано на кімнати №7, №8. Кімнати №6, №5 було виділено відповідачем з метою покращення їх житлових умов, оскільки ОСОБА_2 є інвалідом і за останнім здійснювала догляд ОСОБА_3, а тому також була вселена у вказані приміщення. Представник зазначив, що відповідачі користуються житлом на законних підставах, перешкоди у користуванні приміщенням гуртожитку власнику не чинять, а тому просить у вимогах СП відмовити , крім цього - просить застосувати до вимог останнього позовну давність.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази, надані сторонами, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 127 ЖК України - для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Із наданих позивачем заяв на ім"я директора СК „ Будіндустрія" вбачається, що ОСОБА_1 працювала у їдальні при комбінаті „ Будіндустрія", а тому просила надати їй місце у гуртожитку вказаного підприємства (а.с. 14, 15).
Картки прописки ( форма А) доводять, що ОСОБА_1 була зареєстрована у гуртожитку СП комбінат „ Будіндустрія" 16 серпня 1991 року. Разом із ОСОБА_1 зареєстровані - син ОСОБА_1 та племінниця ОСОБА_3.
Згідно із ст. 129 ЖК України - на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є підставою для вселення на надану жилу площу .
Судом не приймаються до уваги пояснення представника позивача стосовно того, що відповідачі самовільно вселились у гуртожиток СП, оскільки ордер на зайняття житлового приміщення їм не видавався, спільне рішення адміністрації вказаного підприємства та відповідно профспілкового комітету про надання жилої площі у гуртожитку відповідачам не приймалось, оскільки на доведення цих пояснень представником СП були надані протоколи засідань профкому СП
комбінат „Будіндустрія" за 1997-1998 роки, книга обліку ордерів з 1993 року, що не відповідає часу надання житла відповідачам, які вселились у 1991 році.
Крім цього, свідок ОСОБА_5 в суді підтвердив, що ОСОБА_1 видавався ордер на вселення у гуртожиток СП комбінат „ Будіндустрія".
Крім цього, відповідно до п.17 розділу III „ Примірного положення про гуртожитки" - вселення інших ( окрім неповнолітніх дітей) членів сім"ї у займанні громадянами приміщення, допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету підприємства та письмової згоди членів сім"ї громадянина, які проживають разом з ним.
В судовому слідстві не здобуто доказів наявності дозволу адміністрації та профспілкового комітету щодо вселення у займану кімнату гуртожитка племінниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3, оскільки, згідно картки прописки остання була перереєстрована у вказаному приміщенні - 2 липня 2004 року, а тому на момент розгляду даної справи в суді та на момент подачі позову до суду закінчились строки позовної давності.
Таким чином, вимога позивача про виселення відповідачів із гуртожитку по вул. Бєлгородська 2а м. Сарни не підлягають до задоволення.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків , що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки відповідачі на даний час продовжують користуватись спірним житловим приміщенням, в яке вселились до набрання чинності ЦК України 2004 року, суд вважає, що до цих правовідносин, які продовжують, таким чином, існувати і під час дії цього кодексу, слід застосувати норми ЦК України 2004 року.
Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актом цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно - СП Сарненський комбінат „ Будіндустрія" на праві колективної власності дійсно належить будівля гуртожитку по вул. Бєлгородській 2а м. Сарни Рівненської області (а.с. 9).
Між власником гуртожитку в особі директора комбінату та ОСОБА_1 були укладені угоди: найму кімнат №6, №7, №8, датована травнем 2000 року, кімнат №7, №8, датована 1997 роком, кімнати № 5 від 1 вересня 2003 року (а.с. 26-31).
Відповідно до ст. 18 ЖК України - управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником.
Із копії Статуту СІЇ „ Сарненський комбінат „ Будіндустрія", п.6.7, вбачається що директор СП розпоряджається майном підприємства; крім цього, в установчому договорі СП „ Сарненський комбінат „ Будіндустрія" зазначено, що підприємство має право будувати, продавати, передавати за плату або безкоштовно іншим юридичним особам та громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або позичати будинки, споруди і т.і.
Таким чином, укладення договорів найму кімнат №6, №7, №8 гуртожитку СП між директором підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не суперечило чинному законодавству, волевиявлення сторін відповідно їх внутрішній волі, оскільки, зі слів свідка ОСОБА_5 вказані кімнати не були зайняті іншими громадянами, а тому їх виділення ОСОБА_1, яка оплачувала комунальні послуги за займану площу відповідало інтересам підприємства, а тому, на думку суду, законних підстав для визнання цих угод недійсними не вбачається
Із письмових пояснень свідка ОСОБА_6 встановлено, що останній з 28.10.02 року по 05.05.2003 року був розпорядником майна СП Сарненський комбінат „ Будіндустрія", а з 05.05.2003 року по 21.06.2004 року - ліквідатором цього підприємства. За цей час жодних угод з відповідачами не укладав, інших осіб на це не уповноважував.
Свідок ОСОБА_7 в суді підтвердив, що договір, датований 1 вересня 2003 року, укладений між СП та ОСОБА_1 щодо найму кімнати №5 гуртожитку підписаний особисто ним, як керівником на той момент вказаного підприємства.
ОСОБА_7 в суді зазначив, що договір підписаний ним з відома і з погодження ОСОБА_6, однак, доказів на підтвердження цього факту в ході судового слідства здобуто не було.
Таким чином, на думку суду, дана угода підписана неправомочною особою.
Однак, відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України - сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності, відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Судом критично сприймається пояснення представника позивача щодо необізнаності позивача про наявність укладених угод найму до 2007 року і необхідності поновлення строків позовної давності через слідуючи.
В матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 із зазначеним вхідним номером від 29.04.04 року, на ім"я ліквідатора комбінату будіндустрія про дачу дозволу на приватизацію займаних кімнат 5-8 площею 123, 02 м2, крім цього, відповідач протягом 2003-2007 років сплачувала квартплату за кімнати №5-№8, про що свідчать надані представником відповідача квитанції, із чого вбачаються, що позивачу було відомо про кількість займаних відповідачем кімнат і підстави їх зайняття.
Таким чином, клопотання представника позивача про поновлення строків позовної давності не підлягає до задоволення, а позовна давність на вимогу представника відповідачів застосовується судом до вимог СП про визнання угод недійсними.
Відповідно до ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
СП комбінат „ Будіндустрія" просить зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні гуртожитком позивачу, оскільки вони зайняли коридор загального користування та інші прилеглі приміщення.
Суд вважає вказану вимогу необгрунтованою оскільки представником позивача в суді не вказано - яким саме чином чиняться відповідачами перешкоди у користуванні позивачем гуртожитком, в чому полягають ці перешкоди, крім цього, не надано доказів в обгрунтування цієї вимоги, а тому ця вимога не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, ст. ст. 127, 128, 132 ЖК України, ст. ст. 257, 267 ЦК України, керуючись ст. ст. 61, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У позові СП Сарненський комбінат „ Будіндустрія" про визнання недійсними угод найму житлового приміщення , укладених між СП Сарненський комбінат „ Будіндустрія" та ОСОБА_8 від 1 вересня 2003 року, датовану травнем місяцем 2000 року та від 1997 року, виселення без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 із кімнат №5, №6, №7, №8 гуртожитку №2а по вул. Бєлгородській м. Сарни - відмовити повністю, за спливом позовної давності.
У позові СП Сарненський комбінат „ Будіндустрія" про зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні належним позивачу на праві власності гуртожитком по вул. Бєлгородська 2а м. Сарни Рівненської області - відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення .