ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. Справа№ 910/9016/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Чугунов М.В. - адвокат

від відповідача 1: Перетятько С.М. - представник за довіреністю № 18-0014/64709 від 11.12.2019

від учасників судового процесу: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед)

на рішення Господарського суду міста Києва, ухвалене 13.05.2019, повний текст якого складений 23.05.2019,

у справі № 910/9016/16 ( Блажківська О.Є. )

за позовом Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед)

до 1. Національного банку України

2. Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Компанія Serrant Limited (Серрант Лімітед)

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про розірвання укладеного між відповідачами кредитного договору № 12/09/6 від 04.06.2014 на підставі ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт істотної зміни обставин, якими відповідачі керувались на момент укладення спірного кредитного договору, зокрема, введення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» та можливої подальшої ліквідації останнього, з урахуванням чого, на думку позивача, наявність такого кредитного договору за умов зміни його істотних умов (введення тимчасової адміністрації та подальша процедура ліквідації) вплине на оціночну вартість маси банку, затвердженої Фондом, та буде меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що призведе до настання значних збитків для позивача та позбавить можливості скористатись правом, передбаченим ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства».

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про зміну підстав позову (а.с. 48-53 т. 4), в якій підставою для розірвання спірного кредитного договору також зазначив загострення соціальної та економічної ситуації на сході України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2019, повний текст якого складений 23.05.2019, у справі № 910/9016/16 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не доведено істотної зміни обставин та наявності всіх чотирьох умов у розумінні положень статті 651, 652 ЦК України, які б слугували підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що:

- сторонами спірного договору № 12/09/6 від 04.06.2014 є відповідач 1 та відповідач 2, тоді як з позовною заявою про розірвання даного договору звернувся позивач, який не є стороною вказаного договору;

- позивач, зазначаючи про наявність у нього права на звернення з даним позовом до суду, послався на те, що він є опосередкованим акціонером відповідача 2, а саме засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс», яке, в свою чергу, є власником 100 % іменних простих акцій відповідача 2;

- сама по собі наявність у позивача інтересу щодо зміни оціночної вартості ліквідаційної маси відповідача 2 не може бути покладена в основу позовних вимог про розірвання кредитного договору, укладеного для збереження ліквідності між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Не погоджуючись з рішенням, 29.05.2019 Компанія Quickom Limited (Квікком Лімітед) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9016/16 від 13.05.2019 та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі позивач зазначив про порушення судом першої інстанції норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права, що призвело до необґрунтованого та незаконного рішення.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на ті ж самі обставини, що й при зверненні до суду з цим позовом.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019 справа № 910/9016/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Зубець Л.П.

Склад колегії суддів неодноразово змінювався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16, розгляд справи призначено на 19.06.2019 о 14:00.

07.06.2019 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс», в якій апелянт просить залучити його в якості третьої особи без самостійних вимог, скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9016/16 від 13.05.2019 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

При дослідженні вказаної апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, з огляду на що ухвалою від 10.06.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» надано час для усунення недоліків, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 1 785,50 грн.

07.06.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи (а.с. 40-46 т. 5), в якій позивач просить призначити судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи вплинула тимчасова окупація території АР Крим, міста Севастополь та окремих регіонів Донецької та Луганської областей на показники ліквідності ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» станом на 23.06.2015 року?

- як зменшились показники ліквідності ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» у зв`язку з тимчасовою окупацією території АР Крим, міста Севастополь та окремих регіонів Донецької та Луганської областей станом на 23.06.2015 року?

- як змінилась ліквідність та вартість активів ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», розташованих на тимчасово окупованій території АР Крим, міста Севастополь та окремих регіонів Донецької та Луганської областей станом на 23.06.2015 року?

18.06.2019 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с. 77-85 т. 5) в якому відповідач 1, з посиланням на те, що:

- підставою для застосування відповідачем 1 заходу впливу - віднесення відповідача 2 до категорії неплатоспроможних стало наслідком вчинення відповідачем 2 порушень банківського законодавства, від чого останній міг утриматись;

- наведені позивачем у обґрунтування позовних вимог обставини не можуть бути підставами для розірвання спірного договору;

- предметом судового розгляду даної справи є розірвання кредитного договору, а не визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, а тому посилання скаржника на незаконність віднесення відповідачем 1 відповідача 2 до категорії неплатоспроможних на підставі Постанови Правління НБУ від 23.06.2015 № 408 та недотримання Постанови Правління НБУ № 529 від 26.08.2014 є необґрунтованими;

- підстави для призначення експертизи відсутні;

- позивач не є стороною укладеного між відповідачами кредитного договору;

- враховуючи аргументи скаржника щодо порушення його прав оспорюваним договором, у позові слід відмовити,

просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

19.06.2019 до суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу (а.с. 95-99 т. 5), в якому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, з посиланням на те, що при зверненні до суду з вимогами про розірвання договору позивач повинен довести факт наявності передбачених законом підстав для його розірвання, проте позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх необхідних для розірвання спірного кредитного договору умов, передбачених ст. 652 ЦК України, що свідчить про безпідставність позову, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги без його участі у випадку відсутності в судовому засіданні представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

19.06.2019 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 107-112 т. 5), в якому відповідач 1 просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9016/16 від 13.05.2019 і закрити провадження у справі.

Вказане клопотання обґрунтовано відсутністю у позивача права на звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 19.06.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2019 о 10:40 для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» або повернення вказаної скарги без розгляду, а також для надання відповідачу 2 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можливості взяти участь в судовому засіданні.

Ухвалою від 03.07.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.09.2019 для вирішення клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі, а також для надання відповідачу 2 та третій особі можливості взяти участь в судовому засіданні. У судовому засіданні 03.07.2019 колегією суддів прийнято рішення про те, що клопотання позивача про призначення судової експертизи буде розглянуто після прийняття рішення щодо клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 03.07.2019 у справі № 910/9016/16 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16.

Ухвалою від 02.09.2019, у зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 про повернення без розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс», апеляційне провадження у справі № 910/9016/16, порушене за апеляційною скаргою Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16, зупинено до повернення матеріалів справи № 910/9016/16 із Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.10.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у справі № 910/9016/16.

05.11.2018 справа надійшла до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 11.11.2019 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/9016/16, розгляд справи призначено на 27.11.2019 о 15:20.

Не погоджуючись з рішенням, 18.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» вдруге звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити в якості третьої особи без самостійних вимог ТОВ «Інвест-Сервіс», скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9016/16 від 13.05.2019 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору, з огляду на що ухвалою від 21.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16 залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 2 067,00 грн.

20.11.2019 до суду від Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) надійшло клопотання про залучення Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) у справу № 910/9016/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та повідомлення заявника про час та місце судового засідання по справі № 910/9016/16 відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага) (а.с. 80-84 т. 6).

20.11.2019 до суду від Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) надійшло клопотання про заміну сторони у справі № 910/9016/16 - позивача Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед) та повідомлення останньої про час та місце судового засідання по справі № 910/9016/16 відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага) (а.с. 112-116 т. 6).

Вказані клопотання обґрунтовані тим, що Компанією Quickom Limited (Квікком Лімітед) проведено реорганізацію шляхом приєднання до Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед), що підтверджується відповідним протоколом № 1 Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) від 24.09.2019

26.11.2019 до суду від позивача надійшов супровідний лист (а.с. 183-184 т. 6), в якому позивач просить поновити строк для подання доказів по справі. До вказаного листа додані копії ухвал Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі № 910/28827/15 та від 28.10.2019 у справі № 910/29287/15.

Щодо вказаних ухвал колегією суддів зазначено про те, що інформація щодо вказаних судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, такі документи не можна вважати додатковими доказами по справі. Відповідне клопотання позивача судом не розглядається.

27.11.2019 до суду від Національного банку України надійшли:

- заперечення на клопотання про залучення третьої особи (а.с. 227-230 т. 6);

- заперечення на прийняття до розгляду клопотання про заміну сторони у справі № 910/9061/16 (а.с. 212-214 т. 6);

- заперечення на клопотання про заміну сторони у справі № 910/9016/16 (а.с. 222-226 т. 6);

- заперечення проти прийняття апеляційної скарги (подана ТОВ «Інвест-Сервіс» - примітка суду) (а.с. 231-233 т. 6).

Ухвалою від 27.11.2019 залучено до участі у справі № 910/9016/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед), розгляд справи відкладено на 11.03.2020 о 12:20, зобов`язано апелянта (в строк до 20.12.2019 надати суду нотаріально засвідчений переклад на грецьку мову копії цієї ухвали в двох примірниках, позивача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед) зобов`язано до 01.03.2020 надати суду письмові пояснення з доданням відповідних доказів щодо того, на якій стадії знаходиться процедура реорганізації Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) шляхом приєднання до Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед).

У судовому засіданні 27.11.2019 колегією суддів вирішено:

- повернутись до вирішення клопотання позивача про призначення експертизи та клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі після заслуховування учасників судового процесу по суті спору;

- розглянути клопотання Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) про заміну сторони у справі № 910/9016/16 після отримання документальних доказів.

Ухвалою від 10.12.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, запропоновано апелянту та учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення щодо власних правових позицій з питання наявності у апелянта права на оскарження судового рішення у справі № 910/9016/16 та встановлено строк для їх подання - до 24.12.2019.

27.12.2019 до суду від відповідач 1 надійшли письмові пояснення (а.с. 46-53 т. 7), у яких відповідач 1 просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс»

Ухвалою від 13.01.2020 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16.

31.01.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» подано касаційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі № 910/9016/16, з огляду на що 04.02.2020 матеріли справи № 910/9016/16 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верхового Суду.

06.03.2020 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 до суду надійшли:

- додаткові письмові пояснення з урахуванням постанови Верхового Суду від 21.01.2020 у справі № 910/9961/16 (аналогічна справа) (а.с. 3-8 т. 8), в яких відповідач 1 просив відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін;

- заперечення на клопотання про заміну сторони у справі № 910/9016/16 з урахуванням ухвали Верхового Суду від 21.01.2020 у справі № 910/9961/16 (аналогічна справа) (а.с. 31-33 т.8), в яких відповідач 1 просив відмовити у задоволенні клопотання Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) про зімну сторони у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.04.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 залишено без змін, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» - без задоволення.

12.06.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9016/16.

Не погоджуючись з рішенням, 24.04.2020 Компанія Serrant Limited (Серрант Лімітед) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед), скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9016/16 від 13.05.2019 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення позивачу (Quickom Limited (Квікком Лімітед), з огляду на що ухвалою від 15.06.2020 апеляційну скаргу Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16 залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали доказів про сплату судового збору в сумі 2 067,00 грн. та доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення позивачу (Quickom Limited (Квікком Лімітед).

Ухвалою від 15.06.2020 розгляд справи № 910/9016/16 за апеляційною скаргою Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) призначено на 13.07.2020 о 14:20.

09.07.2020 до суду від відповідача 1 надійшли пояснення (заперечення) щодо направлення всіх матеріалів справи до суду касаційної інстанції, а 13.07.2020 - додаткові письмові пояснення.

Отже, станом на 13.07.2020 у матеріалах справи наявні нерозглянуті заяви (клопотання):

- клопотання позивача про призначення судової експертизи (а.с. 40-46 т. 5);

- клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі (а.с. 107-112 т. 5);

- клопотання Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) про заміну сторони у справі № 910/9016/16 - позивача Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед) (а.с. 112-116 т. 6).

У задоволенні клопотань позивача про призначення судової експертизи (а.с. 40-46 т. 5) та відповідача 1 про закриття провадження у справі колегією суддів відмовляється з підстав, які будуть викладені нижче.

Ухвалою від 13.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) про заміну сторони у справі № 910/9016/16 - позивача Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на Компанію Serrant Limited (Серрант Лімітед).

У судове засідання 13.07.2020 відповідач 2 та треті особи представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

При цьому відповідач 2 та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з штрихкодовими ідентифікаторами 0411631376339 та 0411631376347 (а.с. 50-51 т. 8).

До того ж, у відзиві на апеляційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги без його участі у випадку відсутності в судовому засіданні представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо неявки в судове засідання представників Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що вказана особа належним чином повідомлена про розгляд апеляційної скарги Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16, про що свідчить те, що 24.04.2020 вказана особа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Крім того, апеляційна скарга, яка подана особисто до канцелярії Північного апеляційного господарського суду Компанією Serrant Limited (Серрант Лімітед), підписана її керівником, що, враховуючи те, що місцезнаходженням вказаної особи є Кіпр, те, що з 12.03.2020 на території України введено карантин відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та, з огляду на вказані обставини, встановлено заборону міжнародних перевезень, а також те, що на даний час авіасполучення між Україною та Кіпром не відновлено, свідчить про те, що вказана особа (керівник Компанії Serrant Limited (Серрант Лімітед) - примітка суду) на даний час перебуває на території України та, відповідно, має можливість прийняти участь в судовому засіданні.

У судому засіданні 13.07.2020 представник позивача зауважив на тому, що склад колегії суддів у цій справі був змінений лише 13.07.2020 о 12:00, в той час як суддя Пономаренко Є.Ю., якого включено до складу колегії суддів 13.07.2020 с 12:00 по час розгляду цієї справи був зайнятий в інших судових засіданнях, що унеможливило дослідження ним матеріалів справи у повному обсязі, та зазначив про те, що з огляду на вказані обставини слід відкласти розгляд справи.

Порадившись на місці, колегія не знайшла підстав для вчинення будь-яких процесуальних дій, пов`язаних з тим, що колегію суддів було змінено 13.07.2020, виходячи з того, що ця справа не є складною та не потребує багато часу для вивчення матеріалів справи по суті спору.

Крім того, колегія суддів враховує тривалий час розгляду цієї справи, в той час як пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Станом на 13.07.2020 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 2 та третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник відповідача 1 проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

04.06.2014 Національний банк України (НБУ, відповідач 1) як кредитор та Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» (Банк, відповідач 2) як позичальник уклали кредитний договір №12/09/6 (далі Кредитний договір) (а.с. 10-19 т. 1), у п. 1.1 якого погодили, що відповідач 1 надає відповідачу 2 кредит на суму 2 000 000 000,00 грн. на строк з 04.06.2014 по 30.12.2016 (включно) шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору № 12/09 від 16.02.2009.

Пунктом 6.4 Кредитного договору сторонами узгоджено, що цей договір може бути розірваний за згодою сторін або у судовому порядку, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України та умовами цього Кредитного договору.

Постановою Правління Національного банку України № 408 від 23.06.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі Постанови Правління Національного банку України № 408 від 23.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) прийнято рішення від 23.06.2015 № 121 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», згідно з яким з 24.06.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 24.06.2015 по 23.09.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».

Рішенням № 167 від 10.09.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до 23.10.2015 включно.

Рішенням № 193 від 23.10.2015 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено визначені Законом повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в частині забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, передбачені, зокрема, статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

17.05.2016 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання Кредитного договору, укладеного між НБУ та Банком.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, 29.05.2019 Компанія Quickom Limited (Квікком Лімітед) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/9016/16 від 13.05.2019 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач посилається на норми ст. 651, частин 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України та обґрунтовує необхідність розірвання Кредитного договору настанням істотної зміни його обставин, якими керувались відповідачі при укладенні Кредитного договору, а саме: прийняття НБУ рішення від 23.06.2015 № 408 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та Фондом - рішення від 23.06.2015 № 121 про запровадження з 24.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в Банку, що в подальшому призведе до відкликання ліцензій та здійснення процедури ліквідації Банку з метою виведення його з ринку.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про зміну підстав позову (а.с. 48-53 т. 4), де як на підставу для розірвання спірного кредитного договору послався також на загострення соціальної та економічної ситуації на сході України.

У обґрунтування наявності в нього підстав для звернення до суду з цим позовом позивача зазначає про те, що

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс» є акціонером Банку, а позивач - засновником (учасником) вказаного акціонера Банку;

- відповідно до Статуту Банку кожна проста акція надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав, включаючи право брати участь у розподілі прибутку Банку та одержувати його частину (дивіденди);

- відповідно до ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства», кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

- відповідно до ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» пов`язаними з банком особами є особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

- позивач є опосередкованим акціонером Банку;

- відповідно до ст. 118 Цивільного кодексу України, господарське товариство є залежним, а позивач є головним, оскільки йому належать 100 % статутного капіталу підприємства. Тому позивач має всі передбачені ст. 116 ЦК України права учасника;

- наявність Кредитного договору за умов зміни його істотних умов (введення тимчасової адміністрації та подальша процедура ліквідації) вплине на оціночну вартість ліквідаційної маси Банку, затвердженої Фондом, та буде меншою за вимоги кредиторів, які включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, що призведе до настання збитків для позивача та позбавить його можливості скористатися правом, передбаченим ст. 25 ЗУ «Про акціонерні товариства».

До позовної заяви позивачем додано:

- копію «Обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах на 13.05.2016» вих. № 1/2 від 13.05.2016 (а.с. 46 т.1), з якої видно, що ТОВ «Інвест-Сервіс» володіє іменними простими акціями ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» в кількості 2 840 000 (1 300 000 + 1 540 000) штук загальною номінальною вартістю 2 840 000 000,00 грн., що становить 100 (45,7746 + 54,2254) % Статутного капіталу Банку,

- копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21931359 (а.с.47-48 т.1), з якого видно, що Компанія «Квікком Лімітед» (Quickom Limited) є засновником (учасником) ТОВ «Інвест-Сервіс», розмір внеску якого дорівнює 2 840 000 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в заявленому Компанією Quickom Limited (Квікком Лімітед) позові слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч.1); сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2); сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3); у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.4).

Частина 2 ст. 652 ЦК України встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зі змісту вказаної статті слідує, що розірвання договору в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 652 ЦК України, можливо лише за наявності усіх чотирьох умов визначених вказаною нормою.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Таким чином, передбачене вказаними статтями право, зокрема, на розірвання договору у разі істотної зміни обставин, направлене на захист сторін такого договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних з подальшим виконанням договору в умовах виникнення обставин, що відповідають характеристикам, зазначеним у ст. 652 ЦК України.

Таке право сторони договору можуть реалізувати у разі, коли вони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.

Отже, законодавством встановлений певний порядок і окреслено коло осіб, які мають право ініціювати розірвання договору в разі істотної зміни обставин, які існували на дату його укладення, а саме - сторони такого договору.

З матеріалів справи слідує, що сторонами Кредитного договору, про розірвання якого заявлено позов у цій справі, є НБУ та Банк, в той час як з позовом про розірвання Договору звернулася Компанія Quickom Limited, яка не є стороною спірного договору, а є засновником (учасником) акціонера Банку - ТОВ «Інвест-Сервіс».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Пунктом 8) ст. 2 ЗУ «Про акціонерні товариства» визначено, що корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою встановлені права акціонерів - власників простих акцій:

1. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:

1) участь в управлінні акціонерним товариством;

2) отримання дивідендів;

3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;

4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.

Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.

50 народних депутатів України у конституційному поданні звернулись до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, а також роз`яснення, «чи стосується це поняття інтересу акціонера акціонерного товариства, що звертається до суду за захистом порушених прав акціонерного товариства, акціонером якого він є, враховуючи ту обставину, що внаслідок порушених прав акціонерного товариства порушуються права акціонера цього товариства, закріплені у чинному законодавстві України та/або статуті товариства» (рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, ухвалене в справі № 1-10/2004).

Практичну необхідність в офіційному тлумаченні поняття «охоронюваний законом інтерес» та відповіді на поставлене питання народні депутати України обґрунтовують тим, що аналогічний припис міститься в частині першій статті 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на дату звернення - примітка колегії суддів), вживанням у законодавстві поняття «законний інтерес», яке, по суті, є тотожним поняттю «охоронюваний законом інтерес», а також тим, що права фізичних та юридичних осіб прямо зазначені у Конституції України, законах України або безпосередньо випливають зі змісту правових норм, тоді як поняття «охоронюваний законом інтерес», за захистом якого зацікавлена особа теж вправі звернутись до суду, не визначено у законодавстві.

У вказаному рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України дійшов висновків, що легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів, і що в більшості випадків легітимні інтереси акціонерного товариства (стаття 41 Закону України «Про господарські товариства») формулюються його вищими органами і захищаються в суді не окремим акціонером, індивідуальні інтереси якого можуть суперечити як інтересам інших акціонерів, так і законним інтересам усього товариства, а правлінням чи іншими спеціально уповноваженими на це виконавчими органами останнього, на які, а також на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (відповідні статті законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»), покладається і захист індивідуальних інтересів акціонерів.

На підставі проведеного дослідження Конституційний Суд України вирішив: « 2. В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.

Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.»

Отже, з вимогами про розірвання укладеного акціонерним товариством договору, за наслідками розгляду яких можуть створюватись, змінюватись або припинятись цивільні права та обов`язки товариства як юридичної особи, має право звернутися саме товариство, яке набуло права та обов`язки як сторона такого договору. Акціонер товариства не наділені повноваженнями діяти від імені товариства у спорах про розірвання укладеного товариством договору.

Також слід зазначити про таке.

Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17.

В ухвалі від 17.12.2019 у справі № 916/1731/18 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від правового висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17 та погодилася із зазначеними вище висновками.

У ч. 4 ст. 236 ГПК України, де встановлено вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, ТОВ «Інвест-Сервіс» як акціонер Банку не має права звертатися з позовом про розірвання укладеного Банком з НБУ Кредитного договору.

Тим більше, таким правом не наділено Компанію Quickom Limited (позивач) як засновника (учасника) акціонера Банку - ТОВ «Інвест-Сервіс», і доказів іншого суду не надано.

Вказані обставини є самостійною підставою для відмови у позові, а надання оцінки наявності правових підстав для розірвання Договору у такому випадку не потребується.

При цьому посилання позивача як на підставу законності його звернення до суду з цим позовом на норму ст. 118 ЦК України колегією суддів визнаються помилковими з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 118 ЦК України встановлено, що господарське товариство (товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) є залежним, якщо іншому (головному) господарському товариству належать двадцять або більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю чи двадцять або більше відсотків простих акцій акціонерного товариства.

Той факт, що в розумінні вказаної норми закону ТОВ «Інвест-Сервіс» є залежним, а позивач, відповідно, головним, у зв`язку з чим має відносно ТОВ «Інвест-Сервіс» певні встановлені законом права, не впливає на вирішення спору в цій справі.

Водночас правовідносини Банку як банківської установи з ТОВ «Інвест-Сервіс» як його акціонером не регулюються нормами загального цивільного законодавства, зокрема ст. 118 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Структура банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначаються ЗУ «Про банки і банківську діяльність», яким до спеціального банківського законодавства введені поняття: пов`язаних з банком осіб, істотної участі (прямої або опосередкованої) в банку, афілійованої особи банку тощо, які можуть бути застосовані до правовідносин Банку та ТОВ «Інвест-Сервіс», однак вказані обставини колегією суддів не досліджуються як такі, що не мають значення для справи.

Крім того, слід зазначити про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України встановлено:

- Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1);

- Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2).

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання укладеного НБУ та Банком Кредитного договору з метою запобігти зменшенню частини майна Банку або вартості такої частини майна, яку при ліквідації Банку отримає ТОВ «Інвест-Сервіс» як акціонер Банку (і, відповідно, позивач як засновник (учасник) ТОВ «Інвест-Сервіс»), що може статися в зв`язку зі зменшенням оціночної вартості ліквідаційної маси Банку у випадку врахування в процесі його ліквідації спірного Кредитного договору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 21.01.2020 у справі № 910/7815/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19.

Позивач, розраховуючи на отримання частки майна Банку або вартості такого майна у випадку ліквідації Банку, яка залежить від розміру частки майна або його вартості, яку отримає в такому випадку акціонер Банку - ТОВ «Інвест-Сервіс», засновником (учасником) якого є позивач, має майновий інтерес, проте позивачем не доведено, що відповідачами - НБУ та Банком - вказаний інтерес порушено, не визнається або оспорюється, і що саме обраний позивачем спосіб захисту його інтересу - розірвання в судовому порядку укладеного відповідачами Кредитного договору - є ефективним способом захисту такого майнового інтересу.

Водночас колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який, дослідивши обставини справи, та наявні в матеріалах справи документальні докази, дійшов висновків про відсутність всіх чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, які необхідні для настання істотної зміни обставин, якими керувались сторони при укладенні Кредитного договору, та про те, що економічна та політична ситуація в країні, яка призвела до нестабільності грошової одиниці України та її суттєвого знецінена, не є істотною зміною обставин, якими сторони Кредитного договору керувалися при його укладенні, що виключає застосування положень статті 652 ЦК України.

З огляду на вказані обставини, в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи колегією суддів відмовляється, оскільки задоволення вказаного клопотання жодним чином не впливає на вирішення спору сторін по суті і, фактично, призведе лише до затягування розгляду цієї справи в суді.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявності в нього права вимагати розірвання Кредитного договору, стороною якого він не є, і що ним не надано доказів, які б свідчили про наявність умов, що передбачені ст. 652 ЦК України, та які є необхідними для розірвання Кредитного договору в зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору.

При цьому колегія суддів враховує, що спір щодо розірвання договору, аналогічного спірному Кредитному договору, через аналогічні підстави був предметом розгляду у справі № 910/9961/16 за позовом Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про розірвання договору, судовими рішеннями у якій, залишеними без змін постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на такі самі обставини, висновків про які дійшов суд у цій справі № 910/9016/16, а саме те, що позивачем не доведено наявності в нього права вимагати розірвання договору, стороною якого він не є, і що ним не надано доказів, які б свідчили про наявність умов, що передбачені статтею 652 ЦК України, та які є необхідними для розірвання договору в зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні,

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про розірвання укладеного між відповідачами кредитного договору № 12/09/6 від 04.06.2014 слід відмовити.

Враховуючи те, що у випадку встановлення обставини щодо відсутності у позивача права на звернення до суду з позовом у позові слід відмовляти, а не закривати провадження у справі, у задоволенні клопотання НБУ про закриття провадження у справі колегією суддів відмовляється.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16, незалежно від підстав його ухвалення, відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії Quickom Limited (Квікком Лімітед) на рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2019 у справі № 910/9016/16 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9016/16.

Повний текст постанови складено: 28.07.2020

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна