Справа № 1-208 2008 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 вересня 2008 року Сарненський районний суд Рівненської області
під головуванням судді     -        ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при серетарі     -        ОСОБА_1

за участю прокурора     -       БАРБАШОВОЇ О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в м.  Сарни справу по обвинуваченню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки   та жительки м.  Сарни вул.  Горького 8   Рівненської області,  українки,  громадянки   України,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  не одруженої,  працюючої офіціанткою піцерії „ Фієста" раніше не судимої,  у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ,  працюючи з 1 лютого 2008 року продавцем парфумерного відділу магазину „ Ясон",  належного ТОВ „ Арго ЛТД",  будучи матеріально-відповідальною особою відповідно до укладеного 1 лютого 2008 року договору,  умисно,  з корисливих спонукань вчинила в період з 1 по 15 березня 2008 року розтрату ввірених їй грошових коштів із каси відділу,  в якому працювала,  на суму 2608 грн. 94 коп.,  належних ТОВ „ Арго ЛТД".

Діями ОСОБА_2 ТОВ „ Арго ЛТД" завдано матеріальних збитків на суму 2608 грн. 94 коп.

Допитана як підсудна ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала частково,  показала,  що дійсно,  працювала з 1 лютого 2008 року продавцем магазину „ Ясон",  не заперечувала,  що будучи матеріально-відповідальною особою іноді привласнювала кошти,  отримані від продажу товарів у парфумерному відділі,  однак вказала,  що привласнила кошти на суму,  що є значно меншою,  від вказаної в обвинуваченні. Привласнену суму витратила на власні потреби.

ОСОБА_2 показала,  що сума нестачи,  яка вказана в обвинуваченні,  утворилась за рахунок товарів,  які передавались із парфумерного відділу на інші магазини товариства.

Крім часткового визнання вини підсудною,  винність останньої у вчиненні інкримінованого злочину повністю доводиться об"єктивними доказами,  дослідженими і перевіреними в ході судового слідства.

Із наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 від 1 лютого 2008 року та наказу № 4-к від 1 лютого 2008 року за підписом директора ТОВ „ Арго ЛТД" встановлено,  що ОСОБА_2 прийнята на посаду продавця із вказаного вище числа (а.с.  15, 16).

Відповідно до Статуту ТОВ „ Арго ЛТД" ( а.с.  33-43) - предметом діяльності товариства,  окрім іншого , є роздрібна торговля продовольчими і непродовольчими товарами,  алкогольними напоями,  пивом та тютюновими виробами та іншими товарами народного споживання,  що згідно до  ст.  5 Статуту відноситься до майна ТОВ.

Договір про повну матеріальну відповідальність,  укладений між підсудною та ТОВ в особі директора ОСОБА_3 ,  укладений 1 лютого 2008 року доводить,  що ОСОБА_2 виконує роботу безпосередньо пов"язану із зберіганням та продажем товаро-матеріальних цінностей і бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їй підприємством матеріальних цінностей.

Допитана в суді свідок ОСОБА_4  показала,  що працює в магазині „ Ясон" продавцем.  Із підсудною працювала в одному відділі позмінно. Під час передачі зміни від одного продавця до іншого проводиться передача товарів та коштів. Свідок вказала,  що 15 березня 2008 року при прийнятті товарів у ОСОБА_2 виявлено нестачу на суму до 3 тисяч гривень.

Аналогічні покази дала в суді свідок ОСОБА_5,  яка показала,  що продавці магазину „ Ясон" працюють змінами - по 2 тижні ,  при передачі зміни обидва продавці роблять ревізію товарів у відділі.

Покази свідків доводяться актом документальної ревізії від 23 травня 2008 року,  в ході якої станом на 15 березня 2008 року у парфумерному відділі магазину „ Ясон" виявлено нестачу товаро-матеріальних цінностей на суму 2608 грн. 94 коп.

Факт виявлення саме вказаної суми нестачі під час ревізії магазину „ Ясон" з 1 по 15 березня 2008 року підтвердила в суді свідок ОСОБА_6 Свідок показала,  що ревізія проводиться після кожної зміни і перед тим,  як зміну приймала підсудна,  нестачі по парфумерному відділу магазину виявлено не було. Бухгалтерією ревізія проводиться лише у випадку,  коли виникають сумніви достовірності даних при передачі зміни продавцями.

Зі слів свідка ОСОБА_3  ревізія по парфумерному відділу після зміни ОСОБА_2 була призначена в зв"язку з тим,  що у святковий день 8 березня виручка від продажу товару парфумерного відділу була значно менша,  аніж у будь-який інший святковий день,  що було підставою для перевірки роботи підсудної.

Покази свідка ОСОБА_3  спростовують покази ОСОБА_2 0.1. щодо передачі товарів із відділу у інші торгові точки,  оскільки свідок пояснив,  що у разі передачі товару із відділу саме продавцем мають бути оформлені накладні та інша документація по руху товарів. Вказаний факт зазначений,  також,  у п.п. в п.1 договору про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_2

Судом критчно оцінюються покази підсудної стосовно невизнання суми нестачі,  оскільки згідно звіту по ревізії за березень 2008 року ( а.с.  25),  яка проводилась враховуючи залишок товарів на 1 березня та залишок товару фактично на 16 березня 2008 року - сума нестачі утворилась саме у період з 1 по 15 березня 2008 року. Крім цього,  на досудовому слідстві підсудна вину визнавала повністю,  в суді не змогла обгрунтувати причини,  з яких вона змінила покази у судовому слідстві,  а тому покази,  дані ОСОБА_2 у суді розцінюються судом як такі,  що не відповідають дійсності.

Покази ОСОБА_2,  дані на досудовому слідстві підтверджуються показами свідка ОСОБА_7,  який підтвердив,  що підсудна іноді надавала кошти ОСОБА_8 ,  який був знайомийм свідка.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,  суд вважає доведеною винність підсудної у вчиненні злочину при викладених у вироку обставинах.

Злочинні дії підсудної вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1  ст.  191 КК України,  однак,  на думку суду кваліфікуючою ознакою в даному випадку слід вважати не привласнення а розтрату чужого майна,  яке перебувало у віданні особи.

Так,  привласнення передбачає незаконне безоплатне утримання майна,  а розтрата -безоплатне відчуження,  використання,  витрачання майна,  що саме і було в цьому випадку.

Призначаючи покарання підсудній,  суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,  який згідно із  ст.  12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обставин,  які обтяжують покарання підсудної як в ході досудового,  так і в ході судового слідства не встановлено.

Обставин ,  які пом"якшують покарання ОСОБА_9 в ході судового слідства не встановлено.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи,  дані про особу винної,  яка по місцю проживання характеризуються позитивно,  раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась,  тяжкість вчиненого злочину,  суд вважає за необхідне призначити покарання підсудній у межах,  установлених у санкції частини статті,  що передбачає відповідальність за даний злочин - у виді штрафу.

Керуючись  ст.  ст.  323, 324 КПК України,  суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  191 КК України,  призначивши покарання у виді штрафу у сумі 600 (шестиста) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2  залишити   підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.