Справа № 2-808 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2008 року Сарненський районний суд Рівненської області
під головуванням судді      -      ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі     -      МАРТИНЮК І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Сарни справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  спільного підприємства „ Сарненський комбінат „ Будіндустрія" в особі ліквідатора ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом,  в якому просять визнати договір купівлі-продажу будинковолодіння № 2/4а по вул.  Бєлгородській м.  Сарни Рівненської області ,  укладений між ОСОБА_3 CO. та ліквідатором СП „ СК „Будіндустрія" 1 липня 2007 року недійсним.

Позивачі в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивачів позов підтримав.

Відповідачі: ОСОБА_3 CO. та ліквідатор СП „ Сарненський комбінат „ Будіндустрія" у судове засідання не з'явились,  були повідомлені про час слухання справи відповідно до закону,  а тому суд на підставі  ст.  224 ЦПК України ухвалює заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивачів,  представника позивачів,  дослідивши інші докази,  суд дійшов до наступного.

Відповідно до п. 1.1 предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу від 10 липня 2007 року,  укладеного між відповідачами - ОСОБА_3 CO. та ліквідатором СП „ СК „Будіндустрія" є житловий будинок з надвірними будівлями № 2/4а ,  який розташований по вул.  Бєлгородській м.  Сарни Рівненської області.

Із змісту протоколу № 1-н/б від 10 липня 2007 року встановлено,  що продаж вказаного вище будинку із надвірними будівлями здійснено на біржових торгах. У цьому ж протоколі зазначено,  що будинковолодіння належить СП комбінату „ Будіндустрія".

Відповідно до ч.4  ст.  656 ЦК України - до договору купівлі-продажу на біржах застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно із ч.1  ст.  656 ЦК України - предметом договору купівлі-продажу може бути товар,  який є у продавця на момент укладення договору.

Копія рішення третейського суду при Рівненській товарній біржі від 20 липня 2007 року доводить,  що власником спірного приміщення СП „ СК „ Будіндустрія" не було,  оскільки в ОБТІ це приміщення зареєстровано не було.

Ліквідатором СП „ СК „ Будіндустрія" відповідно до вимог  ст.  60 ЦПК України доказів віднесення спірного будинковолодіння до ліквідаційної маси і як такого примусового продажу його,  суду відповідачем - ОСОБА_4 надано не було.

Крім цього,  відповідно до ч.1  ст.  26 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" об'єкти житлового фонду,  в тому числі гуртожитки,  дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури не включаються до складу ліквідаційної маси,  а передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Виходячи з наведеного,  житлове приміщення позивачів не могло бути віднесено до ліквідаційної маси і реалізовано. Свідок ОСОБА_5 в суді показав,  що у 1996 році ОСОБА_1 була написана до СП „ СК „ Будіндустрія" заява про виділення житла,  на підставі якої позивачем було вирішено передати з переобладнанням під житло приміщення,  яке було побудовано для господарських цілей.

Надана позивачем угода найму житлового приміщення від 21 вересня 1998 року,  укладена між ОСОБА_1 та СП „ СК „ Будіндустрія" доводить ,  що спірне приміщення за адресою - м.  Сарни вул.  Бєлгородська 2/4а було виділено позивачам саме як житло,  вселення було проведено на підставі ордера №1.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив,  що по закінченню строку дії угоди позивачі продовжували проживати у цьому приміщенні,  комбінат розірваня договору не вимагав,  а тому сторони вважали дію договору продовженою.

Надані позивачами квитанції свідчать про те,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачують комунальні послуги за займане житло,  проводять у ньому ремонтні роботи.

Свідок ОСОБА_6 в суді підтвердила факт проживання позивачів у вказаному вище житловому приміщенні з моменту вселення і по даний час,  додала,  що ОСОБА_1. ОСОБА_2 за власний рахунок повністю провели ремонтні роботи у цьому приміщенні.

Аналогічні покази в суді дали свідки ОСОБА_7,  ОСОБА_8

Оскільки відчуження житла відповідачем - ліквідатором ОСОБА_4 було проведено без належної правової підстави,  договір найму житла відповідно до  ст.  108 ЖК України розірвано із позивачами не було,  в примусовому порядку останні із будинку не виселялись,  суд вважає позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обґрунтованим і таким,  що підлягає до задоволення.

На підставі наведеного  ст.   ст.  655, 656, 657, 658 ЦК України,   ст.  ст.  61, 108 ЖК України,   ст.  ст.  810, 812 ЦК України,  керуючись  ст.  ст.  60,  212-215,  ЦПК України,  суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1,  ОСОБА_2 - задоволити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу житлового будинку № 2/4а по вул.  Бєлгородській м.  Сарни Рівненської області,  укладений 10 липня 2007 року між ОСОБА_3 ОЛЕКСАНДШВНОЮ та ліквідатором СП „ СК" Будіндустрія".

На підставі Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи",  звільнити ОСОБА_1,  ОСОБА_2 від оплати державного мита.

Стягнути з ОСОБА_3 8 грн. 50 коп. державного мита в дохід держави .

Стягнути з СП „ СК „ Будіндустрія" 8 грн. 50 коп. державного мита в дохід держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом ,  що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів,  яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження,  яку може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.