Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1847/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Солоніченко О.В.
при секретарі судового засідання Балябі В.С.,
за участю:
представника позивача: Москаленка Ю.М.
представника третього відповідача: Сіренко Є.М. дов. від 03.01.2012,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківські області, Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
03 березня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківські області, Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яким позивач просив суд визнати протиправним рішення відповідача щодо невизнання права на зарахування часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах, визнання права на зарахування часу проходження військової служби на пільгових умовах, зобов`язання подати на погодження розрахунок вислуги років на пенсію з зарахуванням часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах, зобов`язання погодити розрахунок вислуги років, зобов`язання подати погоджений розрахунок вислуги років до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, зобов`язання провести перерахунок пенсії та виплатити різницю недоплаченої суми пенсії з моменту її призначення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач наводить вимоги ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про війська внутрішньої та конвойної охорони», Постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» та зазначає, що у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 безперервно проходив військову службу у різних військових частинах внутрішніх військ МВС України, та, відповідно, виконував функції охорони та нагляду за засудженими у виправно-трудових установах, що підтверджується послужним списком та архівними довідками. Зазначені нормативні акти, на думку позивача, надають підстави для обчислення позивачу вислуги років у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах, а саме, один місяць служби за сорок днів. Кадровим органом військової частини 3005 ВВ МВС України був складений попередній розрахунок вислуги років, що дає право на пенсію, до якого були включені всі періоди проходження позивачем військової служби, як в календарному обчисленні так і на пільгових умовах. Проте, вказаний розрахунок в частині зарахування періоду військової служби з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах не було погоджено Головним управлінням МВС України в Харківській області, та направлено до військової частини на доопрацювання.
02.11.2011 управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області було погоджено новий розрахунок вислуги років без зарахування періоду служби з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах.
Такі дії військової частини 3005 та ГУМВС України в Харківській області, на думку позивача, є неправомірними та такими, що призвели до неправильного вирахування органом Пенсійного фонду України належних позивачу пенсійних виплат, та як наслідок щомісячної недоплати пенсії в розмірі 206,08 щомісячно.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник першого відповідача – Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в судове засідання не прибув, просив суд розглянути справу за його відсутністю, надав суду письмові заперечення, в яких позов не визнав, зазначивши про те, що зазначені позивачем військові підрозділи, в яких він проходив службу, не підпорядковуються ГУМВС в Харківській області. Пенсійне забезпечення складається на підставі фінансових документів та розрахунку вислуги років, які надаються до ГУМВС, та нараховується відповідно до вказаних документів. ГУМВС України в Харківській області не приймає самостійного рішення про розрахунок вислуги років, за своєю ініціативою не вносить змін до вже існуючих документів, а базується на документах, які надаються, в даному випадку, це розрахунок, який здійснено військовою частиною 3005. Крім того, першій відповідач вважає, що оскільки з 2007 року нарахування пенсійного забезпечення здійснюється підрозділами Пенсійного Фонду України, то ГУМВС України в Харківській області взагалі не є належним відповідачем у справі.
Представник другого відповідача - Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України в судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову до військової частини, розглянути справу за його відсутності, та зазначив наступне. Особова справа позивача у зв`язку із виключенням його зі списків особового складу військової частини у встановленому порядку направлена до Ленінського РВК м. Луганська за місцем проживання позивача.
У відповідності до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», призначення і виплата пенсій військовослужбовцям здійснюється органами Пенсійного фонду України. Військова частина 3005 входить до складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та не виконує функцій щодо призначення та виплати пенсій.
Погоджуючись з фактичними обставинами щодо складення та погодження розрахунку вислуги років, які викладені позивачем, представник другого відповідача вказує, що військова частина вже виконала свої функції щодо подання розрахунку вислуги років позивача з урахуванням пільгових періодів до ГУМВС України в Харківській області, і повторне подання такого розрахунку не є доцільним з огляду на попередню відмову в його погодженні.
Щодо суті заявлених позивачем вимог представник другого відповідача зазначив, що зарахування вислуги років на пільгових умовах військовослужбовцям внутрішніх військ МВС України, які виконували функції з конвоювання екстрадиції та охорони підсудних здійснювалось на підставі Постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 із змінами, внесеними Постановою КМ України від 19.09.1993 № 747 за переліком посад, що визначався МВС України наказами від 22.11.1993 № 748 та від 03.08.1995 № 526. Постановою КМ України № 299 від 14.02.2000 військовослужбовці внутрішніх військ МВС України виключено з переліку посад, яким вислуга років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах. У зв`язку із змінами Постанови КМ України від 17.07.1992 № 393 скасовано наказ МВС України від 22.11.1993 № 748. Тому обрахування вислуги років на пільгових умовах військовослужбовцям військової частини 3005, які виконували службові обов`язки в підрозділах конвоювання, в теперішній час не здійснюється.
Представник третього відповідача – Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, в яких серед іншого, зазначено, що Постановою КМ України від 02.11.2006 № 1522 органам пенсійного фонду України передано функції з призначення і виплати пенсій, а функції з визначення права на пенсію та складових грошового забезпечення залишились за структурними підрозділами силових міністерств та відомств, в яких до 01.01.2007 особи перебували на пенсійному обліку. Тому відповідальними за правильність та достовірність даних, необхідних для призначення та перерахунку пенсій цієї категорії громадян є уповноважені органи, в даному випадку – ГУМВС України в Харківській області. Головним управлінням ПФ України здійснено нарахування пенсії позивачу на підставі наданих документів та довідок, що повністю відповідає Порядку подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженому постановою Правління пенсійного фонду України.
Вислухавши пояснення позивача та представника третього відповідача, дослідивши матеріали справи, та розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Позивач – ОСОБА_1 у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 проходив військову службу у військових частинах внутрішніх військ МВС, зокрема:
- з 17.08.1990 по 22.01.1991 – на посаді командира 1 взводу 13 роти 5 батальйону 51 конвойної бригади 84 дивізії управління внутрішніх військ МВС СРСР;
- з 22.01.1991 по 02.08.1991 – на посаді командира 1 стрілецького взводу 9 стрілецької роти 4 стрілецького батальйону 51 конвойної бригади 84 дивізії управління внутрішніх військ МВС СРСР;
- з 02.08.1991 по 25.12.1991 – на посаді заступника командира стрілецької роти по конвоюванню засуджених між виправно-трудовими колоніями по політичній роботі 51 конвойної бригади 84 дивізії управління внутрішніх військ МВС СРСР;
- з 25.12.1991 по 26.06.1992 – на посаді заступника командира стрілецької роти по конвоюванню засуджених між виправно-трудовими колоніями по політичній роботі 51 конвойної бригади 84 дивізії управління внутрішніх військ МВС РФ;
- з 26.06.1992 по 13.07.1995 – на посаді заступника командира 16 роти по особовому складу 476 конвойного полку внутрішніх військ та конвойної охорони МВС України;
- з 13.07.1995 по 16.08.1995 – на посаді заступника командира 4 батальйону по виховній та соціально-психологічній роботі 5 конвойного полку внутрішніх військ та конвойної охорони МВС України;
- з 16.08.1995 по 20.03.1996 – на посаді заступника командира 4 батальйону по виховній та соціально-психологічній роботі 10 конвойної бригади внутрішніх військ МВС України;
- з 20.03.1996 по 13.10.1997 – на посаді заступника командира 4 батальйону по виховній роботі 10 конвойної бригади внутрішніх військ МВС України.
В подальшому позивач проходив службу у різних військових частинах внутрішніх військ МВС України на різних посадах, серед іншого, з 13.12.10 по 01.10.11 – на посаді заступника командира військової частини 3005 управління Східного територіального командування внутрішніх військ МВС України.
Наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 14.10.2011 № 114 о/с позивача звільнено у відставку за станом здоров`я. Наказом командира військової частини 3005 внутрішніх військ МВС України від 02.11.2011 № 227 виключений із списків особового складу військової частини 3005 внутрішніх військ МВС України.
01.10.2011 кадровою службою військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України складено розрахунок вислуги років на пенсію, відповідно до якого станом на 01.10.2011 вислуга років позивача у календарному обчисленні склала 25 років 2 місяці, у пільговому обчисленні – 27 років 06 місяців 06 днів. Вказаний розрахунок був направлений на узгодження до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС в Харківській області. Розрахунок не було погоджено в частині зарахування позивачу періоду військової служби з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах та направлений до військової частини 3005 на доопрацювання.
02.11.2011 кадровою службою другого відповідача - військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України складено розрахунок вислуги років на пенсію, відповідно до якого станом на 02.11.2011 вислуга років позивача у календарному обчисленні склала 25 років 3 місяці 01 день, вислугу років у пільговому обчисленні у розрахунку не зазначено.
З 02.11.2011 позивач отримує пенсію за вислугу років виходячи з вказаного розрахунку, яку призначено третім відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Зазначене підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Виходячи з вимог статті 1 Закону України «Про війська внутрішньої та конвойної охорони» позивач виконував функції охорони та нагляду за засудженими. В силу норм ч.4 ст. 8 цього Закону проходження служби у зазначених військах здійснюється відповідно до Положення про проходження військової служби, що затверджується Кабінетом Міністрів України, і військових статутів.
Згідно з вимогами ст. 43 закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються в порядку. встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» і Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону Кабінетом Міністрів України 17.07.1992 прийнято постанову N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (надалі – Постанова № 393).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року № 747 до Постанови № 393 були внесені зміни і доповнення, а саме, пункт 3 доповнено підпунктом «г», згідно з яким до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховувались на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та військовослужбовцям, які працюють у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.
Ці правові норми були чинними з моменту прийняття зазначеної постанови до внесення змін у Постанову № 393 Постановою КМУ від 14 лютого 2000 року № 299 «Про внесення змін і доповнень до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393», згідно з якими військовослужбовці внутрішніх військ були виключені з підпункту «г» пункту 3 Постанови КМУ № 393 у зв`язку із передачею функцій охорони виправно-трудових установ до Державного Департаменту України з питань виконання покарань, утвореного відповідно до Указу Президента України від 22 квітня 1998 р. № 344/98 та виведеного з підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України Указом Президента України бід 12 березня 1999 року N 248/99.
Переліки посад і умови зарахування до вислуги років для призначення пенсій періодів служби на пільгових умовах були затверджені Міністерством внутрішніх справ (наказ МВС України від 22 листопада 1993 року № 748 наказ МВС України від 03 серпня 1995 року № 526).
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод в Україні.
Згідно з приписами ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до практики тлумачення Конституційним судом України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (пункт 4 Рішення N 3-рп/2001 від 5 квітня 2001 року у справі № 1-16/2001 та пункт 4 Рішення N 13-рп/2002 від 2 липня 2002 року у справі № 1-8/2002), згідно з якими дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, період проходження позивачем служби у внутрішніх військах МВС України з 17.08.1990 по 13.10.1997 відповідає часу чинності норм законодавства, які встановлюють право на зарахування зазначеного терміну проходження служби до вислуги років на пільгових умовах. Тобто, позивач проходив військову службу у внутрішніх військах МВС України до набуття чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 299 від 14.02.2000, якою скасовано пільги щодо обчислення вислуги років.
Відтак, позивач має право на зарахування вказаного періоду служби до вислуги років на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за сорок днів.
Крім того, суд враховує, що Наказом МВС України від 20.06.2004 № 684 «Про затвердження інструкції про порядок обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ» скасовано наказ МВС України № 748. Згідно з наказом МВС України від 18.12.2008 № 674 згаданий наказ МВС України від 20.06.2004 № 684 втратив чинність. Таким чином спростовуються доводи відповідачів щодо відсутності посад, які займав позивач, у переліку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України, що надає право на обчислення періоду служби на пільгових умовах.
З огляду на наведене, незарахування позивачу вислуги років на пільгових умовах до загальної вислуги років з включенням періоду військової служби у внутрішніх військах МВС України, за переліками посад і на умовах, затверджених Міністерством внутрішніх справ, згідно підпункту «г» п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року № 747 «Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 930», додатку № 4 до наказу МВС України № 526 від 03 серпня 1995 року –1 місяць служби за сорок днів у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 – 2 роки 4 місяці 7 днів, суд вважає неправомірними та такими, що порушують права позивача.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій першого та другого відповідачів щодо не зарахування ОСОБА_1 часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах до загальної вислуги років для призначення пенсії вбачаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та зобов`язання першого та другого відповідачів здійснити та погодити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії з включенням часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за сорок днів, що складає 2 роки 4 місяці 7 днів до загальної вислуги років.
Разом з тим, вимоги позивача до першого та другого відповідачів в частині зобов`язання подати погоджений розрахунок вислуги років до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з урахуванням вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України задоволенню не підлягають зважаючи на передчасність їх заявлення.
Також, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 11, та ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України в межах заявлених позовних вимог не підлягає задоволенню й вимога про визнання права позивача на зарахування періоду служи до вислуги років на пільгових умовах, оскільки належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій першого та другого відповідачів та зобов`язання їх вчинити певні дії.
Крім того, не підлягають задоволенню вимоги, заявлені до третього відповідача – Головного управління пенсійного фонду України виходячи з наступного. Суд погоджується з доводами представника третього відповідача щодо того, що Постановою КМ України від 02.11.2006 № 1522 органам Пенсійного фонду України передано функції з призначення і виплати пенсій, а функції з визначення права на пенсію та складових грошового забезпечення залишились за структурними підрозділами силових міністерств та відомств, в яких до 01.01.2007 особи перебували на пенсійному обліку. Тому відповідальними за правильність та достовірність даних, необхідних для призначення та перерахунку пенсій цієї категорії громадян є уповноважені органи, в даному випадку – перший та другий відповідачі. Крім того, врахуванню судом підлягає відсутність посилань позивача на неправомірні дії органу Пенсійного фонду, що призначив та виплачує пенсію позивачу. Як зазначалось, в силу ст. 2 КАС України судовому захисту підлягає лише порушене право позивача. Відтак, за відсутності неправомірності в діях третього відповідача, у суду відсутні й підстави для зобов`язання третього відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Військової частини 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України щодо не зарахування ОСОБА_1 часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах до загальної вислуги років для призначення пенсії.
Зобов`язати Військову частину 3005 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України здійснити та подати на погодження до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії з включенням часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за сорок днів – 2 роки 4 місяці 7 днів до загальної вислуги років.
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області погодити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії з включенням часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за сорок днів – 2 роки 4 місяці 7 днів до загальної вислуги років.
Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області подати погоджений розрахунок вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії з включенням часу проходження військової служби у період з 17.08.1990 по 13.10.1997 на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за сорок днів – 2 роки 4 місяці 7 днів до загальної вислуги років до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для проведення перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України — з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 03 квітня 2012 року.
СуддяО.В. Солоніченко