Судове рішення #8780074

Справа № 2-5511\08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

4   липня 2008   року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Сидорука Є.І.

при секретарі Мельничук Н.В. з участю позивача  ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Рівне цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно

монтажне управління « Промжитлобуд-2» та третьої особи управління Пенсійного фонду України в м.

Рівне про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав і в обгрунтування своєї позиції пояснив,  що позивач з 1984 по 1990 роки працював на підприємстві муляром.  У вказаний період діяла

Постанова KM CPCP від 22.08.1956 року № 1173,  у якому професія муляра не була внесена до Списку № 2. Позивач за період звернення надавались необхідні довідки,  це № 10 від 22.01.2002 року,  № 123 від 05.08.2003 року та № 31 від 03.03.2005 року. їм не відомо чому позивачу була призначена пенсія у 58 років ,  а не у 55 років. Позивач працював на підприємстві дуже давно,  а тому для підприємства не є обов"язок оформляти документи особі,  що іде на пенсію,  з якою давно припинені трудові відносини. Позивачем не доведено той факт,  що з вини підприємства йому була призначена пенсія не у 55 років а у 58 років.

Представник Пенсійного фонду України в м.  Рівне пояснив,  що пенсія позивачу була призначена у відповідності до  ст.  13 Закону України " Про пенсійне забеспечення". Загальний трудовий стаж позивача станом на 02.08.2005 року становить 27 років 2 місяці 15 днів,  в тому симлі на посадах,  які відносяться до Списку 2-6 років 5 місяців 4 дні. За період з 01.08.2002 року по 31.07.2005 року позивач не звертався в управління із заявою та документами про призначення йому пенсії за віком згідно Списку № 2. Письмових звернень за цей період також не було. Крім того у позивача не немає повного стажу.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та пояснив,  що в 2005 році він у віці 58 років йому була призначена пенсія на пільгових умовах по Списку № 2. Віє несвоєчасно отримав пенсію ,  аж через три роки,  у зв"язку з тим,  що на його усні та письмові звернення до відповідача з вимогою видати уточнюючу довідку йому було відмовлено. Тільки після звернення органів прокуратури відповідач видав йому уточнюючу довідку. Рахує,  що діями відповідача йому було несвоєчасно призначено пенсію,  а тому просить суд стягнути з відповідача 17640 грн. в рахунок завданої майнової шкоди та 1660 грн. завданої моральної шкоди.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив,  що дійсно позивач працював муляром на підприємстві з 1984 по 1990 роки,  у згідно чинного законодавство на той період професія муляра небула віднесена до списку № 2. За час звернення на підприємство,  позивачу тричі видавалась необхідні довідки,  а саме : № Ю від 22.01.2002 року,  № 123 від 05.08.2003 року та № 31 від 03.03.2005 року. Пенсію позивачу призначає Пенсійний фонд,  а тому підприємство не зобов"язане оформляти йому документи,  коли позивач вже давно є непрацюючим працівником підприємства. Позивачем не доведено той факт,  що саме з вини підприємства,  йому була призначена пенсія в 58 років. Суд,    заслухавши   пояснення   сторін,    всебічно   дослідивши   матеріали   справи,    приходить   до наступного висновку.

Відповідно до  ст.  10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні права щодо подання доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків встановлених законом.

Згідно  ст.  11 ЦПК України - суд розглядає цивільні спраи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Як встановлено судом,  ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з СУ-26 в період з 1970 по 1976 роки,  а  в перід з 1984 по 1990 роки  працював муляром в БМУ " Промжитлобуд-2". З 02.08.05 року позивачу була призначена пенсія у відповідності до вимог  ст.  13 Закону України " Про Пенсійне забеспечення". Загальний стаж становив на 02.08.2005 року 27 років 2 місяці 15 днів,  в тому числі на посадах,  які відносяться до Списку № 2 - 6 років 5 місяців 4 дні.

Відповідно до  ст.    7   Закону України « Про пенсійне забеспечення» -     звернення   за

призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того,  припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи,  яка дає право на цю пенсію.

Згідно  ст.  10 Закону України « Про пенсійне забеспечення « -пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами  Пенсійного  фонду України.

Однак позивач за період з 01.08.2002 року по 31.07.2005 року не звертався до управління Пенсійного фонду України в м.  Рівне і заявою та документами (уточнюючими довідками) про призначення йому пенсії на віком по списку № 2,  як того вимагає  ст.  83 вищевказаного Закону.

У відповідності до вимог  ст.  80,  81 Закону України « Про пенсійне забеспечення,  ОСОБА_1,  як непрацюючий повинен був звернутись в орган Пенсійного фонду з необхідними документами для оформлення відповідної пенсії. А як встановлено судом,  письмових звернень у вказаний період до пенсійного фонду з заявами про призначення пенсії не було,  а тому останній не мав можливості у відповідності до вимог ч. 1  ст.  101 вишевказаного Закону вимагати від відповідача необхідні документи для призначення пенсії,  а також провести перевірку відповідних документів і своєчасно призначити пенсію.

Позивачем не надано жодних доказів проте,  що у відповідності до вимог  ст.  83 Закону України « Про пенсійне забеспечення» ,  з вини ТЗОВ Будівельно-монтажного управління « Промжитлобуд-2» трудова пенсія за віком призначена не в 55 років,  а в 58 років,  так як на звернення до ТЗОВ Будівельно-монтажного управління « Промжитлобуд-2» з проханням надати довідки про роботу на підприємстві,  ОСОБА_1 видавались відповідні довідки № 10 від 22 січня 2002 року,  № 123 від 5 серпня 2003 року та № 31 від 09 березня 2005 року.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про несвоєчасність оформлення відповідачем пенсійних документів у відповідності до вимог ч. 2  ст.  101 вишевказаного Закону,  оскільки оформленням або подання пенсійних документів є обов»язком підприємства де працює особа,  що іде на пенсію. Як вбачається з матеріалів справи трудові відносини з відповідчем були припинені ще в 1990 році. Оцінюючи в сукупності докази,  суд рахує,  що позивачем не доведено та не надано жодних доказів про те,  що з вини ТЗОВ " Будівельно-монтажного управління " Промжитлобуд-2" була несвоєчасна оформлена та призначена трудова пенсія,  а тому в позові слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

На підставі  ст.  ст.  7, 10, 80, 81, 101 Закону України " Про пенсійне забеспечення" ,  керуючись  ст.  ст.  10, 59, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 294, 296, 88 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління « Промжитлобуд-2» та третьої особи управління Пенсійного фонду України в м.  Рівне про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.     Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений  ст.  294 ЦПК України ,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом Рівненської області.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація