ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1142/20Головуючий по 1 інстанції

Справа №6-321/11 Категорія: на ухвалу Дерунець О.А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        23 липня 2020 року                 м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б.,

за участю секретаря:Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Новіка Владислава Ігоровича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Соломахи А.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 у справі за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в :

У липні 2011 року Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до повного виконання ним своїх обов`язків за зобов`язанням перед ПАТ "КБ ПриватБанк" в сумі 499 948,57 грн. на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 вересня 2010 року у справі № 2-4710.

Подання мотивовано тим, що 18.01.2011 відкрито виконавче провадження № 23731446 на виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2010 № 2-4710 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ ПриватБанк" заборгованості в розмірі 499 948,57 грн.

У зв`язку з цим, державний виконавець просив обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обов`язків по сплаті на користь ПАТ "КБ ПриватБанк" в сумі 499 948,57 грн. на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.09.2010 №2-4710.

Крім того, просив:

- заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області видачу боржнику паспорта/проїзного документа;

- адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань;

- зобов`язати відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області у разі наявності у відповідача іншого паспорту/проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорту до того документа, що залишився в користуванні відповідача.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року подання задоволено повністю.

Судове рішення мотивоване тим, що боржник рішення суду про стягнення боргу не виконав та будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснив, а наявність невиконаних зобов`язань є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

В апеляційній скарзі адвокат Новік В.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Незаконність ухвали суду апелянт мотивував порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначив, що судом першої інстанції не встановлено, а державним виконавцем не доведено наявність факту ухилення боржника від виконання рішення суду. Крім того, судом першої інстанції застосовано заходи, які не передбачені законодавством.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 липня 2020 року поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року та відкрито апеляційне провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що на виконанні у старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Соломахи А.О. перебувало виконавче провадження №23731446, відкрите постановою від 18.01.2011, з виконання виконавчого листа №2-4710, виданого 20.12.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ ПриватБанк" заборгованості в сумі 499948,57 грн. (т. 1 а.с.249).

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 06 липня 2012 року державним виконавцем:

- зобов`язано боржника добровільно виконати вимоги виконавчого документа у 6-денний термін (п.2);

- накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення (п.4,5).

Матеріали справи не містять відомостей про направлення та вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до вимог ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час звернення до суду) виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, у спосіб і порядок, зазначені виконавчим документом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням. Аналогічна норма міститься у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній редакції.

За нормами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» (в редакції на час звернення до суду з поданням) право громадянина на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів справи.

З матеріалів справи не вбачається, які заходи з примусового виконання рішення були проведені державним виконавцем з метою виконання ОСОБА_1 зобов`язань за рішенням суду.

Посилання у поданні на невиконання судового рішення не є підставою для обмеження у праві виїзду боржниці за межі України, оскільки законом не передбачені юридичні санкції у вигляді обмеження у праві виїзду за наявності лише факту невиконання зобов`язання.

Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням», розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо), що роз`яснив Верховний Суд України 01 лютого 2013 року при розгляді питань, які виникають в судовій практиці про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

При зверненні до суду з поданням державним виконавцем додано: копію виконавчого листа у справі № 2-4710/10, копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2011, копію сторінок 1-4, 12,13 паспорту боржника та копію картки фізичної особи – платника податків.

Отже, правові підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, за наявними в матеріалах справи доказами, відсутні.

Рішення суду підлягає виконанню за правилами Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець в поданні не зазначив як тимчасовий виїзд за межі України гарантує повернення боргу і яким чином цей борг може бути повернуто при застосуванні такого обмеження.

Застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, національні суди зобов`язані забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну, було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання державного виконавця за наявними в матеріалах справи доказами. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Новіка Владислава Ігоровича задовольнити.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2011 року скасувати.

У задоволенні подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Соломахи А.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

       Судді