Справа № 2-562, 2008 рік.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«22» жовтня 2008 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Харченко A.M. при секретарі - Гріднєвой Т.Л., розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2007 р. позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_33вернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_6, на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 54136, 78 грн., стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 шкоди від втрати годувальника, в особі батька - ОСОБА_7, одночасно на 20 серпня 2007 р. в сумі 12907, 63 грн., а потім по 348, 85 грн. кожного наступного місяця до 30 червня 2010 року; стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в загальній сумі 130000 грн.
16 жовтня 2007 р. позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3 уточнили свої позовні вимоги та просили стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 54136, 78 грн., стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 шкоду від втрати годувальника, в особі батька - ОСОБА_7, одночасно на 20 серпня 2007 р. в сумі 12907, 63 грн., а потім по 348, 85 грн. кожного наступного місяця до 30 червня 2010 p.; стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду на користь кожного з позивачів по 43300 грн., посилаючись на те, що 21 липня 2004 p., біля 23 год. 50 хв., ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, належним ОСОБА_5, рухався по пр. Московському з боку вул. ОСОБА_8 в напрямку центру м. Харкова. Пересуваючись поблизу розташування будинку № 31 по пр. Московському, ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 1.5, 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 «б», 19.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7, який перетинав проїжджу частину справа наліво за напрямком руху автомобіля «ДЕУ-Сенс» і був смертельно травмований. Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2007 р. ОСОБА_4 був визнаний винним в скоєні дорожньої пригоди, після чого звільнений від покарання за ст. 286 ч.2 КК України на підставі п.б ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року. В результаті дорожньої пригоди сім'ї позивачів ОСОБА_7 була завдана матеріальна шкода на суму 67044, 41 грн., до якої входять наступні витрати: поховання ОСОБА_7 - 240, 28 грн., виготовлення пам'ятника ОСОБА_7 - 11580 грн., здійснення поминок у день поховання, на 9 день, на 40 днів та на 1 рік відповідно на суму 14310 грн., 5877, 50 грн., 7833 грн., 13646 грн., на загальну суму 41666, 50 грн., утримання сина загиблого ОСОБА_7 - ОСОБА_3, що є студентом 2 курсу денного відділення КНУТД, одночасно на 20 серпня 2007 р. в сумі 12907, 63 грн., потім кожного місяця по 348, 85 грн. до закінчення навчання 30 червня 2010 року; сплати юридичної допомоги в розмірі 500 грн., сплати послуг нотаріуса в розмірі 150 грн. Крім того, позивачам була спричинена моральна шкода, яка виявилася в ступені моральних страждань, вони втратили чоловіка і батька. Після смерті ОСОБА_7 повністю змінився уклад життя їх сім'ї.
01 жовтня 2008 р. позивачі знов уточнили свої позовні вимоги та просили стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 54136 грн. 78 коп., на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шкоду від втрати годувальника, в особі батька - ОСОБА_7, одночасно станом на 21 вересня 2008 року в сумі 17442 грн. 50 коп., а потім щомісячно по 348 грн. 85 коп. на час навчання в Київському національному університеті технології та дизайну, тобто до 30 червня 2010 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років; на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди по 43300 грн. кожному. Ухвалою суду від 01 жовтня 2008 р. до участі в справі в якості третьої особи залучений ОСОБА_5 В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та представник позивачів ОСОБА_9 , який діє на підставі виданих довіреностей, підтримали уточнені позовні вимоги позивачів в повному обсязі та просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнав в повному обсязі, надав суду заперечення, в яких зазначив, що не доведена його вина в скоєні дорожньо-транспортної пригоди, під час якої загинув ОСОБА_7 Крім того, позивачі не довели суму спричиненої їм матеріальної та моральної шкоди. В позові просив відмовити в повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_5 позов не визнав в повному обсязі, оскільки автомобіль «ДЕУ-Сенс» він передав за довіреністю ОСОБА_4 і автомобілем на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_4
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_3, представника позивачів, відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали цієї справи та кримінальної справи № 1-П-14/07, надані сторонами докази, прийшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 21 липня 2004 p., близько 23 год. 50 хв., керуючи технічно справним автомобілем «ДЕУ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, рухався по пр. Московському з боку вул. ОСОБА_10 в напрямку центру міста Харкова. На шляху слідування, біля будинку 31 по пр. Московському зазначеної автодороги водій ОСОБА_4, грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_4, які знаходяться в причинному зв'язку з пригодою, виявилися в тому, що він, рухаючись з недозволеною та ненебезпечною швидкістю руху, своєчасних заходів до гальмування свого автомобіля не прийняв, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7, що потягло його смертельне травмування.
Своїми діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст. 286 ч.2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, особою, яка керувала транспортним засобом, яке потягло смерть потерпілого.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2007 p., ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України на підставі ст. ст. 1 п. «б», 6, 7 Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 р. (а.с. 4-5), тобто за нереабілітуючими обставинами. Постанова ніким не оскаржена та набрала законної сили.
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами та третьою особою ОСОБА_5, що володільцем автомобіля «ДЕУ-Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_2, на час скоєння дорожньої пригоди на підставі доручення, виданого 17 грудня 2003 року, був відповідач ОСОБА_4 (кримінальна справа № 1-П-14/07, а.с. 127).
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З вимог ч.1 ст. 1201 ЦК України вбачається, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Згідно з рахунком-замовленням № 03133 від 23 липня 2004 р. позивачем ОСОБА_1 на поховання її чоловіка ОСОБА_7 витрачено 240, 28 грн. (а.с. 8).
Відповідно до квитанції прибуткового касового ордеру № 29 від 28 серпня 2005 p., накладної № 297 від 28 серпня 2005 p., позивачем ОСОБА_1 витрачено на виготовлення меморіалу з природного каменю 11580 грн. (а.с. 6, 7).
На проведення поминальних обідів у день поховання, 9 днів, 40 днів та 1 рік, позивачем ОСОБА_1 витрачено відповідно 14310 грн., 5877, 50 грн., 7733 грн., 13646 грн., що підтверджується наданими квитанціями до прибуткових касових ордерів та рахунками-меню (а.с. 9-16).
Згідно з довідкою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 23 червня 2007 р., за вчинення доручення на представництво інтересів позивачів в суді сплачено 150 грн. (а.с. 18).
На підставі викладеного, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути на її користь з ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 53536, 78 грн.
З вимог ст. 1200 ЦК України вбачається, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпшого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.
З довідки № 278 від 23.10.2005 р. Оболонського районного управління ГУ МВС України м. Києва вбачається, що на момент загибелі ОСОБА_7 його грошове забезпечення складало 1395, 42 грн. (а.с. 17).
Згідно з довідкою ЖЕК № 512 КП «Житлосервіс» «Куренівка» у Оболонському районі м. Києва від 12 лютого 2007 p., сім'я ОСОБА_7 складалася з дружини ОСОБА_1 та синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 21).
З довідки № 3/2739 від 12.02.2007 р. від 12.02.2007 р. Київського національного університету технології та дизайну, вбачається, що ОСОБА_3 є студентом денного відділення університету. Строк закінчення навчання 30.06.2010 р. (а.с. 20).
Таким чином, 1395, 42 грн.: 4 члена сім'ї, що складає щомісячну шкоду, спричинену втратою годувальника, 348, 85 грн.
Станом на 21 вересня 2008 р. ця сума складає 17442, 50 грн.
На підставі викладеного, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шкоду від втрати годувальника, в особі батька - ОСОБА_7, одночасно станом на 21 вересня 2008 року в сумі 17442 грн. 50 коп., а потім щомісячно по 348 грн. 85 коп. на час навчання в Київському національному університеті технології та дизайну, тобто до 30 червня 2010 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
З вимог ст. 1168 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Оскільки, позивачі перенесли моральні страждання, викликані подією дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого змінився їх спосіб життя: вони втратили відповідно чоловіка та батька, вимушені відвідувати державні установи, перенесли стрес, суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує з відповідача ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди по 15000 грн. кожному з позивачів, оскільки заявлені позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 130000 грн. суд вважає завищеними.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, в розмірі 500 грн., що підтверджується квитанцією № 0604231 від 5.02.2007 р. (а.с. 19).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 84, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1187, 1200, 1201 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 54036 (п'ятдесят чотири тисячі тридцять шість) грн. 78 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шкоду від втрати годувальника, в особі батька - ОСОБА_7, одночасно станом на 21 вересня 2008 року в сумі 17442 (сімнадцять тисяч чотириста сорок дві) грн. 50 коп., а потім щомісячно по 348 (триста сорок вісім) грн. 85 коп. на час навчання в Київському національному університеті технології та дизайну, тобто до 30 червня 2010 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди по 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. кожному.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.