Справа 1/11 – 2010
Копія
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2010 року м. Львів
Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО – майора юстиції ТОНКОГОЛОСЮКА О.В.,
при секретарі – МЕДВЕДЄВІЙ Л.І.,
за участю державного обвинувача – заступника військового прокурора Західного регіону України старшого радника юстиції ВОРОНІНА О.В., потерпілого – солдата ОСОБА_3, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 0998 солдата
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Шкло, Яворівського району, Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, на військову службу призваного в травні 2009 року Яворівсько-Мостиським ОРВК Львівської області, командира відділення взводу управління розвідувальної роти,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
В С Т А Н О В И В:
11 березня 2010 року близько 10 години у палаті № 317 відділення № 18 Військового медичного клінічного центру Західного регіону у м. Львові (далі -ВМКЦ ЗР), солдат ОСОБА_4, знаходячись на лікуванні у ВМКЦ ЗР, будучи військовослужбовцем строкової військової служби та не перебуваючи в відносинах підлеглості із військовослужбовцем строкової військової служби солдатом ОСОБА_3, будучи незадоволений тим, що останній не дотримувався встановленого порядку в лікувальному закладі, був одягнутий в військову форму одягу, наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву щоку та один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, чим заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій очній ділянці.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в пред’явленому йому звинуваченні визнав повністю та дав покази, які за своїм змістом аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що дійсно з 27 січня по 26 березня 2010 року перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ЗР. В одному відділенні у палаті № 317 з ним на лікуванні перебували ОСОБА_2, ОСОБА_3. 11 березня 2010 року близько 10 години він побачив солдата ОСОБА_3, який ходить по коридору у військовій формі одягу, що на його думку категорично заборонено, тобто він вважав, що ОСОБА_3 порушує внутрішній порядок встановлений в ВМКЦ ЗР. В подальшому, повернувшись до палати, обурився з приводу того, що ОСОБА_3 порушує внутрішній порядок в ВМКЦ ЗР, зробив йому зауваження та наніс один удар кулаком правої руки в ліву щоку та один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока. У вчиненому розкаюється.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_4 у скоєнні даного злочину підтверджується також наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що з 01 березня 2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні № 18 ВМКЦ ЗР. Разом з ним в даному відділенні в палаті № 317 на лікуванні перебував солдат ОСОБА_4. 11 березня 2010 року близько 10 години він був одягнутий в військову форму одягу, так як був виписаний ВМКЦ ЗР та чекав коли за ним приїде відповідальна особа з його військової частини. Перебуваючи у палаті № 317, солдат ОСОБА_4 почав вказувати йому на те, що він порушує внутрішній порядок та дисципліну у відділені. Під час даної розмови він та ОСОБА_4 підійшли один до одного і останній наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву щоку та один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока. Від нанесених ударів він відчув сильний фізичний біль, моральне приниження, а в ділянці лівого ока виник синець.
Свідок ОСОБА_2, військовослужбовець строкової служби військової частини А 4623, в судовому засіданні показав, що з 25 лютого 2010 року перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ЗР у відділені № 18 та був розміщений у палату № 317. Разом з ним в одній палаті на лікуванні перебували ОСОБА_4, ОСОБА_3. 11 березня близько 10 години він бачив як ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву щоку та один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока, після чого у солдата ОСОБА_3 в ділянці лівого ока виник синець.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, медична сестра медичного пункту військової частини А 2847 показала, що 11 березня 2010 року близько 20 години 15 хвилин прибув у медичний пункт військової частини солдат ОСОБА_3 із ВМКЦ ЗР. В ході проведеного огляду було виявлено у солдата ОСОБА_3 залишки тонального крему під лівим оком, під залишками даного крему проявлялись ознаки синця.
Відповідно до протоколів відтворення обстановки та обставин події, проведеними з підсудним ОСОБА_4, потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_2, кожним окремо, підсудний про свої дії, а потерпілий та свідок про дії ОСОБА_4 дали покази аналогічні даним в судовому засіданні та показали порядок і механізм застосування ОСОБА_4 до ОСОБА_3 фізичного насильства.
Як вбачається з висновку судово-медичного експерта Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз № 625 від 22 березня 2010 року заподіяний ОСОБА_3 синець на повіках лівого ока відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Військово-лікарською комісією ОСОБА_4 визнаний придатним до військової служби.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_4, будучи військовослужбовцем строкової військової служби, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості та застосував по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 фізичне насильство, що виявилося в заподіянні останньому легких тілесних ушкоджень, а тому ці дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 406 ч. 2 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_4 вид і розмір покарання, суд враховує і пом’якшуючі покарання обставини, а саме те, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, з’явився із зізнанням, у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, як до служби в армії так і по службі характеризується позитивно, вибачився перед потерпілим та потерпілий не має до нього жодних претензій.
Суд бере до уваги і сімейний стан підсудного, який виховувався в багатодітній сім’ї.
З врахуванням вищезгаданих обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи підсудного та конкретних обставин справи, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України, у відповідності до якої при призначенні ОСОБА_4 міри покарання перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті 406 ч. 2 КК України – застосувати до нього ст. 60 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці, з відбуванням покарання на гауптвахті Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.
Строк відбування покарання відраховувати ОСОБА_4 з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 – нагляд командування військової частини – до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме – медична книжка солдата ОСОБА_3 (підрозділ ТБ), яка зберігається при справі – повернути ОСОБА_3.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Копія вірна:
Головуючий по справі
майор юстиції О.ТОНКОГОЛОСЮК