Справа № 22ц - 1199/2010 Головуючий в 1 інстанції Соловйова Н.М.
Категорія 27 Доповідач Лащенко В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Лащенка В.Д.,
суддів: Сліпченка О.І., Корзаченко І.Ф.
при секретарі: Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, закритого акціонерного товариства «Компанія «Базис-реєстр», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів позики та договорів застави та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Компанія «Базис-реєстр», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договорів позики та застави, визнання права ОСОБА_2 на предмет застави, зобов»язання внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів,
встановила:
У січні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, закритого акціонерного товариства «Компанія «Базис-реєстр» про визнання неукладеним договорів позики, про визнання недійсним договорів застави акцій, припинення блокування цінних паперів. Свої вимоги мотивували тим, що вони є акціонерами ВАТ «Іванківрибсільгосп» і володіють простими іменними акціями. ОСОБА_3 на праві власності належить 4 905 акцій, номінальною вартістю 0, 25 грн., всього на суму 1 226 грн. 25 коп.. ОСОБА_4 на праві власності належить 1 124 793 акцій, номінальною вартістю 0, 25 грн., всього на суму 281 198 грн. 25 коп. ОСОБА_5 на праві власності належить 1 141 107 акцій, номінальною вартістю 0, 25 грн., всього на суму 285 276 грн. 75 коп.
29 січня 2008 року позивачі та відповідач ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов’язання за договорами позики, які мали укласти між тими ж самими сторонами того ж дня, уклали договори застави належних їм акцій.
Всупереч домовленості сторін, ОСОБА_1 не уклав належним чином з позивачами договори позики на суму 644 631 грн. з кожним, а саме відповідач договори позики не підписав та не надав позику, як передбачено договором, тому договори позики не були укладені та не породжують жодних правових наслідків.
На виконання п. 2.1.1. договорів застави, позивачі передали реєстроутримувачу, яким є ЗАТ «Компанія «Базис-реєстр», письмове розпорядження про здійснення блокування та обтяження акцій, які є предметом вказаного договору, у зв’язку з передачею їх у заставу, а також всі інші документи, які вимагаються згідно чинного законодавства України, як підстава для внесення відповідних змін до реєстру. Згідно з п. 2.3 вищевказаних договорів, доказом виконання позивачами умов договору по обтяженню та блокуванню предмету застави є письмове розпорядження ЗАТ «Компанія «Базис-реєстр» про блокування у вигляді виписок з реєстру про операції на особових рахунках позивачів.
Оскільки договори позики не були укладеними, договори застави, якими забезпечувалися вимоги за договорами позики, є недійсними.
Просили визнати недійсними договори позики і застави акцій, укладені між позивачами та ОСОБА_1.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із зустрічним позовом про визнання дійсними договорів позики та договори застави від 29 січня 2008 року, визнати право ОСОБА_2 на предмет застави, зобов»язати ЗАТ «Компанія «Базис-реєстр» внести зміни до системи реєстру власників цінних паперів-переоформити на ОСОБА_2 предмет застави – прості іменні акції, якими володіють позивачі. Вимоги мотивували тим, що три договори позики від 29 січня 2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були укладені у письмовій формі. Фактично позикодавцем був не ОСОБА_1, а ОСОБА_2 Незважаючи на те, що в договорах позики було зазначено про надання позики на протязі десяти робочих днів з моменту підписання договорів позики, 29 січня 2008 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 та ОСОБА_5 гроші в сумі 1 925 000 грн. в присутності свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Після передачі коштів були укладені договори застави цінних паперів, а саме акцій ВАТ «Іванківрибсільгосп». Згідно укладених між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 нотаріально посвідчених договорів про уступку права вимоги від 19 лютого 2008 року, ОСОБА_2 отримав право вимагати від боржників повернення грошових коштів за договорами позики та звернення стягнення на предмет застави, відповідно договорів застави.
Рішенням Обухівського районного суду від 14 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволені. Ухвалено визнати недійсним договір позики № 1 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1; визнати недійсним договір позики № 2 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1; визнати недійсним договір позики № 3 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Визнані недійсними: договір застави цінних паперів № 1 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про заставу належних йому простих іменних акцій ВАТ «Іванківрибсільгосп» у кількості 1 141 107 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 грн. на загальну вартість 285 276 грн. 75 коп.; договір застави цінних паперів № 2 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про заставу належних йому простих іменних акцій ВАТ «Іванківрибсільгосп» у кількості 4905 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 грн. на загальну номінальну вартість 226 грн. 25 коп.; договір застави цінних паперів № 3 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про заставу належних йому простих іменних акцій ВАТ «Іванківрибсільгосп» у кількості 1 124 793 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 грн. на загальну номінальну вартість 281 198 грн. 25 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЗАТ «Компанія «Базис-реєстр», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсними договорів позики та договорів застави від 29 січня 2008 року, про визнання права ОСОБА_2 на предмет застави, про зобов»язання внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що позивачі є акціонерами ВАТ «Іванківрибсільгосп». ОСОБА_3 на праві власності належить 4 905 акцій, номінальною вартістю 0, 25 грн., всього на суму 1 226 грн. 25 коп.. ОСОБА_4 на праві власності належить 1 124 793 акцій, номінальною вартістю 0, 25 грн., всього на суму 281 198 грн. 25 коп. ОСОБА_5 на праві власності належить 1 141 107 акцій, номінальною вартістю 0, 25 грн., всього на суму 285 276 грн. 75 коп. Позивачі 29 січня 2008 року підписали з відповідачем ОСОБА_1 договори позики. Як видно з вказаних договорів, позикодавець передає кожному позичальнику у власність грошові кошти в сумі 641 667 грн. В пункті 3.1 вказаних договорів зазначається, що позикодавець зобов’язаний надати позику протягом десяти робочих днів з моменту підписання цього договору.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами позики були укладені три договори застави цінних паперів, відповідно до яких позивачі передали у заставу належні їм акції ВАТ «Іванківрибсільгосп».
В судовому засіданні не було встановлено, що кошти за договорами позики були передані позивачам. Будь-яких письмових доказів на підтвердження передачі коштів відповідно до умов договору позики, відповідачі не надали. Показам свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що гроші в невідомій їм кількості ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд першої інстанції дав належну оцінку і обґрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки вони не є достовірними доказами про передачу грошей в сумі 1 925 001 грн. відповідачам. В судовому засіданні сторони не заперечували того факту, що в момент підписання письмового договору позики, кошти не передавалися.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно та відповідно до вимог ст. 215 ЦК України визнав недійсним договір позики, кошти за яким не були передані позивачам.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про заставу» заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.
Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
Сторонами з метою забезпечення виконання зобов’язання за договорами позики, були укладені договори застави належних позивачам акцій ВАТ «Іванківрибсільгосп». Оскільки договори позики визнанні недійсними, недійсними є і договори застави. З урахуванням зазначеного перебування акцій позивачів під обтяженням є неправомірним.
Вимоги відповідачів про визнання дійсними договорів позики та застави, визнання права ОСОБА_2 на предмет застави, зобов»язання внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів, не підлягали задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.. 220 ЦК України суд може визнати дійсним тільки договір, який потребує нотаріального посвідчення. В даному випадку відповідачі просили визнати дійсними договори позики та застави акцій, стосовно яких чинне законодавство не вимагає нотаріального посвідчення.
Доводи апеляційної скарги про те, що на виконання умов договору позики позивачам були передані кошти, не можуть бути враховані, оскільки нічим не підтвердженні. Укладання договорів застави цінних паперів само по собі не свідчить про передачу коштів, оскільки за договорами позики гроші повинні бути передані протягом десяти робочих днів і така передача не пов»язувалася з укладанням договорів застави.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а наведені у апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, апеляційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судового рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді:
Справа № 22ц - 1199/2010 Головуючий в 1 інстанції Соловйова Н.М.
Категорія 27 Доповідач Лащенко В.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Лащенка В.Д.,
суддів: Сліпченка О.І., Корзаченко І.Ф.
при секретарі: Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_2, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, закритого акціонерного товариства «Компанія «Базис-реєстр», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів позики та договорів застави та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства «Компанія «Базис-реєстр», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договорів позики та застави, визнання права ОСОБА_2 на предмет застави, зобов»язання внести зміни до системи реєстру власників іменних цінних паперів,
встановила:
Враховуючи, що для складання повного тексту ухвали потрібен значний час, колегія суддів вважає за необхідне відкласти її виготовлення, проголосивши в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: