У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №352/563/18

Провадження № 1-кп/348/52/24

18 квітня 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42017090000000075

       щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, Російської Федарації, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , громадянина України,

       якого обвинувачують у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України,

       інші учасники: прокурор ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7 .

Суд встановив:

17.04.2024 прокурор ОСОБА_8 подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді  цілодобового  домашнього арешту. В обгрунтування клопотання наведено таке.ОСОБА_5 обвинувачують у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.315 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб та у схилянні особи до вживання наркотичних засобів, вчиненому особою, яка раніше вчинла злочин, передбачений ст.307 КК України, за обставин викладених у обвинувальному акті. Обгрунтованість підозри підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Підставою продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5  є ризики наявні ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки незважаючи на наявність постійного місця проживання після вчинення інкримінованих йому дій обвинувачений залишив місце проживання та поїхав у іншу область, що свідчить про те, що ОСОБА_5 ухилився від органів досудового рослідування; перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, що може свідчити про тісний зв"язок із злочинним середовищем, має незадовільний стан здоров`я, а отже на лікування йому знадобляться значні кошти, а враховуючи те, що він не працював, може вчиняти злочини проти власності. На момент подання клопотання наведені ризики не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку дії запобіжного заходу. Також прокурор зазначила, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігти заявленим ризикам.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 подане клопотання підтримала та просила таке задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечив, просив змінити йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Захисник зазначив, що ризики заявлені у клопотанні на даний час істотно зменшилися, а тому просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи на яких ґрунтуються вимоги прокурора, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися та не перестали існувати; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання сторони кримінального провадження не оспорювали наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому злочинів.

Що стосується доведеності заявлених прокурором ризиків суд зазначає таке.

Що стосується ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за доцільне вказати, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Сторона обвинувачення обгрунтовує вказаний ризик тільки неминучістю покарання у виді позбавлення волі, яке обвинуваченому доведеться відбувати реально, а також тим, що обвинувачений може змінити місце проживання та ухилятися від виконання процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що з урахуванням міри покарання, яка може бути призначена за інкриміновані обвинуваченому злочини, а також строку тримання обвинуваченого під вартою, ризик переховування, у зв`язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, змінився і став незначним. Зважаючи на наведене, суд вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України існує, однак його ступінь є незначним, а тому він більше не може бути підставою для продовження строку запобіжного заходу.        

Враховуючи репутацію обвинуваченого, його неодноразові судимості, кількість епізодів та тяжкість умисних злочинів, які йому інкриміновані, його майновий стан, суд доходить висновку, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджує те, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України на момент розгляду клопотання не зменшився та не перестав існувати.

Однак враховуючи те, що кримінальне провадження здійснюється уже тривалий час, протягом якого до обвинуваченого було застосовано спочатку запобіжне ув`язнення, а потім цілодобовий арешт, а також те, що обвинувачений перебуваючи на волі позбавлений можливості знайти роботу та заробляти собі на життя, судо доходить висновку, що запобіжний захід щодо обвинуваченого слід змінити на більш м`який, а саме на особисте зобов`язання, залишивши без змін обов`язки, які були покладені на обвинуваченого судом.

Керуючись ст.181, 199 КПК України, суд,

постановив:

у задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

       -не відлучатися із населеного пункту де обвинувачений проживає, а саме: АДРЕСА_2 без дозволу прокурора або суду;

       -прибувати на кожну вимогу суду у вказаному кримінальному провадженні;

       -носити електронний засіб контролю.

Ці обов`язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_5 на строк 2 місяці - до 18.06.2024.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вище обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3