Єдиний унікальний номер 133/3913/23

Номер провадження 2/133/96/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.24                                                                        м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді                        Щерби Н.Л.,

за участю секретаря                        Білокура Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік в сумі 14 886,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік в сумі 14 886,00 гривень. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона працює у відокремленому підрозділі Фастівське моторвагонне депо регіональної філії «Південно-Зaxiднa залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 27 грудня 2018 року по теперішній час на посаді мийник-прибиральник рухомого складу.

Між адміністрацією Фастівського моторвагонного депо та профспілковим комітетом первинної профспілкової організації укладено Колективний договір на 2001-2005 роки, пролонгований на 2006-2022 роки, який діє по сьогоднішній день. Норми, умови, гарантії та пільги, що встановлені Колективним договором у відповідності до статті 18 КЗпП України розповсюджуються на всіх працівників Фастівського моторвагонного депо регіональної філії «Південно-Зaxiднa залізниця» АТ «Українська залізниця».

За умовами вищевказаного колективного договору адміністрація взяла на себе зобов`язання оплати праці.

Маючи достатній стаж роботи на залізничному транспорті для отримання матеріальної допомоги, позивач подавала заяву про виплату їй матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб у відповідності до пункту 3.19. колективного договору. Сума матеріальної допомоги на оздоровлення, яку роботодавець мав позивачу виплати становить 14 886 гривень.

Однак роботодавець так і не виплатив матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 14 886,00 гривень, чим грубо порушив гарантовані права позивача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, проте представник позивача надав до суду заяву, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повній мірі та справу просить розглянути без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи провести без його участі за наявними у справі матеріалами. Просив відмовити в задоволенні позових вимог.

21 грудня 2023 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи це тим, що матеріальна допомога на оздоровлення для працівників залізниці відноситься до інших виплат. 14 березня 2022 року правлінням АТ «Укрзалізниця» на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, керуючись ст. 11 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» прийнято рішення про призупинення інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги. Наразі виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, передбачена Колективним договором, на період дії режиму воєнного стану в Україні зупинена та не здійснюється. Тому звернення до суду з даними вимогами є передчасними, так як виплати були лише призупинені, і її здійснення цілком можливе за умови тривання трудових відносин між сторонами.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористалася, лише представник позивача надав додаткові пояснення, які надійшли на адресу суду 12 січня 2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що з 27 грудня 2018 року по даний час позивач працює у виробничому підрозділі моторвагонного депо Фастів-1 регіональної філії «Південно-Зaxiднa залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

06 червня 2022 року позивач звернулась до відповідача з заявою про надання їй матеріальної допомоги на оздоровлення.

Згідно з пунктом 3.19 розділу ІІІ «Оплата праці» Колективного договору між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1 на 2001-2005 роки, пролонгованого на 2006-2023 роки, зі змінами та доповненнями, працівникам філії, які безпосередньо пропрацювали у підрозділах АТ «Українська залізниця» не менше 6 місцяів та подали письмову заяву, один раз на рік надається матеріальна допомога на оздоровлення, як правило, разом із настанням щорічної відпустки, у розмірі 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на 1 січня звітного року.

Пунктом 1.1.4. витягу із протоколу №Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, ухвалено призупинити виплату працівникам інших додаткових виплат, передбачених Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно із рішеннями правління, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики.

Згідно із статтею 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до статті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат ( доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору розповсюджуються на усіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця і працівника.

Частиною другою статті 97 КЗпП України установлені форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими ( регіональними ) угодами.

Як вбачається із матеріалів справи, в абзаці першому пункту 3.19 розділу ІІІ «Оплата праці» Колективного договору передбачено надання один раз у календарному році матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених Законом на перше січня звітного року, працівникам філії, які безперервно працювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше шести місяців та подали відповідну письмову заяву.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.

У той же час відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 6 цього Закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в України» зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24 березня 2022 року, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Пунктом другим розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Отже положення Законом України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

З копії витягу з протоколу № Ц-54/31 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року убачається, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинені виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема, у пункті 1.1.4 вказано: «інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги, призупинити. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління, роз`яснення щодо нарахування та виплата яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики». Оскільки виплати, які є предметом спору у даній справі, передбачені пунктом 3.19 Колективного договору між адміністрацією виробничого підрозділу моторвагонного депо Фастів-1 і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації моторвагонного депо Фастів-1 на 2002-2005 роки, пролонгованого на 2006-2023 роки, їх призупинення відповідачем узгоджується із положенням статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Вказаний Закон є чинним, не скасований, не визнаний неконституційним, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Питання правомірності введення державою окремих обмежень під час дії воєнного стану, у тому числі й з урахуванням міжнародних договорів, роз`яснено й у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22.

Таким чином виплати позивачу було призупинено, тому звернення з цієї підстави до суду не позбавляє позивача після закінчення воєнного стану звернутися до суду з такими вимогами у випадку, якщо відповідач не проведе із нею відповідний розрахунок.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то судові витрати, пов`язані з розглядом справи, мають бути компенсовані за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.9, 10, 13, 18, 97 КЗпП України, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст.ст. 141, 223, 258, 259, 263, 264, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення невиплаченої одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік в сумі 14 886,00 гривень відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , яка проживає в с. Сестринівка Хмільницького району Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке знаходиться в м. Києві, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815.

Суддя: