Справа № 2-а -2307/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2009 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Іващенко С.О.

при секретарі: Кузьменко М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну  справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Валкіського взводу ДПС БДПС УДАІ УМВС України в Харківській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, яким просить скасувати постанову серії АХ № 066107 від 24.02.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу  сумі 272 гривень..

В обґрунтування позову позивач зазначав, що він отримав оскаржувану постанову та фотографію його автомобіля по пошті. У вказаній постанові було зазначено, що позивач, керуючи автомобілем марки ВАЗ-11193, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ-Харків зі швидкістю 82 км/год, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 272 гривень. Позивач вважає, що постанова є протиправною, оскільки швидкість вимірювалася приладом  „Візір” 0812524, який не працював в автоматичному режимі, з фотографії, яка надійшла разом із постановою, неможливо встановити в якому саме місці проводилася зйомка. Інспектор ДАІ повинен був зупинити транспортний засіб та скласти протокол про адміністративне правопорушення. Також, позивач посилається на те, що немає доказів, що саме він керував автомобілем у зазначеному місці, у той час та з тією швидкістю, що зазначені в постанові. Ці обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, який стосовно позивача складений не був. З постанови про адміністративне правопорушення неможливо встановити відомості про особу, яка робила зйомку, а також відомості про укомплектування приладу, яким вимірювалася швидкість, документами на допуск даного типу засобів вимірювальної техніки. Позивач просить поновити йому строк на оскарження постанови, оскільки вона була отримана позивачем по пошті 07.07.2009 року, а не протягом трьох днів після її складення.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень за позовом не надав.      

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з наступних підстав.

Згідно постанови серії АХ 066107 від 24.02.2009 року, ОСОБА_1 24.02.2009 року о 8-36 годин керуючи автомобілем ВАЗ-11193, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по 450 км.85 м.  автодороги Київ-Харків, зі швидкістю 82 км/год, чим перевищив швидкість на 22 км/год. Швидкість вимірювалася приладом Візір № 0812524. ОСОБА_1 були порушені вимоги п. 12.4 ПДР України. Зазначеною постановою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 272 гривні.

До постанови доданий фоторапорт, на якому зображена задня частина автомобілю з номерним знаком АХ9924ВН та надпис „24.02.09  08:36:15 Скорость  082 км/ч  0812524”. Інших позначок, а саме, ким та яким засобом такий знімок був зроблений, в якому саме місці проводилася фотозйомка фоторапорт не містить.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення необхідно з’ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.  

У відповідності до ст. 254 КУПАП про вчинення правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається тільки в тих випадках, у разі виявлення адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозйомки.

Згідно з п. 6 ст.258 Кодексу України про адміністративне правопорушення  - у разі виявлення адміністративного правопорушення  у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту постанови, правопорушення зафіксовано приладом „ВІЗІР” № 0812524. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Так, згідно «Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір» цей прилад забезпечує відеозапис (фоторграфування) порушень швидкості режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботи, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є «умовними» і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ «Візир» не містить. В Розділі 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ «Візир», де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ «Візир», що також узгоджується з вимогами ч.2 ст. 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Між тим, відповідно до ст. 14-1 КУпАП фіксація та заочне винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ. Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору „ВІЗІР” і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством.

Із копії постанови у справі про адміністративне правопорушення  та із наданого фотознімку  не можливо встанови на якій ділянці дороги сталося правопорушення і які  обмеження швидкості були для транспортних засобів у тому місці де було скоєно правопорушення.    Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України – докази надають особи, які беруть участь у справі.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна  довести ті обставини, на яких ґрунтуються   її вимоги  та заперечення. У постанові не міститься доказів, які б підтвердили той факт, що на тій ділянці дорозі, де було скоєно правопорушення є обмеження швидкості  і те що позивач  керуючи автомобілем перевищив швидкість  більше ніж на 20 км. /год.

Відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 року №1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 року за №974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі не складався під розписку заявнику, як це передбачено ч.2 ст. 254 цього Кодексу, не вручався.

Згідно ч.5 ст. 285 Кодексу України про адміністративне правопорушення у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.  Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручалася.

Окрім того, всупереч вимогам того ж п.6 ст. 258 КУпАП копія постанови про адміністративне правопорушення від 24.02.2009 року серії АХ 066107 була направлена позивачу з пропущенням триденного терміну з дня винесення , як вбачається зі штампу на конверті.

Також в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача „ВІЗІР”№ 0812524. Між тим, це повинно бути зафіксовано, оскільки, у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, що затверджена Наказом МВС 13.11.2006 року №1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР України необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка, з якого автомобіля, який був припаркований або рухався, що говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність за скоєння правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, більш як на двадцять кілометрів на годину.

Судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення ОСОБА_1 швидкості руху, постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

 Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності . Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч.1 ст. 256 цього Кодексу. У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих йому ст. 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що постанова серії АХ066107  від 24.02.2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова – скасуванню.

Відповідно до ст. 99 КАС України -  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного строку, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  Статтею 289 КУпАП  передбачено, що  скаргу на  постанову  по справі  про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови передбачено строк звернення до суду  10 днів.

У зв’язку з поважною причиною пропуску строку звернення до суду, суд може поновити цей строк.  Як встановлено в судовому засіданні позивач отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2009 року поштою після спливу триденного строку, передбаченого ст. 285 КУпАП, тому суд вважає, що ця постанова  надійшла до позивача  з пропуском строку  для оскарження з поважних причин і тому суд  відповідно до ст. 100  КАС України – поновляє строк   для оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-162 , 167  КАС України, 293 КУпАП,  суд –

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії АХ № 066107 від 24.02.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 272 гривен.

Постанова може бути оскаржена повністю або частково до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий – суддя