Справа № 2-А-220/2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 березня 2007 року                     Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді   Тучинської Н.В.

при секретарі                          Хонькович Л.І.

представника відповідача     Шевчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації про стягнення разової щорічної допомоги, -

встановив:

ОСОБА_1. має статус інваліда 1 групи Великої Вітчизняної війни і відповідно до ч. 7 п. 27 ст. 13 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Оскільки ОСОБА_1. у 2006 році допомога виплачувалася без врахування розміру мінімальної пенсії за віком, з посиланням на закон про держбюджет, яким занижено розмір допомоги, за цей рік йому недоплачено всього 3190 гривень щорічної разової грошової допомоги. За захистом прав ОСОБА_1. прокурор з позовом про стягнення недоплаченої суми щорічної разової допомоги звернувся до суду.

В судове засідання ОСОБА_1. не з'явився, подавши попередньо заяву про слухання справи в його відсутність (а.с. 7).

Представник відповідача позов не визнала і суду пояснила: Виплата допомоги щорічно до 5 травня інвалідам війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, розпорядником яких є Кабінет Міністрів України. Управління ж є лише розпорядником коштів і бере на себе зобов'язання та проводить видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Вважає, що за цим позовом мають відповідати Міністерство фінансів та Кабінет Міністрів України. Просить відмовити в позові.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи зі слідуючого:

ОСОБА_1. має статус інваліда 1 групи Великої Вітчизняної війни (а.с. 4) і має право на пільги, передбачені Законом України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, ч.7 п.27 ст. 13 Закону України №3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» мінімальна пенсія за віком у 2006 році складала 359 гривень.

Таким чином, з урахуванням цих розмірів мінімальних пенсій за віком та ч. 7 п. 27 ст. 13 Закону України № 3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ОСОБА_1. мало б бути виплачено щорічної грошової допомоги у 2006 році - 3590 гривень (359 грн. х 10).

Відповідно до довідки відповідача №01-4/674 від 19.02.07 р. (а.с.5), позивачу виплачено щорічної грошової допомоги до Дня перемоги за 2006 рік всього 400 гривень. Отже, недоплачена сума щорічної допомоги ОСОБА_1. 2006 рік складає 3190 гривень (3590 грн. - 400 грн).

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача в тій частині, що головним Законом, яким керується в своїй роботі Управління праці та соціального захисту населення, є закони про держбюджет на відповідні роки, а цими законами визначені конкретні зменшені розміри щорічної допомоги інвалідам війни, або зовсім не передбачені ними. Основним Законом України є Конституція України, про що записано у преамбулі до неї та зафіксовано у ст.8 Конституції України. Відповідно до ч.2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Отже, з врахуванням цих положень Конституції України, рішення Конституційного Суду №20-рп/2004 від 01

2

грудня 2004 року, яким визнано неконституційними положення ст.44 Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік» про встановлення розміру щорічної разової допомоги, а також відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», де зафіксовано, що до числа основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір заробітної плати та мінімальний розмір пенсії за віком, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення основної частини вимог позивача.

Заперечення представника відповідача щодо належності його до цього статусу не відповідає і суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України №486 від 11.04.2002 року «Про забезпечення виплати у 2002 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанови Кабінету Міністрів України №425 від 31.03.2003 року «Про забезпечення виплати у 2003 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими встановлено, що виплату разової грошової допомоги здійснює орган праці та соціального захисту населення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. З, 8, 22 Конституції України, ст.ст. 2, 13, 17-1, 22 Закону України №3551-ХП від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України №1058-1У від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне страхування», Законом України №2291-1У від 23.12.2004 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» та Законом України №2505-1У від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік», Закону України №3235-1У від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік», рішенням Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, ст.ст. 9, 10, 11, 102, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задоволити. Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької райдержадміністрації (МФО-802015, код-03191839, р/р 35215011000379 ГУДКУ у Вінницькій області) на користь ОСОБА_1недоплачені суми щорічної разової грошової допомоги як інваліду 1 групи Великої Вітчизняної війни за 2006 рік 3190 (три тисячі сто дев'яносто) гривень.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження сторони можуть подати апеляційну скаргу на постанову суду.