Справа № 2-36/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

03 грудня  2009 року  Фрунзенський районний суд м. Харкова

                    у складі :  головуючого – судді  Іващенко С.О.

                                    при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я та за продовження неправомірних дій, які загрожують здоров’ю, –

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_3 7000,00 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна внаслідок  його неправомірних дій.

    В обґрунтування позову позивач зазначив, що 20 жовтня 2005 року на території гаражного кооперативу на нього напав собака, що охороняв стоянку, та спричинив легкі тілесні ушкодження. Після того, як позивач застосував засоби захисту – пневматичний пістолет А-101М, стосовно позивача порушили кримінальну справу. На прохання позивача прив’язати собаку відповідач відповідав категоричною відмовою. Позивач близька п’яти місяців побоювався ходити по території автостоянки, не міг узяти свою маленьку дитину із собою, що спричиняло великі незручності.

    У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснив, що собака, який охороняє стоянку напав на нього та покусав. Моральна шкода полягає у тілесних ушкодженнях, які були спричинені з вини відповідача ОСОБА_3, побоюванні позивача за своє здоров’я. Після укусів собаки позивач відвідував лікаря, який пропонував йому спостерігати за собакою, зокрема, відстежувати чи не помре тварина, щоб встановити чи не хворіла вона на сказ. Неправомірні дії відповідача полягали у тому, що під час його чергування на автостоянці, собака, який накинувся на позивача, не був прив’язаний. У подальшому, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова дії відповідача були визнані неправомірними. Позивач був шокований нападом великого собаки, відчував страх, страждання.

    У судовому засіданні відповідач не визнав позовні вимоги, в заперечення проти позову зазначав, що особисто він собаку на території кооперативу не заводив, напад собаки був спровокований поведінкою позивача. Відповідач у судовому засіданні погодився, що повинен був прив’язати собаку, але посилався, що раніше собака не нападав на людей, не спричиняв їм тілесні ушкодження. Відповідач не заперечував проти того, що позивачу була спричинена моральна шкода, але вважав, що йому також була заподіяна моральна шкода діями позивача.

    Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    У ході судового розгляду встановлено, що 20 жовтня 2005 року на території ГБК „Благодатний” позивачу були спричинені легкі тілесні ушкодження внаслідок нападу собаки. Зазначена обставина не заперечувалася відповідачем ОСОБА_3 у судовому засіданні.

    Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

    Згідно відповіді Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 20.02.2006 року № 59/897/1, за заявою ОСОБА_2 про нанесення йому тілесних ушкоджень собакою, що охороняє ГБК „Благодатний”, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 154 КУпАП.

    Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.06.2008 року, з боку керівника ГБК „Благодатний” ОСОБА_4, охоронців ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 були встановлені порушення порядку вигулу собак та їх утримання на території ГБК „Благодатний”.    

    Згідно ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

    Таким чином, суд вважає встановленим, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_3 позивачу на території ГБК „Благодатний” результаті нападу собаки були спричинені тілесні ушкодження.

          Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

            Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,  за наявності її вини.

           Таким чином суд вважає, що з вини відповідача  позивачу  була завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, яких позивач зазнав у звязку з неправомірними діями відповідача.

    При визначенні розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує  обставини, викладені вище.  Розмір відшкодування  завданої позивачу моральної шкоди суд визначає в сумі 1000  гривень.

Позивачем понесені судові витрати, які складаються з витрат по оплаті  судового збору у сумі 8,50 гривень, інформаційно-технічного забезпечення у сумі 1,50 гривень. Понесені позивачем витрати документально підтверджені.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 212-215  ЦПК України , ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000,00 (одну тисячу) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 1,50 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги  або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: